Про неспроможність марксизму

[нeвдаха]

Долбоумник, Вы сами не соображаете, что такое абстрактное, а что общее. И валите эти мысленные операции в кучу.

Абстракция - Мысленное отвлечение, обособление от тех или иных сторон, свойств или связей предметов и явлений для выделения существенных их признаков.

Обобще́ние поня́тий — логическая операция, посредством которой в результате исключения видового признака получается другое понятие более широкого объема, но менее конкретного содержания; форма превращения знания путём мысленного перехода от частного к общему в некоторой модели мира, что обычно соответствует и переходу на более высокую ступень абстракции[1]. Результатом логической операции обобщения является гипероним.

Абстракция - перенос актуальных признаков и свойств на другую, более удобную для работы модель. Математическую, иллюстрационную, упрощенную.

А обобщение - объединение разных моделей в одну по каким-то актуальным признакам. Иногда специальным, объединительным. Например - периодическая система элементов, теория музыки, обобщенный (у Маркса), а не абстрактный, труд рабочих созидательных специальностей по производству указанного продукта. Объединенный по его продолжительности.

Учитесь - дрессированный ***.

Очередной понос слов. Вы же только что обкакались прилюдно, и снова за старое!?

Два позорника, не понимающие своей никчемности в роли опровергателей, возвышают тем самым марксизм как научную социологию.

 

[Roman251]

Серега, не кровать нужно менять - не в коня корм.
Речь идет о ТОВАРЕ, этого не догоняет твоя кукуха.

 

[ivanov]

Серега, не кровать нужно менять - не в коня корм.
Речь идет о ТОВАРЕ, этого не догоняет твоя кукуха.

По моему, вы подумали о ***дях.
У него - это личная инфантильная война с трудом, протестантской трудовой этикой, и даже шире - с христианством вообще (...в поте лица твоего...). Потому что ТРУД создаёт новую стоимость и переносит "старую", стоимость потреблённого в процессе производства, в цену товара. А если нет стоимости, то труд по отношению к рынку и ценам - совершенно случайный фактор. -Пофигу труд, патамушо ничего кроме борьбы чисто субъективных оценок (на рынке) не остаётся.
Притом, у Маркса нет жесткой связи между трудом и рынком: стоимость (рыночная, а другой она просто не бывает) может быть ниже реальных трудозатрат, содержащихся в каком-то количестве представленного на рынке товара.

 

[ichbin]

Очередной понос слов. Вы же только что обкакались прилюдно, и снова за старое!?

Два позорника, не понимающие своей никчемности в роли опровергателей, возвышают тем самым марксизм как научную социологию.

Ваши голословные претензии засуньте себе куда следует. А то, что на ваши дразнилки реагируют только два форумчанина, так это, во первых брехня. А, во вторых, марксисты просто удобные раздражители интереса к марксизму. И выкладывания на публику анализов его мухлежа. И пока Вы есть, до тех пор и есть смысл демонстрировать публике марксистскую суть.

Теперь можно хохотать от поноса слов. Тому, кто хоть что-то понял.

 

[ivanov]

Страна была КРЕСТЬЯНСКОЙ, - можешь у лантуха спросить. И превращение её в промышленную автоматически превращало некоторую часть крестьянства в рабочий класс. Но люди, сформировавшиеся как личности в другом укладе жизни, тащили с собой шлейф этого уклада в город. Для вчерашнего крестьянина "свои" в родной деревне остались, где все друг друга знают. А в городе кругом случайные люди, большинство из которых друг друга ещё раз не увидят в жизни никогда. Кругом "чужие" и нефиг их стесняться, тем более, что сама власть настаивает, что никакого Бога нет. По хорошему два-три поколения должны были смениться для того чтобы из лапотников образовался качественный рабочий класс. А у нас прямо сейчас здесь на форуме значительная часть тех, кто постарше, - родились в деревне.
Простой пример: подавляющее большинство сварщиков, которых я видел в этой жизни, - были выходцами из деревни. И сварщик после себя как минимум обязан сбить окалину со шва. Вот этот минимум они практически все выполняют. Но кроме окалины за сварщиком остаётся ещё и другое сраньё - брызги. И по хорошему их нужно удалять, а это не так то просто, потому что брызги привариваются к металлу на который падают. Кто это будет делать? Сварщик? -Поди заставь. Он ныть станет, что это не его работа и он так ничего не заработает. Слесарь? А слесарю это зачем? Тем более, что слесарь часто такой же болван из деревни, как и сварщик, и какого хрена он за кем-то убирать станет? НО! Хороший сварщик умеет оставлять меньше брызг, чем посредственный. Однако для этого нужен опыт и изначальная установка "******ь" поменьше.

