Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Без догмата

Нужно подумать сказав(ла):
Не потому ли Есенин с Маяковским покончили жизнь самоубийством, что увидели разницу?
А Высоцкий спился. И не нужно искать других причин, вплоть до несогласия с властью.
Просто знали, что дома так не будет уже никогда.
Натисніть, щоб розгорнути...
дя, один лишь Штирлиц, работал за "идею", хотя, будучи европейским интеллектуалом понимал всё, и про гулаги и др. прелести совка )



лучший Джеймс Бонд, евпочя.
 
AlexThe сказав(ла):
дя, один лишь Штирлиц, работал за "идею", хотя, будучи европейским интеллектуалом понимал всё, и про гулаги и др. прелести совка )
Натисніть, щоб розгорнути...
Да не совсем. Там три эпизода есть.
1. Танец с Габи - очень человечно.
2. Встреча с женой в Элефанте - немного перегнули с пафосом.
3. Песня Штирлица на 23 февраля. Здесь русский дух, здесь русью пахнет.

 
***ло не солирует случайно? :)
На пианинчике он могет и руками. :)
Если, конечно, под пианинчиком не было суфлера.
 
СЛАВЯНОСЕРБСК

Немного истории в московской версии:
22 мая 1751 года Бестужев-Рюмин в письме к императрице Елизавете, изложил проект привлечения сербов на российскую военную службу.
Новые поселения, возникшие на базе воинских подразделений, со временем получили и свои наименования. Так, 8-я рота образовала с. Подгорное (впоследствии здесь построили город, который в 1784—1817 гг. носил название Донецк, а затем был переименован в Славяносербск).
Так славяносербскими ротами было основано Подгорное (Славяносербск).

https://ru.wikipedia.org/wiki/Славяносербск

... Звідти, де сідає на ніч сонце, посунули лави лужанських сіврів. Ішли вони кільканадцять днів, зігнані готами з вітчих земель. Великий князь Рогволод спрямовував їх на всхідні креси, до Сіврського Дінця й Лугані, де гуляли степи, рідко заселені осілими там раніше лужанами...

І по двох сідмицях з городу Чернегового прислали в Богданів стан трьох можів своїх. Були вони худі й виснажені, десь-то погано готувалися до раті й устигли поїсти ввесь харч.
Богдан зустрів їх перед своєю полоткою. Найстаріший з-поміж трьох поспитав:
— Цо хчеш, княже?
Богдан суворо глянув на нього й не відповів, а теж поспитав:
— Хто єсте й хто сле вас до мене?
— Єсмо люд сірбський, лужанський. Я єсмь жупан Сватоплук, а сі суть мунжі мої. Цо хчеш од нас?
— Хочу, аби сте покидали город сей і пішли від-сюду.
— Для чего? Ми смо сірби, й у Чернеговому городі жиють сірби. Ми смо на родичній землі. Ви ж єсте прийди, русичі.
— Ви єсте сірби, тут же сидять споконвіку сіври. Й хоч ви їм трохи й родичі сте, але взяли сте городи їхні мечем і сулицею.
— То цо хцеш?
— Хочу, аби сте покидали город Чернегів і йшли на всхід, куди пускає вас Великий князь витичівський Рогволод...

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Натисніть, щоб розгорнути...
 
ЦУР тобі і Пек

Вот откуда у моей бабушки в языке было это выражение, пришедшее с языческих времен?
Это не проклятие, скорее наоборот. Обращение к божествам огня Цуру и Пеку о защите для неразумной внучки.
И уже в прошлом и этом годах я прочитала о Цуре и Пеке в украинских книгах на исторические темы.
Моя бабушка их точно не читала. Она "за царя" училась в школе с преподаванием на "великорусском" и позже больше читала русскую и зарубежную классику. Более того, вряд ли знала смысл выражения, просто к месту его употребляла, как делали ее предки.
"Улетно", как сейчас говорят.
 
