Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Война: события, люди, впечатления

...у нас не зона бойових дій, але військові допомагають місцевим мешканцям їжею постійно
 
...у нас не зона бойових дій, але військові допомагають місцевим мешканцям їжею постійно
Про таке я чула. Вартові на якомусь об'єкті.
Там взаємообмін на добровільній основі. Військовим хочеться чогось домашненького, тому щиро віддячують. Мо' й самі не просять, та люди здогадуються, що консерви вже й набридли.
 
...пані,хлопці не живуть в окопах,вони чергують там якийсь термін,потім їх міняють
Це вам хто розповів?
А якщо батьки за непрямими ознаками визначають, де їх син?
Тиждень у окопі, тиждень відпочинок, наприклад.
І чекають дзвінка.
 
...пані,повірте, я знаю, що кажу
Я теж правду кажу. У мене сусіди такі є.
Інколи супроводжувала за надсиланнями. Бачила, як вони поштові штампи прискіпливо розглядали. Теж непряма ознака.
і що діти кажуть - самі не телефонуйте, чекайте дзвінка.
 
Про таке я чула. Вартові на якомусь об'єкті.
Там взаємообмін на добровільній основі. Військовим хочеться чогось домашненького, тому щиро віддячують. Мо' й самі не просять, та люди здогадуються, що консерви вже й набридли.
...військові на постійній основі годують бажаючих
 
...військові на постійній основі годують бажаючих
То вже мабуть як зовсім сутужно.
Нам наш сусід-військовик подарував якрсь по бляшанці вітчини якоїсь.
Скуштувати нічого, а як істи постійно... А вони там вимушені на лбз. Аби часу вистачало бляшанку відкрити.
 
А я думаю, знайоме щось. Ми туди на виставку ходили, в 2019, здається, пані Олеся Вакуленко свої картини в стилі петриківки показувала.
Будинку пощастило, що попадання непряме.
Зате готель без вікон, у фанері.
Йобана русня...
 
Недавно їхала по Полтавському шляху. Отой сірий будинок напівколом. Я там колись часто бувала, моя подружка в ньому винаймала кімнату разом з мамою. Десь було фото, стою на балконі поруч з кам'яною кулею. Ех, люблю старі кам'яниці.
Це той, що біля дитячого театру?
 
Колись там був Круглий сквер.
Посередині нинішньої дороги велика калюжа. Через неї кладки.
Взагалі це місце від вокзалу і до річки було болотяним, а місце, де Благбаз майже островом.
Мабуть, у цьому криється загадка двох мостів через Лопань на відстані метрів 50, не більше.
БІльш старий вів від площі до Конторської, а більш новий від площі до Катерининської, тобто ПШ.
Вони існували обидва, допоки німці чи наші не розбили той що на Конторську йшов.
Є німецькі фото з літаків, де видно руїни старого мосту.
 
  • Це лайк!
Реакції: 023
Нам наш сусід-військовик подарував якрсь по бляшанці вітчини якоїсь.
Скуштувати нічого, а як істи постійно... А вони там вимушені на лбз. Аби часу вистачало бляшанку відкрити.
У березні-травні 2022 знайомий прикордонник постійно щось привозив з їжі. Бо порахувати залишившихся у його багатоповерхівці було достатньо пальців однієї руки. А крамниці ще не працювали.

Уперше тоді побачив банку з кількою на 600 грамів чи що? Куштували з апетитом - що мешканці будинку, що дворові коти :)
 
У березні-травні 2022 знайомий прикордонник постійно щось привозив з їжі. Бо порахувати залишившихся у його багатоповерхівці було достатньо пальців однієї руки. А крамниці ще не працювали.

Уперше тоді побачив банку з кількою на 600 грамів чи що? Куштували з апетитом - що мешканці будинку, що дворові коти :)
Нам тоже перепадало. Тушенка. Родственник и присылал Новой почтой и привозил. Говорил, наелись они её, уже не шла. Хотя мы и не просили....
 
