Наихреновише то, что никто не хочет вводить адекватную систему выборов!
Какую? А вот такую, к примеру:
В И Б О Р И
Усі нині існуючи в світі системи виборів не вільні від тих, чи інших недоліків. Які в українських реаліях гротескуються до повного абсурду. Пропорційна система веде до «закріпачення» депутатів партійним керівництвом. Мажоритарка сприяє повному розгардіяшу та неможливості формування дієздатної коаліції. Змішана система розділяє депутатів на мажоритарників, які часто стають некерованими, та пропорційників на повідку.
Проаналізувавши усі доступні мені джерела, я скомпонував пропозицію, здатну у разі її впровадження якщо не усунути виявленні недоліки, то хоча б зменьшити їх у кількості та силі впливу.
Переходжу до безпосереднього викладу.
1. Висування кандидатів дозволяється тільки політичним партіям та виборчим блокам (далі ВБ).
Ніяких незалежних кандидатів не передбачається, бо при нинішньому партійному розмаїтті можна знайти
Партію до вподоби.
2. У виборчий бюлетень вносяться тільки ті кандидати тих партій та ВБ, які висунули кандидатів не меньше, ніж у 410 округах.
Цим одразу відсікаються партійки, які мають вплив на обмеженній території, що суттєво зменьшує
Політичний розгардіяш.
3. Виборець голосує за п’ятьох кандидатів, розставляючи їх по пріоритету від І до V римськими цифрами у визначених квадратах.
На кожних виборах мені важко визначитись, оскільки підтримати хочеться від трьох до шести
Кандидатів, а голосувати можна тільки за одного. Римські числа, жирно наведені, неможливо
Перекрутити.
4. Бюлетені спочатку підраховуються за першими голосами і подаються до ЦВК. Далі ЦВК визначає – кандидати яких партій не набрали загалом по Україні процентів більше прохідного бар’єру. Визначається партія чи ВБ –аутсайдер і бюлетені з першими голосами за кандидатів цієї партії (ВБ), розподіляються за другими голосами, а самі кандидати вибувають, незалежно від набраних в округу голосів. Далі процедура повторюється, поки в ЦВК не залишаться партії (ВБ), які пройшли виборчий бар’єр.
Наприклад: пан Вусанько з партії Твердої Руки у своєму округу отримав 90% голосів, а загалом по
Україні кандидати ТР нашкребли усоьго 0,2% і партія є аутсайдером. Тоді усі бюлетені з одиницею за
Кандидатів ТР розподіляються за другими голосами. Знову визначається аутсайдер. Скажімо партія
Залізного Костура, яка з урахуванням других голосів з бюлетенів ТР нагромадила аж 0,4%. Отже
Тепер бюлетені з першими голосами за ЗК розподіляються за другими голосами, а бюлетені з
Першими голосами за ТР, а другими за ЗК відповідно за третіми. І так, поки в ЦВК не залишаться
Партії та ВБ, які переплигнули бар’єр.
Цим самим ми максимально врахуємо політичні уподобання електорату. А вже роздолля для
Соціологів... Дибки встануть проти члени виборчих комісій, та з цим можна впоратись.
5. У разі вибуття депутата з ВР за життєвих обставин та призначення довиборів у округу, з якого він обирався, то участь в них беруть лише парламентські партії та ВБ. Якщо ж до кінця каденції ВР залишається півтора року і меньше, то місце вибулого депутата займає представник тієї ж партії, що й вибулий, та зібравший у своєму округу найбільше голосів серед кандидатів своєї партії, що не пройшли до ВР.
За такою ж схемою можна обирати президента, мерів, а може й губернаторів. Достатньо буде одного туру, а далі все рахуватиметься комісіями. Дещо правда затягується оглошення результатів, та це компенсується значно повнішим врахуванням волі виборців та непотрібністю другого туру.
Неодмінно скажуть, що ніде в світі такого нема. Ну то й що? Чому б Україні не стати законодавцем. Чому тільки ми маємо брати приклад? Чому комусь не взяти приклад з нас? Бо нема що запропонувати? Так треба бодай щось зробити.
Кто такой Ляшко?
