Да ну, не поверю, что переживания за близких людей сильно отличаются в зависимости от страны. Единственное, что меньше вовлеченность, если война далеко.
Якщо нема особистого втягнення у ситуацію. Тобто нікого з близьких на фронті.
На першому курсі я теж очикував нормальних преподів. Але потім прийшло розуміння, що само студентське середовище дає більше інформації та знань, ніж будь-який препод. Ми на преподів не зважали з 2 курса, вони в свою чергу студентів не сприймали. На парах на одне комп. місце давалось аж 3 мегабайти трафіка, тому на парах він витрачався лише на Аську і т.п., а у вільний час на свої гроші купували інтернет для того, що дійсно було потрібно для професії чи заробітку. Загальна вища освіта потрібна, хоча би щоб мати оточення нормального рівня. Бо будь ти навіть професором, а йти тобі додому всеодно через натовп певного культурного рівня.
Хто там на будівництві в Гамериці? Мексиканці? Настоящого американця на будівництво навіть ф-150 не затягне, бо він вечорами стартапи мутить та на фріланс-біржах проекти різні виставляє або в Китай на оутсорс закидує на виробництва всілякі девайси електронні (а всі думають, що то китайці таке напридумували).
Як ви собі це уявляєте? Після пар збираються викладачі з різних кафедр (у т.ч. з кафедри фізкультури) і починають проектувати виріб?
А как не нервничать, если человек дорог?..
Я-то лично таким и спасаюсь) не всегда помогает, но в большинстве случаев работает, + перезагрузка, смена обстановки
Подумала что тут лучше спросить
...жінка під час війни ділиться враженнями від поїдання цукерок,чому б і ні?
звісно пригодився..*за спеціальності не працювала (я мєдієвіст), однак навчання надало мені багато скілів (Університет він на те і університет - там багато чому навчають: основи медіціни, соціологія, політологія...)
Було таке. Минуло.