Вспомнила ИРОЧКУ. аааааа :)

Мне попался человек, рожденный в Харькове и никогда в жизни не прочитавший ничего на мове.
Не знаю, как действовал мезанизм освобождения от изучения в школе - только относительно языка или литературы тоже?
Потенциальные медалисты, скорее всего, лолжны были иметь аттестацию по обоим предметам.
У меня пррблема была с физкультурой. Болезненная девочка с приобретенными проблемами сердца. :)
Но в последнем классе пришлось на физкультуру ходить.
Я и не вспоминала никогда о сердце - ни в институте, ни потом...
А тут уже на работе сдача норм ГТО, перед ней медицинский контроль.
И... о Боже! Хронических сердечниц признают годными, а меня больной. Хронички меня чуть не сожрали - она значит больная а мы здоповые???
Но я ездила во все колхозы, кагаты и прочие стройки.
Кроме времени, пока ребенку не исполнилось 8 лет. Нависла угроза колхоза на месяц.
И я вспомнила - я ж БОЛЬНАЯ!
Ага щас. Комиссия в поликлинике признала меня здоровой. А я уже вовсю курила. :)
Вот и теперь могу приседать ;)
Искренне рада вашему злоровью и спортивным достижениям. Объясните вашим истеричным поклонницам, как у вас всё хорошо.
Давят жалобные кнопки при малешей тени упавшей на вашу сияющую корону :незнаю:
Жаль только, что ваш уникальный путь от болезненной девочки, до бодрой фитнесс бабушки с сигареткой , пропадает зря в тумане анонимности :незнаю:

Тот редкий случай, когда человек с возрастом и вредными привычками, с каждым годом здоровеет.
Опыт таких людей важен для медицины.
Вышли бы из тени. Стали публичным коучем, основали антиэйдж школу своего имени. Совершили бы переворот в геронтологии.
Сейчас это топ - тренд в медицине. Продление жизни вообще и особенно активного долголетия.
Если ваша писанина не фантазии, то я тоже написала вполне серьезно )))
Сейчас инет забит коучами по ЗОЖ. Но это люди около моего возраста. Но я всегда писала, что настоящим специалистом антиэйдж может считаться только человек с личным примером
 
Надо жить страстями, Ирочка!
Я неоднократно это писала.
Притом, не исключительно темой ваших малюнков, а в широком смысле - страстями.
Как советовал академик из советского фильма "У озера".
Кстати, там Белла Ахмадулина играла журналистку.
Поскольку вы не очень образованы, хотя и глубинны в узком смысле слова, :) Белла Ахмадулина - лучшая в русской поэзии 20 века. Или третья, после Цветаевой и Ахматовой, по-нашему, Горенко. :)
Тут кому что нравится.
 
я тя налуплю Бонька
ни оружия у тя ни бк((
Клайди! Твои стихи хулиганские мне понравились.
Вот и вспомнила лучшего поэта россии второй половины 20 века.
Его таким назвал один из наших писателей, мыслящий без догматов. Заработавший своими книгами право на мнение.
 
да че ты
Ирочка по своему живет
как и мы все
люблю вас всех письки вы от природы
Клайди! Да пусть живет, как хочет, только ко мне не цепляется с навязыванием знакомого ей образа жизни. :)
 
Надо жить страстями, Ирочка!
Я неоднократно это писала.
Притом, не исключительно темой ваших малюнков, а в широком смысле - страстями.
Как советовал академик из советского фильма "У озера".
Кстати, там Белла Ахмадулина играла журналистку.
Поскольку вы не очень образованы, хотя и глубинны в узком смысле слова, :) Белла Ахмадулина - лучшая в русской поэзии 20 века. Или третья, после Цветаевой и Ахматовой, по-нашему, Горенко. :)
Тут кому что нравится.
Кажется писала о здоровье, но вы ответили про страсти...:незнаю: Я потеряла нить разговора

Кстати вы прикольно палитесь ))) Это очень московский стиль - использовать украинское слово для понижения уровня оценки.
Вы мои рисунки назвали "малюнками". Намек на примитивность )) В русском языке "намалеванный" = убогий рисунок
Не подумайте, что я обиделась. Просто интересно замечать такие оттенки ))) :квіточка:
 
я рифмоплет
не тот
пули нож
эт не я((
я жив(((
В тебе есть душа, Клайди. :)
Сейчас это редкое явление даже в реале, не то что в интернете.
Ты живой в прямом и переносном смысле.
Таким и оставайся.
И ты не рифмоплет - это проще всего.
Свободные стихи, тот же верлибр, в рифме не нуждаются.

Должна быть мелодия, ритм. Авторская мелодия, которую он чувствует, и читательская - как отклик. :)
 
Вы мои рисунки назвали "малюнками". Намек на примитивность )) В русском языке "намалеванный" = убогий рисунок
Не подумайте, что я обиделась. Просто интересно замечать такие оттенки ))) :квіточка:
Ирочка! Хотите разбора вашего творчества?
Самое главное - там отсутствует душа. И автора, и модели.
Что с того, что вам удается фотографическое сходство?
Даже талантливый фотограф может одушевить образ, а у него в руках механическая штуковина.
 
Назад
Зверху Знизу