Типичный Харьков

Художник - Василий Фёдорович Мироненко (1910-1964), народный художник Украины, педагог. Картина написана в 1956 г.
(ФБ)

nc_ohc=YBpAsZsLOK4AX-FeoWS&_nc_ht=scontent.fdnk1-3.webp
 
старый цирк
оперетта
старый театр
улица рядом со школой
мой институт
что-то забрало время
а что-то война
и зачем я еще живу
непонятно
 

Муза​

Евгений Боратынский​


Не ослеплён я Музою моею:
Красавицей её не назовут
И юноши, узрев её, за нею
Влюблённою толпой не побегут.
Приманивать изысканным убором,
Игрою глаз, блестящим разговором,
Ни склонности у ней, ни дара нет;
Но поражён бывает мельком свет
Её лица необщим выраженьем,
Её речей спокойной простотой;
И он, скорей чем едким осужденьем,
Её почтит небрежной похвалой.

1829
 
Іван Білик. З авторської післямови до "Меча Арея":

Якщо досі, крім усього іншого, слов’янам сприяла в боротьбі з блукаючими готами власна релігія, тобто ідеологія, за постулатами якої рабство прижиттєве людина відносить і на той світ, отже, кожен слов’янин над усе цінував свободу, хоч би чого вона коштувала, — з прийняттям же хреста опір не міг не послабитись, особливо в перші століття тріумфу християнства. Володарів тепер давав бог, а рабство на землі гарантувало страждальцям царство небесне.

................................

— Христос ваш рече: кесареві — кесареве. Якщо єси роб кесареві — то від бога й не роптай. Робом умреш, а на тім світі всі роби божі. Таки роби! І тут — і там. Русини такого бога не захочуть, Годоє.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Останнє редагування:
Богдан замислився, бо над таким варто було й справді подумати.

— Усякий чоловік є роб божий. Так рече ваш Христос?

— Так.

— А наші кумири речуть: був єси робом — робом і по смерті будеш. Був же єси вольним — і там будеш вольним. Зумів єси?

— Ні, — відказав гість, бо князь, певно, мовив про щось складніше, ніж оті слова, що ж за ними крилося, збагнути не міг. А Богдан повів далі:

— Був єси робом — робом і будеш. А як скинеш ярмо — ти вже не роб. Зумів єси? Годой повільно кивнув.

— Не зумів єси, княже.

— Чуй: русинові гидко робом бути. Чув казання: ліпше-бо потятим бути, аніже полоненим. Чув єси?

— Чув єсмь.

— Ото такий є русин. Зате він любе й свого Бога, й Волоса, й Морану, й усіх. Ліпше-бо потятим бути, аніже полоненим. І поки русин тримати-йметься свого, доти буде вольним. А грек? Йому Христос рече: всі ви роби — й на землі, й на небесі. Втече від князя свого роб — і радіє. Не втече — що ж, потерпить трохи: на небі всі рівні. Так і до чужинців. А русинова шия до ярма не звикла. Так-бо рече Бог, і Дажбог, і всі, в кого віруємо. То чиї кумири ліпші, га-а?!

Богдан тріумфував, бо Годой не міг відповісти на те ні слова, ні півслова...

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Я все понимаю, но лезть на кладбища - это беспредел!
Кстати, Христина-младшая - родственница потомков архитектора Бекетова, если они есть в Харькове. Раньше были.
И кстати, на могиле самого Бекетова написано НЕ мовою. Как и на могиле Квитки-Основьяненко. :(

У Харкові активісти закликали дерусифікувати напис на пам'ятнику відомої харків'янки Христини Алчевської. Фото пам'ятника розмістив телеграм-канал "Деколонізація.Україна".
Це - могила Христини Олексіївни Алчевської (1882-1931), яка знаходиться на 13-му кладовищі.
Христина Олексіївна
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
була донькою великого промисловця і мецената часів Російської імперії Олексія Алчевського та відомої просвітительки і педагога Христини Данилівни Алчевської.
Сім'я Алчевських жила в Харкові. Тут Христина Данилівна відкрила свою знамениту недільну школу для дівчат.
Христина Олексіївна також стала відомою людиною - поетесою, драматургом, педагогом.
Адміністратори телеграм-каналу зазначили, що напис російською мовою на могилі Алчевської "має дуже дикий вигляд" та ініціюють "приведення її до ладу".

photo_2024-01-08_17-32-11.jpg


⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Останнє редагування:
Ви повинні увійти або зареєструватися, щоб відповісти.
Назад
Зверху Знизу