 

[ivanov]

А разве он не на стороне капитала? путин всячески препятствует формированию политического сознания человека труда.

Док, зачем вам путин? -Давайте про Фрейда.
Не кажется ли вам, что это очень странно, что "разоблачающие" Маркса ещё до Фрейда не добрались? Хотя, может им просто знаний не хватает для понимания того, что марксизм, как и фрейдизм, порождение одной и той же культурной среды, да ещё и практически одного и того же времени?

 

[Roman251]

Кругом "чужие" и нефиг их стесняться, тем более, что сама власть настаивает, что никакого Бога нет. По хорошему два-три поколения должны были смениться для того чтобы из лапотников образовался качественный рабочий класс.

Ти справді думаєш шо то тебе оправдовує?

 

[ivanov]

Ти справді думаєш шо то тебе оправдовує?

Рома, у меня нет обязанности тебе отвечать. Поэтому, если тебе действительно нужен ответ - спрашивай так, чтобы по крайней мере НЕ возникало желание послать тебя подальше.

 

[нeвдаха]

Всех нормальных порядочных форумчан поздравляю с Новым годом!

 

[Hi-Er]

Всех нормальных порядочных форумчан поздравляю с Новым годом!

 

[ivanov]

С Новым Годом, товарищи!

 

[ichbin]

С Новым Годом, товарищи!

С Новым Годом, товарищ! Дай Бог нам всем здоровья и всяких благ! Хай щастыть!

 

[ivanov]

С Новым Годом, товарищ! Дай Бог нам всем здоровья и всяких благ! Хай щастыть!

Спасибо! С Новым Годом!

 

[нeвдаха]

Научное понимание нации:
нация это ИСТОРИЧЕСКИ сложившаяся устойчивая общность людей, возникшая на базе общности языка, территории, экономики, общей культуры. Общность, не подразумевающая общности по крови - национальность (американская нация).

 

[Roman251]

Научное понимание нации:

Як думаєш, євреї то нація?

 

[нeвдаха]

Як думаєш, євреї то нація?

Ізраїльтяни хочуть створити націю. Але час покаже.

 

[Roman251]

Ізраїльтяни хочуть створити націю. Але час покаже.

Один еврей другого не мудрей,
но разный в них запал и динамит,
еврей в России больше, чем еврей,
поскольку он еще антисемит.

 

[Hi-Er]

"Общность по крови" - это семья или род (и то уже не каждый). Этнос "общностью по крови" не является. Нация - вообще многозначное понятие; политическая нация - просто совокупность граждан государства и все.
Нельзя в ХХІ веке опираться на научные воззрения ХІХ. Иначе беда будет, как с марксизмом.

 

[Hi-Er]

Я так и написал, что позапрошлый век.


П. был наиболее ранним направлением в антропологии и этнологии, развивавшимся на основе установок филос. эссенциализма и романтизма 19 в. (И. Г. Гердер, Ж. А. де Гобино, Н. Я. Данилевский).


Уже молчу о том, что Гердер - это, скорее, XVIII век, чем XIX.

А вот, что думает современный социал-националист Билецкий:

Український соціал-націоналізм вважає Українську Nацію кровно-
расовою спільнотою. Польові антропологічні дослідження професора Дяченка показали, що українці зберігають всі основні риси
кроманьйонського населення України, тобто існують як незмінний расовий тип щонайменше 40 тисяч років. Раса є всім для націотворення – Раса це основа, на якій виростає надбудова у
вигляді національної культури, яка знов-таки походить від расової природи народу, а не від мови, релігії, економіки та ін.

 

[ivanov]

"Подарков" захотелось? Нет вопросов: у нас всегда припасено, - держи!

...
Напередодні Першої світової війни українські селяни жили в традиційному світі села, що визначався родиною та садибним господарством, давніми звичаями та зміною пір року. Цьому гармонійному, духовно врівноваженому та закритому щодо зовнішнього світу села, протистояв світ міста, який мав здаватися українським селянам двічі чужим, адже місто і в культурному сенсі було неукраїнським. Щодо цього тодішній спостерігач зауважував:

«Місто панує над селом, а «іноземці» панують у місті. Місто притягує все багатство до себе та майже нічого не повертає селу. Воно стягує податки, що майже ніколи не повертаються в українське село... У місті потрібно платити хабарі... Місто одягнене дорого, як на свято, воно добре їсть і п’є... У селі навпаки не має майже нічого, крім злиднів, невігластва й тяжкої праці. Місто існує для панів, воно чуже. Воно не наше, не українське. Воно російське, єврейське, польське, але не наше».

