Шоколадному кнуру приготовиться
На Заході провал закону про скасування е-декларування для громадських організацій пов'язали із Порошенком
Західні експерти та оглядачі покладають на президента України Петра Порошенка відповідальність за нездатність Верховної Ради скасувати електронне декларування для громадських організацій. 3 квітня Рада не підтримала законопроекти, якими планувалося скасувати електронне декларування для антикорупційних громадських організацій. Як передає агенція «Українські новини», за ухвалення за основу відповідних законопроектів N6271 і N6674 проголосували лише 156 і 157 депутатів при мінімально необхідних 226.
Раніше Сполучені Штати наполегливо закликали уряд України скасувати законодавство, яке вимагає подання електронних декларацій антикорупційних активістів.
«Система декларування активів в Україні повинна забезпечувати звітність державних службовців і не створювати непотрібних тягарів і тиску на громадянське суспільство. Цей каральний закон спрямований на тих осіб, які прагнуть підвищити прозорість та підзвітність в Україні, виконуючи обіцянки Євромайдану та реалізуючи прагнення українського народу до демократичної країни, керованої принципом верховенства права», – заявили у Держдепі.
«Це важлива та сумна подія. Наслідком стане закриття значної кількості НДО. Причина у тому, що більшість фракції БПП не проголосувала за змістовні зміни. Ймовірно, ЄС на це відреагує дуже гостро», – заявив, відповідаючи на запит «Голосу Америки», Андерс Ослунд, відомий експерт з питань України в аналітичному центрі Atlantic Council.
Колишній заступник помічника міністра оборони США, старший директор Центру Байдена та старший науковий співробітник при «Атлантичній раді» у коментарі «Голосу Америки» висловив жаль з приводу результатів голосування у Раді.
«Шкода, що політики з правлячих партій витрачають більше енергії на переживання щодо корупції у середовищі громадянського суспільства, ніж у своїх власних лавах», – заявив Карпентер.
На президента України Петра Порошенка поклав відповідальність за події у Раді 3 квітня і журналіст низки франкомовних видань в Україні Стефан Сіоган.
«...президент Порошенко дозволив своїй партії встановити систему декларування для НДО та журналістів», – твітує Сіоган.
Схожу оцінку ситуації дав і Максим Такер, колишній київський кореспондент видання The Times, співробітник Open Society Foundations.
«Порошенко тепер вважає, що економіка України достатньо стабільна, щоб мучитись без підтримки Заходу, і що вона дозріла для розграбування», – твітує Такер.
«Це – пляма на демократичній репутації України. Рада має позбавитись від неї якомога швидше. Демократичні країни не можуть ставитись до громадянського суспільства подібним чином. Це підходи грубих режимів, подібних до Росії та Казахстану», – прокоментувала ситуацію для «Голосу Америки» Мелінда Гарінґ, дослідниця аналітичного центру Council on Foreign Relations.
Як відзначає «Німецька хвиля», президент України Петро Порошенко визнав, що запровадження електронного декларування для громадських активістів було помилкою, та заявив, що Верховна Рада має його скасувати. Але у Національному агентстві з питань запобігання корупції заявили, що активісти, які «систематично» здійснюють антикорупційну діяльність в Україні, зобов'язані до 1 квітня подати електронні декларації.
Венеціанська комісія (Комісія Ради Європи за демократію через право) та Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (ОБСЄ/БДІПЛ) закликали до повного вилучення або суттєвого скорочення вимог щодо фінансової звітності громадських організацій у поєднанні із суворими санкціями.
Напередодні на важливість е-декларування в Україні звернув увагу колишній заступник генсекретаря НАТО, а нині політичний експерт та лобіст Александр Вершбоу.
«Друзі України мають заговорити вголос, перш ніж Київ змарнує ще одне важливе досягнення реформ, а саме е-декларування», – писав Вершбоу у Twitter.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
