Та нe так всe просто, Романe, то на пeрший погляд у тeбe всe такЧас.
Сумарна кількість робочого часу потрачена на виробництво товару.
То філософія голодранця натурального.
По перше ціна роботи визначається мінімумом необхідним для підтримання фізичного здоровя.
По друге ціна товару пропорційна потраченому часу на її виробництво і дорівнює вартості роботи.
Тобто по перше ніякі винаходи не потрібні в принципі.
На винаходах не заробляє ніхто.
Ні працівник ні роботодавець.
По друге ніякого заробітку більшого за необхідний не передбачається.
Оскільки зарплата визначаться вартістю товарів необхідних для існування, то нема змісту працювати більше.
Від того шо більше працюєш вартість товарів для проіснування не зміниться. Тому більше працювати не треба.
Нема змісту працювати краще.
Від того шо краще працюєш вартість товарів необхідних для проіснування не зміниться. Тому краще працювати не треба.
Є зміст працювати менше і гірше. Бо працювати менше і гірше простіше, а вартість проіснування однакова, тому зарпалата також буде однакова.
До речі, працювати менше і працювати гірше будуть обовязково намагатись всі хто живе за правилами Маркса.
І всі будуть жити у бідності. Ніяких більших доходів за необхідні не буде.
Багатство це коли багато. А багато то коли значно більше ніж треба.
При марксизмі таке не можливо в пинципі. Там чітко сказано шо тільки те шо необхідно для проіснування.
Працівник отримує зарплату по мінімуму. Капіталіст продає товар по ціні тієї мінімальної праці з невеличкою націнкою. Ну так шоб ше і йому по мінімуму прожити.
В результаті ні працівник ні капіталіст ніхто серйозно не заробляє.
Отака філософія Маркса.
складно виходить.
Нeвжe ти думаєш, що Маркс був таким дибілом, що нe бачив ту пружину, яка дає розвиток?
Читай більшe, поглиблюй знання, можe щось й для практики пригодиться.



