Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Без догмата

Виясняти у кого ключі та дивитися в чому корінь зла у квартирі. Залежно від цього вирішувати грошове питання з господарями
Это , как написала Нужно подумать, ситуация у её знакомых , в соседней локации. Я спрашивала, не у неё ли в доме, в подъезде, - нет.
Сидеть без отопления по вине уехавшей соседки - это не дело.
 
Нет там информации о картинах, фон песни.
(Картин там несколько).
К информации о видео на ютубе вот такое?

Слова: Семен Климовський (козак Харківського полку, 1702р.)
Худож: Юзеф Брандт


Юзеф Брандт (
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Józef Brandt;
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
,
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
,
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
) —
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
художник-
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
, більшість полотен якого належить до
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
.

Вчився у
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
,
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
та
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
. Створив багато батальних, історичних і жанрових картин, серед них полотно «Сутичка поляків зі шведами» (1879, музей у Штутгарті), «Зустріч на мосту» (1888, Національний музей, Краків) та ін.
Брандт — автор творів на українську тематику («Військо йде», «Бій з татарами», «Ярмарок на Україні», «Вітання степу» тощо). Його картини часто репродукувались в українських періодичних виданнях 2-ї половини 19 — початку 20 століття.
Під час
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
7 полотен художника були втрачені, 2 з них пізніше були віднайдені

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
  • Це лайк!
Реакції: ja
Пример из Википедии.

1024px-J%C3%B3zef_Brandt_-_Zaporo%C5%BCcy.webp
 
  • Це лайк!
Реакції: ja
Вдруг кому интересно.

У меня снятие пакета КС - 26 декабря.
Сегодня вместо даты снятия - "оплату скасовано..."
 
1703272407642.png
Пример из Википедии.

1024px-J%C3%B3zef_Brandt_-_Zaporo%C5%BCcy.webp
В 2014 было 200-летие со дня рождения Т.Г. Шевченко. Я купил несколько подарочного издания Кобзаря (Донецк издателство). Там есть иллюстрации картин использованных в клипе.
По вашей ссылке их нет.
Сергій Васильківський <На Варті>.
Юзеф Брандт <Переможна пісня козака>

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.


1703272404102.png



:( Но там исползованы и другие полотна/картины, которых пока не нашел.
 
Останнє редагування:
:( Но там исползованы и другие полотна/картины, которых пока не нашел.
Так можно погуглить - Юзеф Брандт - картинки - и посмотреть, что еще покажут. Я только ссылку на Википедию нагуглила и дальше не смотрела.
 
Картинка на ночь. Удивительный цвет.
Зинаида Серебрякова. Автопортрет.

nc_ohc=5i2kDO_QH7cAX9A2GsM&_nc_ht=scontent.fdnk1-3.webp
 
Цікаве вчора знайшла.

РУССКИЙ МЕДВЕДЬ
Чи теж вкрадено? :)

— А як той звір, що живе в лісі й страшно гарчить? Видів си такого?
— Ні. Лише забитого. Медвідь речеться.
— О! — погодивсь отаман. — А пощо? Бо мед відає. А ти відаєш?
— Відаю!
— То й ти єси медвідь?!
— Не єсмь медвідь, але чоловік, — підшморгнув Борислав.
— А ци відаєш ти, що чоловік так і звався колись?
— Коли?
— А давно.
— Не відаю.
— Так слухай. Є така пісня:

Ой піду я до лісу, до лісочку,
Та втну собі дубову тесочку,
А на тій тесі та рогатина,
Та й не пострашусь лютого русина.
Віддай ми, русине, своє рухо,
Щоб тепло було ми та сухо.

Косак не співав, а навспівки проказував пісню, якої хлоп'якам не доводилося чути.
— Осе таке, — закінчив він. — То як? Зумів єси? Ти якого єси роду?
— Полянського.
Тож ти і єси русин. Усі поляни — руси: й тиверці, й улучичі, й дуліби, й геть усі до Галицьких верхів. Бо поляни народжені медведями, сиріч, русинами. Тиверці й досі кажуть на сього звіра рус. Од русів є пішло все наше плем'я. Того й звемося руси, або русичі, сиріч сини руса-медведя. Зумів єси?

Меч Арея​

Іван Білик​

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
У нас дома была очень редкая книга по искусству.
И эта картина, пожалуй, первая, поразившая мое воображение в детстве.

Жан-Этьен Лиотар. Шоколадница.

nc_ohc=rO_eVoB82DoAX9MqAd0&_nc_ht=scontent.fdnk1-4.jpg
 
Між політикою та філологією

Читала учора Івіна Білика "Меч Арея" і спіткннулась на слові НАВ (мрець).
Згадала Тетяну Навку, жінку пєскова.

