⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Не понял, этот вопрос кому предназначался?
а я не понял кому предназначалась твоя цитата?
--------------------------
24.09.2010 17:43 _ Світлана Крюкова, для ЕП
Фінансовий ефект податкового кодексу. Повний перелік
...За спостереженнями "ЕП", в ході розробки проекту навколо процесу його підготовки склалося як мінімум три міфи.
Міф перший: Мінфін всіляко приховує проект. Лобісти і бізнес засмучується: документ пишуть у напівпідвальних приміщеннях, актуальний текст кодексу недоступний, а правки у нього таємно вносять втомлені від багатомісячного недосипання співробітники Мінфіну під страхом відставки. Це неправда.
Електронна версія документа на різних стадіях підготовки "бродила" по інтернету протягом усього процесу розробки кодексу. Хто хотів, міг її отримати.
Відповідальні за доопрацювання проекту політики - Колесников, Клюєв та Тігіпко - провели десятки зустрічей з різними секторами бізнесу, і всі зацікавлені могли внести і обґрунтувати свої зауваження. Незбалансованість кодексу викликана, передусім, різним рівнем впливу та професійності різних бізнес-асоціацій.
Згуртовані та емоційні виробники одягу змогли пролобіювати не тільки пільги, але й заборону на ввезення секонд-хенду, а от виробники меблів залишилися ні з чим. Власники готелів і ресторанів платитимуть менше податків, ніж інші види бізнесу, а засновники приватних шкіл чи лікарень - стільки, як металурги і хіміки.
Міф другий: над кодексом працює таємна команда спеціалістів, яка не допускає до розробки "чужих" людей, а тим більше опозицію. Це теж не так. У тих, хто знайшов спосіб комунікації з владою, не чекав на гонорар і був готовий ділитися ідеями, завжди була можливість долучитися до процесу.
На різних етапах підготовки кодексу у співробітників Мінфіну виникав дефіцит кваліфікованих економістів і юристів.
Уряд був готовий працювати з незалежними консультантами, і багато аудиторських і консалтингових фірм цим скористалися.
Проектувати Податковий кодекс може далеко не кожен. Для цього недостатньо мати юридичну освіту, необхідно володіти навичками економічного мислення, кажуть розробники документа. Таких фахівців у країні одиниці, і всі вони задіяні на ключових посадах у лідируючих юридичних та консалтингових фірмах.
Ці люди звикли працювати за гонорари, часто з погодинною оплатою, а тому проігнорували запрошення Мінфіну долучитися до роботи. Хоча деякі консультанти працювали не тільки за ідею, але й за гонорари: офіційні - з бюджету Мінфіну, і неофіційні - з кишені віце-прем'єрів.
Міф третій: у встановлені владою стислі терміни неможливо підготувати грамотний документ. Так, але в українських умовах по-іншому не вийде.
У такому ж темпі екс-прем'єр-міністр Юлія Тимошенко у 2005-2006 роках провела нехай безладну, але регуляторну реформу. Сьогодні цей успіх - інвентаризація та технічна ліквідація "старовинних" дозвільних актів - в активі її минулих досягнень.
Спокійний режим підготовки проектів реформ - велика розкіш для України. На практиці це призводить до зриву строків реформи і навіть до її згортання. Стислі терміни поряд з багатьма технічними недоліками - велика перевага, бо у зацікавлених осіб нема часу на торги з владою і маніпулювання нормами проекту.
В той же час,
той, хто подолав лінь і погодився працювати понаднормово, здобув прекрасну можливість безперешкодно вносити свої пропозиції у документ і налагодити взаємини з владою хоча б на рівні чиновників середньої ланки.
На жаль, в Україні досі слабо розвинена система підприємницьких лобістських організацій. Професіоналізм діючих асоціацій, сила їх впливу і кваліфікації вкрай низька, що яскраво продемонстрував процес підготовки кодексу.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
-------------------------------
и шо? пальцем деланные бизнес и оппозиция, а виновато правительство, которое надо орденами награждать за создание кодекса.
который не смогли принять ни ющенки ни тимошенки (см. ту же статью по ссылке)
) положил в банк ничем не облагаютсо.
. 
