Подскажите, что сделал не так, и стоит ли дальше что-то предпринимать по этому поводу? Не особо опытен в этих делах. Судья в отмене штрафа за превышение скорости отказал.
Гаец на рассмотрение дела тоже не явился.
Мой составленный позов:
До: Московського районного суду м. Харкова
61153 м. Харків, пр. 50-річчя ВЛКСМ, 38е тел. (057) 778-13-99
Позивач: #### ##### ########## ##### ######
Відповідач: Інспектор ДПС БДПС ОДДЗ м.д.п.
м. Мерефа ГУМВСУ в Харк./обл.
пр-к міліції #### ##### ####
62472, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 251.
тел. (057) 748-40-80
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
в справі про адміністративне правопорушення
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст. 288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до міського суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч.2 ст.19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
1. Фактичні обставини справі
12 липня 2010 року, Позивач, керуючи автомобілем #### ####, державний номер
«## #### ##», рухаючись зі швидкістю 60км/год в потоці транспорту по автодорозі Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта, у м. Мерефа, на 35 км, був зупинений інспектором ДПС.
Постановою інспектора ДПС БДПС ОДДЗ м.д.п. Мерефа ГУМВСУ в Харк./обл. пр-ка міліції ######## ###### ###### (дали – Інспектор ДПС) номер «АХ № ######» від 12 липня 2010 року, Позивача притягнуто до відповідальності за статтею 122 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн.
Позиція Інспектора ДПС складається з мотиву, що Позивач, нібито, перевищив максимально дозволену швидкість, встановлену п. 12.4 Правил Дорожнього Руху (далі – ПДР).
Позивач не погоджується з Постановою Інспектора ДПС, оскільки вважає, що вона не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню.
1. Правове обгрунтовання позовних вимог.
Обґрунтовуючи свою позицію, Інспектор ДПС посилається на виміри швидкості приладом «РАДІС», №2243.
Позивач рухався у щільному потоці автомобілів. Згідно інструкції використання, прилад вимірювання швидкості «РАДІС» вимірює швидкість на відстані до 800 метрів, тип контрольованої цілі – найближча або найшвидша; направлення руху цілі – попутне або зустрічне. Але в протоколі не зазначено, в якому саме режимі працював даний прилад. Тобто, Інспектор ДПС міг виміряти швидкість будь-якого з автомобілів, які рухались поряд з автомобілем Позивача, або, навіть назустріч йому.
Ст. 251 КУпАП: Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) визначає наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його здійсненні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані визначаються Протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних засобів, які мають функції фото- та кінозйомки, відеозаписи, які використовують при нагляді за виконанням правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей та документів, а також іншими документами.
Проте, прилад вимірювання швидкості «РАДІС» не має функцій чи засобів фото-, та кінозйомки або відеозапису, тому не може бути визнаний як доказ згідно ст. 251 КУпАП.
Інших доказів, визначених ст. 251 КУпАП Інспектор ДПС не надав.
Зі мною в автомобілі був свідок, #### ##### ######, якого інспектор не опитав і, як свідка, до протоколу не вніс.
Таким чином, при розгляді справи не встановлені всі обставини, перераховані в ст. 247, 280 КУпАП України, та порушена стаття 256 КпАП України: "Протокол про адміністративне правопорушення повинний містити прізвища й адреси свідків, інші данні, необхідні для вирішення справи"
Таким чином, не маючи жодного доказу по справі, Інспектор ДПС притягнув Позивача до відповідальності, чим порушив пункт 1.6. Розпорядження Міністерства Внутрішніх Справ України №466 від 21.05.2009, який забороняє складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків, тощо).
Крім того, Інспектор ДПС взагалі не пред'явив жодних документів, які підтверджують технічну справність даного приладу. Тобто, технічна справність даного приладу також підпадає під сумнів.
Також Інспектор ДПС не роз’яснив Позивачу процедуру оформлення матеріалів справи та порядок оскарження, а також ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, чим порушив п. 22.7 інструкції з питань діяльності підрозділів дорожно-патрульної службі Державтоінспекції України МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 111 від 27.03.2009.
Більш того, санкція ч.1 ст. 122 КУпАП визначае накладення штрафу від п’ятнадцати (255 грн.) до двадцяти (340 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Про те з яких мотивів виходив Інспектор ДПС, накладаючи штраф у розмірі 300 грн. за дані правопорушення – не відомо, оскільки Позивач не вчиняв дії які зазначені у ст. 33 та у ст. 35 КУпАП (Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення).
Отже, аналізуючи усі факти можна дійти висновку, що твердження Інспектора ДПС, які знайшли своє відображення у протоколі, не відповідають дійсності оскільки не встановленні всі обставини справи, (ст. 280 КУпАП), та не розглянуто всебічно та об’єктивно.
Прошу звернути увагу, що згідно ст. 71 ч. 2 Кодексу Адміністративного Судочинства, в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, діі чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 7, 276, 287, 288, 289, 293 КУпАП, ст. 2, 6 – 11, 18, 19, 71, 104, 105 Кодексу Адміністративного Судочинства України,
ПРОШУ:
1. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі;
2. Постанову «АХ № 220949» про притягнення #### # #. до відповідальності за статтею 122 ч.1 КУпАП скасувати за відсутністю складу правопорушення, а провадження по справі закрити;
3. Визнати противоправними дії Інспектора ДПС БДПС ОДДЗ мдм Мерефа ГУМВСУ в Харк./обл. пр-ка міліції ####### ##### ###.
Додатки:
1. Копія протоколу про адміністративне правопорушення (1 арк.)
2. Копія постанови в справі про адміністративне правопорушення (1 арк.)
3. Копія паспорта Позивача (1 арк.)
4. Копія паспорта свідка Позивача (1 арк.)
5. Копія адміністративного позову (4 сторінки).
6. Квитанція сплати судового збору.
Заранее спасибо.
Исправил.
