Без догмата

🔴 20:22 Повітряна тривога у Харкові!
На базе отдыха институтской пошли компанией в лесок отмечать отъезд
Дело клонилось к позднему вечеру и мы с подругой тихо отползли в сторону, чтобы освежиться в Донце.
Поскольку купание изначально не предполагалось, то и купальников не было с собой.
Поэтому разделись и полезли голышом.
А мужская часть заметила наше отсутствие тихонько подползла к берегу и умыкнула нашу одежду.
Не помню, сколько времени мы упрашивали отдать хотя бы белье и отползти обратно, пока мы оденемся.
 
Иpoчka сказав(ла):
Когда-то после пар в универе, зашли со знакомой девочкой в кафешку. К нам подсел , тогда казалоь дедуля, но кажется реально лет 50 дяденька
Тоже звал в клуб нудистов ))) Была осень или зима. Мы ему сказали, что типа холодно нудистить. А он сказал, что нудизм будет в сауне ...:рл::D
Такое .. Мы ему сказали что боимся обгореть ))
Я была на нудиках. Но только топлесс. Почему то большинство нудистов некрасивые люди, с некрасивыми телами и не очень молодые.
Странная потребность оголить себя :незнаю: На нудике сложно эстетически. Часто хочется закрыть глаза и развидеть, что увидела
Натисніть, щоб розгорнути...
Странные вы девушки. Чего стразу было не послать деда?
 
Перенесу сюди, щоб не уразити публіку непотрібом.

..........

Это чтоб закончить тему Квин и Фредди Меркьюри

Когда-то я говорила - если бы можно было послать во Вселенную голос Земли, то для меня это голос Монсеррат Кабалье.
Теперь добавлю - голос человечества в высшей его фазе.

Фредди - другое воплощение.
Это человечество перед крушением. Это не то что сигнал бедствия...Это последний день Помпеи, когда "все предрешено".
Вселенский пожар, сжигающий и человечество, и этого удивительного прозорливого одиночку.
Фредди - голос Конца, крик отчаяния...

Повторюсь - я не знаю о чем он поет. Это мои фантазии.

Забыла важное.
Несколько последних аккордов на фоне черного прямоугольника экрана.
Тоже зацепило.
 
Нужно подумать сказав(ла):
Фредди - другое воплощение.
Это человечество перед крушением. Это не то что сигнал бедствия...Это последний день Помпеи, когда "все предрешено".
Вселенский пожар, сжигающий и человечество, и этого удивительного прозорливого одиночку.
Фредди - голос Конца, крик отчаяния...
Натисніть, щоб розгорнути...
Да ладно, show must go on...))
 
Нужно подумать сказав(ла):
Перенесу сюди, щоб не уразити публіку непотрібом.

..........

Это чтоб закончить тему Квин и Фредди Меркьюри

Когда-то я говорила - если бы можно было послать во Вселенную голос Земли, то для меня это голос Монсеррат Кабалье.
Теперь добавлю - голос человечества в высшей его фазе.

Фредди - другое воплощение.
Это человечество перед крушением. Это не то что сигнал бедствия...Это последний день Помпеи, когда "все предрешено".
Вселенский пожар, сжигающий и человечество, и этого удивительного прозорливого одиночку.
Фредди - голос Конца, крик отчаяния...

Повторюсь - я не знаю о чем он поет. Это мои фантазии.

Забыла важное.
Несколько последних аккордов на фоне черного прямоугольника экрана.
Тоже зацепило.
Натисніть, щоб розгорнути...
Жил на всю катушку. Заболел. Понимал, что лекарства нет. Черный экран и последние аккорды. Я так воспринимаю....Личная трагедия. Для него все предрешено. За всю Вселенную - ну так это всем известно, все там будем, бессмертных нет.
 
Яка книжка до рук прийшла...
Володимир Лис. Чорнокнижник і дзвонар.
Виданництво Фоліо. 2024.
Реконструйоване 14 сторічча на Волині.
Це не Волинь, а якась земля обітована... Скільки надзвичайного звідтіля йде.
У першій частині герой - монах, вельми освічений, тягнеться до знання, до осмислення навколишнього світу, загалом до життя.
Володимир Лис від себе згадує Ім'я троянди Умберто Еко і На полі смиренному нашого Валерія Шевчука. Обидві читала.
Взагалі сприймаю Лиса дуже серйозно. Він у віці підбиття підсумків, тобто усталеного світосприйняття.
А мова яка чудова... Видно що рідна, не завчена у школі.
 
