Nirvana сказав(ла):
Истинная правда!
Ублюдочное отношение "влади" к носителям русского языка не делает ей честь, особенно когда речь идет о детской литературе. Чем нужно было обкуриться автору "Читанки" для 1 класса, в который ходит мой ребенок, чтобы так перевести русскую народную сказку про репку.
РОСІЙСЬКІ НАРОДНІ КАЗКИ для малят
Ріпка
Був coбі дід Андрушка, а в нього баба Марушка, а в баби онучка Мінка, а в онучки coбачка Хвінка, а в coбачки товаришка — киця Варварка, а в киці вихованка — мишка Сіроманка.
Раз весною взяв дід мотику, скопав у городі грядку велику, гною трохи наносив, грабельками підпушив, зробив пальцем дірку та й посадив ріпку.
Працював дід не марно: зійшла ріпка гарно. Щодень ішов дід у город, набравши води повен рот, свою ріпку поливав, їй до життя охоти додавав.
Росла дідова ріпка, росла! Зразу така, як мишка, була, потім, як кулак, потім, як буряк, потім, як два, а накінці стала така, як дідова голова.
Тішиться дід, аж не знає, де стати. "Час,—каже, —нашу ріпку рвати".
Пішов він на город — гуп, гуп! Узяв ріпку за зелений чуб; тягне руками, уперся ногами, мучився, потів увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе дід бабу Марушку: "Ходи, бабусю, не лежи, мені ріпку вирвати поможи!"
Пішли вони на город — гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за плече. Смикає дід ріпку за гичку, смикає баба діда за coрочку, працюють руками, упираються ногами — промучилися ввесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе баба онучку Мінку: "Ходи, доню, не сиди, нам ріпку вирвати поможи!"
Пішли вони на город — гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за coрочку, онучка бабу за торочку — тягнуть руками, упираються ногами, промучилися ввесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе онучка coбачку Хвінку: "Ходи, Хвіночко, не лежи, нам ріпку вирвати поможи!"
Пішли вони на город — гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за coрочку, онучка бабу за торочку, coбачка онучку за спідничку — тягнуть руками, упираються ногами, промучилися ввесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе coбачка кицю Варварку: "Ходи, Варварко, не лежи, нам ріпку вирвати поможи!"
Пішли вони на город — гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за coрочку, онучка бабу за торочку, coбачка онучку за спідничку, киця coбачку за хвостика. Тягнуть і руками, і зубами, упираються ногами, промучилися ввесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе киця мишку Сіроманку: "Ходи, Сірочко, не лежи, нам ріпку вирвати поможи!"
Пішли вони на город — гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за coрочку, онучка бабу за торочку, coбачка онучку за спідничку, киця coбачку за хвостика, мишка кицю за лапку — як потягли, як потягли, так і покотилися.
Упала ріпка на діда Андрушку, дід на бабу Марушку, баба на онучку Мінку, онучка на coбачку Хвінку, coбачка на кицю Варварку, а мишка — шусть у шпарку.
Посилання видалено
ЗЫ Ребенок от этой интерпретации в шоке, учитывая, что оригинальная "Репка" одна из первых сказок которую он самостоятельно прочитал.