Нет. Почему? Что-то с казачеством связано?
А если коротко, то топонимы с лаз-, лоз-, перелаз-, переволочно и им подобные были связаны с местами удобного пересечения вброд рек и ручьёв. Часто у таких мест селились люди - как для контроля транспортных путей (стража, пошлины), так и с целью обмена товарами.
Цитирую
с.224 СУМСЬКА СТАРОВИНА. №ХV. 2005
ЗВАГЕЛЬСЬКИЙ В.Б.
СТАРОДАВНІ ПЕРЕПРАВИ СІВЕРСЬКОГО ДІНЦЯ
Як відомо, назви географічних об’єктів є надзвичайно інформативними.
Багато з них зберігають давні корені топонімів різних мов. Найбільш сталими
є гідроніми, досить довго зберігаються і назви шляхів сполучень - дромоніми
та назви пов’язаних з ними бродів. Останнє актуальне лише в тому випадку,
коли ці броди використовуються. В іншому випадку первинний смисл назви
зазнає змін, переосмислюється, тобто контамінується, набуваючи інших
семантичних відтінків. Наприклад, колишні гостинці, тобто шляхи, якими
рухалися купці-гості, перетворюються на числені гуски, гусинці, хустки і
навіть глистянки; лази-перелази, тобто броди перетворюються на лози, лєскі, лозові і навіть чорноглазовки. Ці два терміни почали втрачати свій первинний смисл кількасот років тому. На Харківщині і нині збереглося близько 10 назв з коренем на гост- і похідними від нього: Гоcтищево, Гусівка, Гуслівка, Гусинка, Гусина Поляна та інш.
Взагалі назв річок та населених пунктів, пов’язаних з поняттям брід,
переправа, перелаз, існують десятки. Лише в даному регіоні зустрічаємо річки Брод, Бротениця, Братениця, Обратень, Бродок, Довгий та Круглий Броди та інш., а також кілька так званих “лозових” річок і похідних від них назв населених пунктів - Лозова, Лозовенька, Влезьки, Чорні Лози. Всього близько 40 (!) назв на лаз/лоз-, в тому числі такі прозорі назви, як Виползово, Лазуківка, Водолага, Власовка, Чорнолозка, Глазунівка.
Також в документах XVI-XVIII ст. часто плутаються терміни “лаз”- “перелаз” з “перевозом”, тобто броди плутаються з поромами. Так, наприклад, КБЧ подає: “...на Малом перевозе ниже Оскола верст з 20 лазят татаровя”, “А на Семи татаровя перелазили Семь реку ниже Курска 40 верст, под городенским городищем; и на том татарском перевозе ныне
деревни Рыльского уезду”.