Останнє редагування:
Вікторія Амеліна. Дім для Дома.

На російське прізвище увагу не звертати.
Чудова українська мова містянки.
Основні події у Львові.
Дуже оригінальний сюжет.
Хоч і сумний, але не занадто.
А оповідь від імені пса.
Це він Домінік, скорочено Дом.
А авторка ІТ-шниця у минулому.
 
Нужно подумать сказав(ла):
Вікторія Амеліна. Дім для Дома.

На російське прізвище увагу не звертати.
Чудова українська мова містянки.
Основні події у Львові.
Дуже оригінальний сюжет.
Хоч і сумний, але не занадто.
А оповідь від імені пса.
Це він Домінік, скорочено Дом.
А авторка ІТ-шниця у минулому.
Натисніть, щоб розгорнути...
Десь у центрі, на забитому вікні є її текст. Наче як зі Сковороди вниз по якійсь з вуличок.
У доньки її книга казок про екскаватора Еку - улюблена❤️
 
Как ныне сбирается вещий Юрась
Отмстить неразумным бЕндерам :)

МІСТИЧНЕ ЧИТАННЯ

Я вже писала, що українські книжки приходять до мене у відомому їм порядку. Це вони мене обирають, а не я їх.
Ось і тепер...
Узялась я читати Галину Вдовиченко. Пів'яблука. Інші пів'яблука.
Події відбуваються у Львові. Перша частина - 2007-й рік. Друга - 2012.
4 подруги- ровесниці. Спочатку їм по 45 років, потім 50.
Повно місцевих родзинок - страви, одяг, звісно, діалект. :)
Такі мирні невоєнні проблеми...
І після вчорашнього невдалого виступу Юрасика щодо діалекту взагалі, і не сіло не впало чомусь Коцюбинського, читаю епізод якраз про Тіні забутих предків. Подруги поїхали у місця, де Параджанов колись фільм знімав. А стара гуцулка, бабця однієї з героїнь, просто розсипається діалектом, ще й незнайомі слова пояснює, як я мріяла. У старій хаті, серед усього цього безцінного оточення - матеріального і нематеріального..
 
Я час від часу читаю уривки спогадів Юрія Шевельова про Харків 1930х, потім воєнний 1941-початок 1943.
До художніх книг нема бажання, а ця дуже 🩷 ніби тобі екскурсію проводять тодішнім Харковом. А на екскурсії Харковом бажання є завжди 🩷😁
 
Tierchen сказав(ла):
Я час від часу читаю уривки спогадів Юрія Шевельова про Харків 1930х, потім воєнний 1941-початок 1943.
До художніх книг нема бажання, а ця дуже 🩷 ніби тобі екскурсію проводять тодішнім Харковом. А на екскурсії Харковом бажання є завжди 🩷😁
Натисніть, щоб розгорнути...
Тре' поспитати у бібліотеках.
Шевельов вже класика. Десь та знайду.
 
Ще відносно нова цікавинка, вийшла минулого року.

1000090187.webp


Опис книги
Пропоноване видання — це збірка нарисів історика, популяризатора науки, блискучого публіциста, екскурсовода й Захисника України Едуарда Зуба. Під обкладинкою зібрано 45 текстів, написаних у 2018–2022 роках та опублікованих в інтернет-виданні Mediaport. Це мікроісторії мешканців Харкова, які стали свідками карколомних змін у перші три десятиліття ХХ століття. Збірка складається з трьох розділів.

«Харків» — це нариси про повсякденне життя, де автор без прикрас показує реалії голодних 1932–1933 років, розповідає про непарадний бік столичного буття. У розділі «Хрести» йдеться про розграбування й знищення більшовиками харківських церков. Заключний розділ «Хмарочоси» присвячено улюбленій темі автора — діяльності репресивних органів. Сам він іронічно визначав цей напрям своїх досліджень як «популярне катознавство».

Гортаючи збірку, читач ніби занурюється у Харків тих часів: то потрапляє на гучні площі та у вир великих подій, то заходить до приватних осель і стає свідком тихих розмов. У цій книзі немає вигаданих світів — тут реальність, яка звучить голосом автора.

Про автора. Видав книгу, на жаль, вже не він, безвісти на сході.
1000090189.webp
 
Ви повинні увійти або зареєструватися, щоб відповісти.
Назад
Зверху Знизу