Про неспроможність марксизму

[нeвдаха]

Час.
Сумарна кількість робочого часу потрачена на виробництво товару.

То філософія голодранця натурального.
По перше ціна роботи визначається мінімумом необхідним для підтримання фізичного здоровя.
По друге ціна товару пропорційна потраченому часу на її виробництво і дорівнює вартості роботи.
Тобто по перше ніякі винаходи не потрібні в принципі.
На винаходах не заробляє ніхто.
Ні працівник ні роботодавець.
По друге ніякого заробітку більшого за необхідний не передбачається.

Оскільки зарплата визначаться вартістю товарів необхідних для існування, то нема змісту працювати більше.
Від того шо більше працюєш вартість товарів для проіснування не зміниться. Тому більше працювати не треба.
Нема змісту працювати краще.
Від того шо краще працюєш вартість товарів необхідних для проіснування не зміниться. Тому краще працювати не треба.
Є зміст працювати менше і гірше. Бо працювати менше і гірше простіше, а вартість проіснування однакова, тому зарпалата також буде однакова.

До речі, працювати менше і працювати гірше будуть обовязково намагатись всі хто живе за правилами Маркса.
І всі будуть жити у бідності. Ніяких більших доходів за необхідні не буде.
Багатство це коли багато. А багато то коли значно більше ніж треба.
При марксизмі таке не можливо в пинципі. Там чітко сказано шо тільки те шо необхідно для проіснування.
Працівник отримує зарплату по мінімуму. Капіталіст продає товар по ціні тієї мінімальної праці з невеличкою націнкою. Ну так шоб ше і йому по мінімуму прожити.
В результаті ні працівник ні капіталіст ніхто серйозно не заробляє.
Отака філософія Маркса.

Та нe так всe просто, Романe, то на пeрший погляд у тeбe всe так
складно виходить.
Нeвжe ти думаєш, що Маркс був таким дибілом, що нe бачив ту пружину, яка дає розвиток?
Читай більшe, поглиблюй знання, можe щось й для практики пригодиться.

 

[ichbin]

А могут ли быть товаром предметы, не являющиеся продуктами труда?
Например: вода в реке или воздух, который нас окружает? Или яблоки, упавшие с яблони и лежащие на обочине дороги?

Марксисты не поверят, но регулярно продаются даже деньги. Еще Иисус гонял денежных торговцев.

 

[Roman251]

Нeвжe ти думаєш, що Маркс був таким дибілом, що нe бачив ту пружину, яка дає розвиток?

Бачив чи не бачив то не має значення.
Має значення шо не включив у розрахунок ніяк.
Коли ти бачиш шо тебе арматурою ****ять, з того факту шо ти бачиш ніякої користі не буде.
Треба не тільки бачити, треба реагувати.
Треба взяти і собі арматуру і помогти тому доброму чоловіку робити корисну справу.
А просто бачити, то все херня, то не рахується.

 

[нeвдаха]

Как можно понять люмпенов,влачащих жалкое свое существование,которые с умным видом, надувая щеки, не добились,благодаря зубрежке Маркса,ничего в жизни окромя долгов за коммунальные услуги?

Та вони - дибіли, коли нормальні люди грабували совок, вони на заводах пахали. От зараз совкова старeча й збирає картон, щоб здати макулатуру на хлібину.
Ти молодeць, зорієнтувався правильно - нe *****а.

 

[нeвдаха]

Бачив чи не бачив то не має значення.
Має значення шо не включив у розрахунок ніяк.
Коли ти бачиш шо тебе арматурою ****ять, з того факту шо ти бачиш ніякої користі не буде.
Треба не тільки бачити, треба реагувати.
Треба взяти і собі арматуру і помогти тому доброму чоловіку робити корисну справу.
А просто бачити, то все херня, то не рахується.

Романe, в тeоріі є всe. Історію роблять люди, кeруючись тeорією, знаннями, а сама тeорія нe є якоюсь особою, яка діє бeз людeй.

 

[ivanov]

У Маркса стоимость то же самое, что и цена.
...

НЕТ!

 

[ivanov]

Как можно понять люмпенов,влачащих жалкое свое существование,которые с умным видом, надувая щеки, не добились,благодаря зубрежке Маркса,ничего в жизни окромя долгов за коммунальные услуги?

Бла-бла-бла...
Сумму назови, хомяк.
Ну, сколько ты стоишь? Сколько ты нажил "непосильным трудом"?
Вот когда скажешь, - тогда мы вместе посмеёмся.

 

[ichbin]

Маркс начинает Капитал с того, что：
рассмативается общество, в основе которого капиталистичсский способ производства, где общественное богатство, как результат
общественного труда, представлено в товарах.

Чьего общественного труда? Что Вы умалчиваете, что Маркс включает в общественный труд только труд избранных. Говорите уж до конца, что электрики, истопники, инженеры, юрисконсульты, директора, такие же эксплуататоры, как капиталисты. Или подобные им. Получают доступ к общественным благам не создавая их стоимости. Стоимость ведь создают только рабочие руками обрабатывающие детали или целые изделия. Остальные временно полезные попутчики?

 

[Roman251]

в тeоріі є всe.

Якшо в теорії є все, то херня, а не теорія.
Не має бути все, а має бути тільки найважливіше.
Херні можна і не писати. А найважливіше треба написати в першу чергу.
А всього по більше шоб більше було, ну то так трійошники реферати пишуть.

 

[нeвдаха]

Чьего общественного труда? Что Вы умалчиваете, что Маркс включает в общественный труд только труд избранных. Говорите уж до конца, что электрики, истопники, инженеры, юрисконсульты, директора, такие же эксплуататоры, как капиталисты. Или подобные им. Получают доступ к общественным благам не создавая их стоимости. Стоимость ведь создают только рабочие руками обрабатывающие детали или целые изделия. Остальные временно полезные попутчики?

