ну з деяким я згоден, з деяким ні.
але повертаючись до мов та ринку, є деякі зауваження:
1. ринок, взагалі, має деякі важливі риси, наприклад, однакові можливості, чи мають російські та українські фільми на ринку кінопроката однакові можливості - ні. чому, тому що хто попаде на ринок визначають 100-200 осіб, володарів кінотеатрів . тобто я маю на увазі, от я узяв, і переклав якесь кіно, не важливо якою мовою, чи можу я буди впевнений що хоч раз, але його покажуть в усіх кінотеатрах - ні. це ринок - ні. тобто ця ситуація не може буди вирішена цілком ринковими механізмами. до речі так само, як ціна на хліб

2. є така маячня для непрофесіоналів, типа "попит породжує пропозицію", на це багато хто ведеться, хоча це маячня - у реалі навпаки, спочатку виставляється на продаж якийсь продукт, а вже потім, в залежності від цього продукта виникає попит. і тут, повертаючись у реал, очевидно що без "допомоги" українській продукт не з'явиться, бо на перешкоді йому стане "картель" володарів кінотеатрів, яким і так усе "добре"
3. да. я не згоден із нинішнім підходом, він занадто "різкий", але з іншого боку хоч якийсь
якби мене спитали, як дерусіфікувати кіноринок України, більш адекватним був би такий алгоритм:
а) забороняємо прокат фільмів дубльований не в Україні - не важно на якій мові - 1-2 роки
б) вводимо квоти відношення мов, базуючись на "зонах" поширення мов. тобто від 100% української на заході, до наприклад 25% на сході. але, із важливим додатком - квоти для однієї стрічки. тобто стрічка обов'язково повинна мати обидва переклада, і у будь якому кінотеатрі мінімум 25% прокататися українською - років 5
а потім вже можна квоти відміняти, і залишати лише ринок