Протягом десятиліть напередодні Першої світової війни міста України переживали бурхливе зростання. Наприкінці XIX сторіччя Одеса налічувала понад 400 000, а в 1914 році — понад 650 000 жителів, Київ зріс від 250 000 до понад 500 000, Харків — від 175 000 до 250 000, Катеринослав — від 113 000 до 218 000, Львів як найважливіше місто і транспортний вузол Західної України налічував у 1880 році 100 000, а в 1910 році — 220 000 жителів. Ступінь урбанізації Новоросії у 1897 році складав понад 20%, що значно перевищувало середній показник по Україні, який складав 13%.

Неможливо переоцінити значення для української історії того факту, що урбанізація України значною мірою відбувалася без участі українців. Українські селяни не мігрували у великій кількості до міст, і наприкінці XIX сторіччя українців було надзвичайно мало, порівняно із загальною чисельністю міського населення, особливо чітко це проявлялося саме в найбільш урбанізованому регіоні на Півдні. Ще більш незначною була частка українців у великих містах, окрім того, вона постійно зменшувалася, наприклад, у Києві від 30% у 1874 році, 22% у 1897 році до 16% у 1914 році. В Одесі у 1897 році жило лише 9% українців, у Катеринославі — 16%, а в Харкові — 26%. У Львові українці складали приблизно одну п’яту частину населення в 1910 році, однак понад половина з них користувалися польською як розмовною мовою. Більшою була частка українців у невеликих містах, насамперед на Лівобережній Україні: з 83 000 жителів провінційного міста Полтави — 56% були українцями.

Наприкінці XIX сторіччя в регіонах, підпорядкованих Російській імперії українці складали 32%, росіяни 34%, а євреї 27% міського населення. Проте, лише 5,6% українців усієї Росії жили в містах. Отже, ступінь їхньої урбанізації був значно нижчим, ніж у росіян (15,9% по всій Російській імперії). Більшість українського міського населення належала до нижчих верств, водночас важливі посади у сферах економіки, адміністрації та культури були зайняті представниками інших етносів. У шести центральних губерніях України українці складали лише приблизно 9% заможних міських верхніх верств купецького стану.

Характер великих міст визначався російськими рисами. У 1897 році росіяни складали в Харкові 63%, в Києві — 54%, в Одесі — 49% населення. Адміністративна, військова, економічна та культурна еліта, а також велика частина міських нижніх верств населення складалися переважно або з росіян, або з русифікованих українців. Те саме стосується кваліфікованих робітників у стрімко зростаючих важкій і гірничодобувній промисловості Півдня. Для майбутнього важливим було те, що характер промислового пролетаріату України мав російські риси. В галузі промислової переробки харчових продуктів на Заході та на Півночі працювало більше українських робітників, які, втім, залишалися тісно пов’язаними з селом. У великих містах Галичини поляки відігравали роль, подібну до ролі росіян у Російській імперії. Складаючи майже половину населення, вони робили Львів переважно польським містом. До цього слід додати тонкий німецько-австрійський прошарок чиновників і офіцерів значною мірою полонізовану, проте у конфесійному сенсі незалежну невелику групу вірмен-уніатів.

В усіх містах України жило багато євреїв. Найбільшою частка євреїв була в невеликих містах Правобережжя і Галичини: 80% у Бердичеві, 70% у Бродах, половина в Житомирі. У Львові євреї складали приблизно чверть, у Чернівцях — третину, в Одесі — 31% і в Катеринославі — 35% населення. У Києві вони складали 6%, а в Харкові — 12% населення. В Західній і Південній Україні, а також дедалі більшою мірою на Лівобережжі євреї контролювали роздрібну торгівлю, насамперед торгівлю сільськогосподарськими продуктами, дрібне підприємництво та певні ремісничі галузі, як-от кравецтво та шевство. В шести центральних українських губерніях Російської імперії вони складали 81% працівників торгівлі та кредитної системи і 30% працівників ремісничої та промислової галузей. У Галичині 87% усіх торговців були євреями. Євреї також зберігали свою традиційну функцію посередника між містом і селом.
...