7 ч. ·
Я нагадаю вам справу Шеремета. У 2016 році в центрі Києва підірвали його машину. 12 грудня 2019 року: Зеленський сказав, що “ймовірні вбивці сьогодні були затримані”, і додав: «Упевнений, що на це питання (хто замовник) обов’язково знайдеться відповідь наступного разу.»
Нам показали людей, на яких одразу повісили ярлик злочинців. Минуло дев’ять років, але замовників так і не назвали, доказів не зібрали, суд фактично розвалився, а ті люди, на яких тоді вказали пальцем, мої друзі
Julia Kiyan Kuzmenko та
Андрій Антоненко «керувалися ідеями ультранаціоналізму та ідеями арійської раси, які поєднувалися з ненавистю та агресією, і мали на меті дестабілізацію ситуації в Україні», виявились не винними. І судив їх суддя Вовк, самого гуманного Печерського суда. Справедливість так і не відбулася, а справа залишилася незакритою.
Сьогодні ми знову чуємо ту саму риторику. Президент повідомляє про затримання підозрюваного у вбивстві Андрія Парубія, дякує правоохоронцям за роботу і обіцяє з’ясувати обставини. Ми вже бачили подібну картину і добре пам’ятаємо, чим закінчилася справа Шеремета. Тоді теж говорили красивими словами, але результату так і не було, і протримали в СІЗО невинних людей.
Важливо сказати владі прямо. Не можна повторювати помилки 2016 року і демонструвати країні чергових «знайдених вбивць» для телевізійної картинки. Не можна роздавати гучні обіцянки, які завтра розсиплються в пил. Не можна засуджувати невинних. Україна не витримає ще одного такого фарсу, бо він руйнує довіру суспільства значно сильніше, ніж будь-які диверсії Кремля.
Справедливість полягає не у затриманні людини для статистики і не у красивій заяві на офіційній сторінці. Справедливість полягає у встановленні замовників, у вироку суду, у прозорому процесі, якому вірить суспільство. Лише тоді ми зможемо сказати, що злочин розкрито, і лише тоді ми зможемо вистояти. (с)
- ХартіюзаправаРєбьонка)