Пʼєса: "Сонячна собака"
Дія 1
Сцена 1: Двір біля будинку
(Собача будка розташована посеред сцени. Входить Максим, власник собаки, з криком)
Максим: Сонечко моє, де ти? Час вставати!
(З будки виходить Соня, маленька собака такса, протягаючись і зеваючи)
Соня: (сонно) Гав... Рано ще, Максиме. Можливо, ще хвилинку?
Максим: Але Соня, сонце вже високо на небі. Ти проспиш чудовий день!
Сцена 2: Вітальня в будинку
(Максим і Соня переходять до вітальні. Соня валяється на килимку)
Максим: (насмішливо) Соню, ти просто спляча красуня! Як ти можеш весь день провалятися?
Соня: (весело) Я ж собака такса, Максиме. Ми відомі своєю любов'ю до сну та затишку. Якщо ми встигаємо прокинутися на ходу, це вже велика перемога!
Максим: Ти завжди знаходиш спосіб відпочити, Соню. Але давай, можливо, сьогодні ти вирішиш щось влаштувати?
Соня: (роздумливо) Можливо, я знайду затишне місце на сонечку в саду. Але спочатку, звичайно ж, потрібно поснідати.
Максим: Добре, Соню. Я підготую тобі їжу, а ти не засинай на столі!
(Максим і Соня виходять зі сцени)
Дія 2
Сцена 1: Сад
(Соня лежить на м'якій подушці під деревом, насолоджуючись сонячними променями)
Соня: (щасливо) Ах, як чудово тут! Сонечко гріє, пташки співають... Що може бути кращим за сон на свіжому повітрі?
(Входить
Максим, тримаючи тарілку з їжею)
Максим: Ось тобі обід, моя спляча принцесо! Власний ресторанчик під відкритим небом.
Соня: (піднімає голову) Ммм, це чудово! Дякую, Максиме. Ти завжди знаєш, як мене потішити.
(Соня починає поїдати їжу, потім поступово закриває очі і знову засинає)
Сцена 2: Вечір, вітальня в будинку
(Соня лежить на своєму пухнастому ліжечку)
Максим: (тримаючи книжку) Окей, Соню, це час для нашої вечірньої історії. Згадуєш, коли ми вчора читали казку про пригоди принцеси?
Соня: (прокидається і розтягується) Ага, це було неймовірно! Я заснула під час читання, але згадую кілька яскравих снів.
Максим: Хорошо, сьогодні ми продовжимо з того місця, де зупинилися. Тепер послухай уважно...
(Максим починає читати казку, а Соня знову засинає, згорнувшись в комфортну позу)
Сцена 3: Ніч, спальня
(Соня спить на ковдрі в кутку спальні)
Максим: (прикриваючи Соню ковдрою) Солодких снів, моя маленька сонячна собачко. Ти добре заслужила свій відпочинок.
(Максим вимикає світло і виходить зі сцени)
Кінець пʼєси
Сьогодні натрапила на майстер клас "Малювання кухонним ситом"