Навка (укр. ма́вка, навка, нявка, польск. miawka, чеш. navka) — одно из названий мавки — в славянской мифологии духа умершего человека в облике женщины.
Ня́вка, -ки, ж. = мавка, навка - казкова лісова істота в образі гарної оголеної дівчини з довгим розпущеним волоссям; лісова німфа. Згідно з народними повір'ями, на мавок перетворюються душі дівчинок, померлих без хрещення. На це вказує й етимологія слова «навка»: від праслов. *navь («мрець»); з того ж кореня походять українські слова нав і нава («домовина», «труна»), а також навк («мрець»). Варіанти «мавка» і «нявка» виникли пізніше внаслідок зближення з мавкати («нявкати»). «Нава», одне з ключових понять слов'янського неоязичництва (рідновір'я), має таке ж походження.
 
Книжка якраз про часи язічницькі. Там багацько такого, та ще й стилізація від давньо-слов*янську.
З огляду на філологію, дуже цікаві займенникові суфікси, чи то закінчення слів. СТЕ, СМО та інші.
 
Ня́вка, -ки, ж. = мавка, навка - казкова лісова істота в образі гарної оголеної дівчини з довгим розпущеним волоссям; лісова німфа. Згідно з народними повір'ями, на мавок перетворюються душі дівчинок, померлих без хрещення.
Утром подумала - что не так?
Навки-мавки - языческие образы.
Когда еще то христианство появилось у нас.
 
Не потому ли Есенин с Маяковским покончили жизнь самоубийством, что увидели разницу?
А Высоцкий спился. И не нужно искать других причин, вплоть до несогласия с властью.
Просто знали, что дома так не будет уже никогда.
---------
Дункан решила после свадьбы увезти Есенина за границу. Формально выезд Есенину был разрешен на три месяца для издания своих стихов. Пробыл он за границей более года. Дункан все делала, чтобы он не возвращался домой, но поэт тяжко тосковал вдали от Родины.

Сергей Есенин и Айседора Дункан на пляже при отеле Excelsior Palace Hotel (остров Лидо, Венеция). Фото сделано 14 августа 1922 года.

nc_ohc=k9eVIa1ASEAAX_Xs0vM&_nc_ht=scontent.fdnk1-4.webp
 
Ось як повинна виглядати справжня інаугуація, а не "шопопало" :)
Як же я люблю книжки про давніх українських князів, навіть якщо вони дещо вигадані, але сюжет таки на історичному грунті.
Це 5-те сторіччя

..............................

— Тепер ти, — звернувся Пошогод до Богдана Гатила. — Речи: "Покладу голову за Руську україну, й за Сіврську, й за Деревську, й за Луганську".
Богдан сказав:
— Покладу!
— Й за Руську україну, — нагадав Пошогод.
— І за Руську україну, — повторив київський князь.
— І за Сіврську.
— Й за Сіврську.
— Й за Деревську.
— Й за Деревську, й за Луганську, — мовив Богдан.
— Речи: "Й хай скарає мене Бог, і Перун своїми стрілами пронозить, і хай Морана ввірве мені життє, коли переступлю клятву сю". Речи.
— Нехай покарає мене Бог Соварог, і Перун молоннями своїми пронозить, і Морана втне мені життє, якщо переступлю сю клятву.
— "Й мене, й чада мої". Речи.
— Й мене, й чада мої, — проказав низьким гучним голосом київський князь, і по всьому тілі йому виступив мороз. Перед очима постало чорняве й синьооке личечко меншого сина, не обох синів, а чомусь тільки меншого, Юрка, й князь навіть не задумався про потаємну причину сього.
— Тепер на мечі клянися.
Богдан поклявся на мечі, так само, як те зробив незадовго перед тим Рогволод.
А тоді, перш ніж старійший старець городу стольного Пошогод устиг нагадати йому, він узяв з долу грудочку сухої землі, висмикнув з неї ниточку цупкого корінця, що заплутавсь у грудочці, й поклав у рот.
— Їж, — сказав старець, коли Богдан уже жував, жував і думав про те, що від сьогодні його життя пішло зовсім іншою стегою, й зовсім іншим буде й світ, і люди, й думки його та подуми, й він сам, хоч усе ніби лишатиметься таким, як було досі, до сієї миті, коли він стояв перед вічем і в усіх на очах їв рідну землю.
Богдан болісно ковтав суху потерть, що обліпила йому ввесь рот, і зуби, й язик, і горло, ковтав, і всі, повипинавши в'язи, дивилися йому в рот, а коли врешті ковтнув і лизнув губи, пересохлі й спраглі, сухим чорним язиком, усе віче закричало, неголосно й недружно:
— Слава! Сла-сла-слав-в-ва-а!..
Й Богданові вдруге за сьогоднішній ранок продерло спину морозом.
Од сієї миті він ставав Великим князем, таким, як його дід, і його прадід.

Меч Арея​

Іван Білик​

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Назад
Зверху Знизу