Вот этого Вы и не поняли.

 

[Гаврош*]

Марксисты не поверят, но регулярно продаются даже деньги. Еще Иисус гонял денежных торговцев.

Но ведь деньги обладают нарицательной стоимостью. Или Вы этого не знаете?

 

[Roman251]

деньги обладают нарицательной стоимостью.

Всі совкові товари таку вартість мали.

****** думає шо якшо ціна явно написана або вибита на залізі, то товар стільки і коштує.
А насправді товар коштує стільки, за скільки його готові купити.
То треба зовсім дурним бути шоб орінтуватися на писану ціну.

 

[ivanov]

...
Итого могу сформулировать определение по-Марксу термина "стоимость":
Стоимость - количество человеческого труда, содержащегося в товаре. Если я его правильно понял, то это определение верное.
...

Где в этом определении рынок, его роль? Если ваше определение - верное, то почему в СССР экономика сбоила?
Рынок нужен, чтобы учесть в качестве общественно-необходимых какие-то определённые затраты труда на тот или иной момент. И учёт этот происходит через отсечение всех тех товаров, в которых содержаться недостаточные затраты труда (брак или имитация товара) или излишние (необоснованно дорогие товары) - они просто не продадутся, не будут признаны товаром.

 

[ichbin]

Цитата:
Стоимости товаров прямо пропорциональны рабочему времени, затраченному на их производство и обратно пропорциональны производительной силе затраченного труда.
Цена товара является денежным выражением его стоимости. Рыночная цена товара совпадает с его стоимостью.

Не, не так. Если Вы о марксовом определении. не реальный труд измеренный хронометром и отмеченный в табеле. А пересчитанный из реального, по какой-то марксистской процедуре в общественный труд. Вот этот общественный труд, производный реальному, и соответствует денежной цене товара.

Причем, никто не знает, как практически пересчитывать. При тщательном исследовании этого пересчета, он вообще может оказаться невыполнимым. Ведь в калькуляцию стоимости (трудовой) товара входит множество разнородных трудов. В том числе - прошлых трудов представленных в стоимости примененного оборудлвания. А о мере переноса его стоимости точных указаний нет. Но есть замечание, что это оборудование не может передать продукту больше труда, чем воплощено в его стоимости. Работали-работали, переводили труд из оборудования на продукты. Труд в оборудовании исчерпался. А оно еще вполне работает. Как дальше считать калькуляцию труда?

Или отремонтировали это оборудование за копейки. Получили ресурс практически равный ресурсу нового. Но стоящий вот те копейки. Снижать цену продукта ради трудовой справедливости? Так отремонтированный станок один из 2-х одинаковых. Кто и почему будет снижать цену товара обнаружив совсем не критичный износ станка? Никто ничего такого и не делает. Плановые ремонты и замены происходят исходя из данных о надежности.

Короче. Маркс и прихлебатели в формулу стоимости (трудовой) включают общественный (приведенный), а не реальный труд. Это химера, которую никто, никогда не высчитывал. Не проверял. И которая не учитывает огромную массу так называемого "непроизводительного" труда. Но марксисты гордятся этой наукой без дрюка.

 

[Roman251]

Снижать цену продукта ради трудовой справедливости?

Звичайно шо так.
От робочий знайшов спосіб як за зміну робити в три рази більше виробів.
І шо буде?
Я знаю шо буде. Робітнику знизять розцінки в три рази.
І тепер він буде робити той же виріб, але в три рази дешевше.
Ніякі не жарти, а так справді було.
Хто не вірить може попитати в тих хто працював за совка.
Та головне правило яке передавали старі молодим: якшо ти шось придумав, ніколи не кажи начальству. Не кажи і не показуй. Можеш робити тільки тоді, коли ніхто не бачить. А ше краще, нічого не придумуй, роби по мінімуму, не будь дурним, тобі з того і так ніякої користі не буде.
Отак виглядала філософія марксизму на практиці.

 

[ichbin]

Доля занятых в производстве сокращается потому, что в производстве растёт производительность труда, а не потому, что требуются креативщики, создающие образ вместо товара.

Цитата:
Сообщение от ichbin
А в чем же подвох? В том, что в производстве растет доля производственного нетрудового элемента, типа электриков, инженеров, юрисконсультов?

Из-за чего растет производительность труда? Может быть из-за роста доли вспомогательных работников?

 

[ichbin]

Нeвжe ти думаєш, що Маркс був таким дибілом, що нe бачив ту пружину, яка дає розвиток?

А як іще можна пояснити марксову зневагу до розумової, особливо до організаційної праці?

 

[нeвдаха]

Всі совкові товари таку вартість мали.

****** думає шо якшо ціна явно написана або вибита на залізі, то товар стільки і коштує.
А насправді товар коштує стільки, за скільки його готові купити.
То треба зовсім дурним бути шоб орінтуватися на писану ціну.

Не тільки готові купувати, алe й готові продавати. Цe й є ринок, який визначає вартість товару.
В СРСР писали ціни, тому що мeтою виробництва був нe навар, не користь, а задовольнeння громадян предметами споживання.

 

[ivanov]

Из-за чего растет производительность труда? Может быть из-за роста доли вспомогательных работников?

Основной фактор роста производительности труда - это техническая вооруженность труда. -Более производительное оборудование делает труд более производительным.

 

[нeвдаха]

А як іще можна пояснити марксову зневагу до розумової, особливо до організаційної праці?

Дe він такe писав?