1 березня ****-кореспондент РАМН, нейрохірург Микола Поліщук розповів на прес-конференції в УНІАНі, як саме Тимошенко проводить свій час у німецькій кліниці «Шаріте». Виявилося, що доволі продуктивно: за словами Поліщука, двома днями раніше ЮВТ пройшла у кліниці повне медичне обстеження. «У той же день німецькими лікарями було проведено й малоінвазивне оперативне втручання, яке було спрямовано на блокування уражених нервових закінчень. Дане втручання розцінюється як хірургічна маніпуляція», – пояснив професор Поліщук і зауважив, що швидкого одужання очікувати не варто, оскільки запальний процес є хронічним.
Того ж 11 березня інформаційні агентства повідомили і про операцію по видаленню іншого хронічного процесу: цього разу вже не невропатичного, а фінансово-кримінального. За інформацією Інтерфаксу, Швейцарія заявила про рішення заморозити рахунки та активи ще дев’ятьох осіб, наближених до Януковича, включаючи екс-голову СБУ Олександра Якименка, а також представників родин колишньої української верхівки: Олексія Азарова, Артема Пшонки та Віктора Януковича-молодшого.
Хворі на кишеню
Нагадаємо, що Швейцарія разом з країнами Євросоюзу, США та Канадою вже оприлюднювали аналогічні рішення щодо блокування рахунків деяких українських чиновників. Зокрема, до списку «заморожених» у різних країнах увійшли Янукович та обидва його сини, Віктор та Артем Пшонки, брати Клюєви, Олександр Якименко, Віталій Захарченко, Олена Лукаш, Андрій Портнов, Ігор Калінін, батько і син Азарови, Віктор Ратушняк, а також Табачник, Богатирьова та «кишеньковий олігарх» Курченко. Що, у свою чергу, породило в українському інформаційному просторі новий публіцистичний жанр під кодовою назвою «плач обібраного олігарха», або ж «ці руки нічого не крали-2».
Зрозуміло, що кожний з «обібраних» коментував ці трагічні для нього звістки згідно з власним темпераментом та рівнем культури і виховання. «Молодий та талановитий» Курченко, наприклад, назвав заморозку його рахунків «непорозумінням», заявивши в офіційному прес-релізі ВЕТЕК, що він – «чесний український бізнесмен», і всі звинувачення на його адресу носять «виключно провокаційний характер». «Більш за те, ряд політичних сил в Україні намагається скористуватися цим в інтересах спонсорів-олігархів, щоб під прикриттям неспокійної ситуації в країні заволодіти моїми активами», – поскаржився «жодного разу не олігарх» Сергій Курченко.
Аналогічну ієреміаду видав 11 березня його тезка Сергій Клюєв, висловивши надію, що австрійські правоохоронці «розберуться» та виправлять свою помилку. «У нас нема бізнесу, у нас тільки акції. Я не бізнесмен, а акціонер», – цитує Клюєва «Дзеркало тижня» із посиланням на австрійський телеканал ORF. «Я не олігарх. Все, чим володіє наша фірма, ми заробили легально. Мій батько був звичайним шахтером, мама – вчителькою, я нічого не успадкував, все заробив. У країні нічого не приватизував» - патетично вичавлював з себе скупу чоловічу сльозу перед камерами депутат-регіонал.
«Дешевка ця ваша Швейцарія…»
Утім, якщо вже говорити про рівень пафосу та відсотковий вміст праведного гніву, то і Курченко, і Клюєв-другий безумовно поступилися свому товаришу по нещастю – Віктору Януковичу-молодшому. Який, як ви вже здогадуєтеся, теж не став мовчати в ганчірочку і палко виступив на захист свого доброго януковичського імені та статків, зароблених титанічною працею. І якщо сам зміст заяви, оприлюдненої ображеним Вітею у Facebook () того ж 11 березня, особливою оригінальностю не вражає (як і треба було чекати, Вітя – чесний безсрібник і жертва ворожих наклепів), то форма і стиль опусу заслуговують на те, щоб навести цю заяву повністю та мовою оригіналу.
«Неоднократные публикации в СМИ о заблокированных моих счетах то в Швейцарии, то в Германии, то еще где-нибудь (спасибо, что не в Папуа-Гвинее и не на Марсе), расцениваю исключительно как информационное и психологическое давление на, и без того, запуганное население Украины, поскольку, заявленная откровенная ложь – мне абсолютно безразлична!
Все, перечисленные страны, которые якобы замораживают мои виртуальные несуществующие счета – выглядят так же дешево и смешно, как они сами и их выкормыши, захватившие власть в Украине.
Если кто-то в состоянии предоставить мне информацию о существующих моих счетах где-то в Европе, я готов побороться за них. Конечно, пишу об этом с определенным сарказмом. Но мне не до смеха. На наших глазах разрушается наша Родина!»
Як-то кажуть, без коментарів. Дивно лише, що Янукович-молодший не завершив свій спіч рядками з українського гімну, як це зробив нещодавно його батько.
Помста «з могили»?
Звичайно, постраждалим від «якобы замораживания» зараз куди більш боляче, аніж навіть хворій на міжхребцеву килу Тимошенко. Бо ж тут не якісь там нервові закінчення – власний гаманець защемили! А такого роду травми, погодьтеся, переносяться набагато складніше. Утім, як натякає британське видання The Independent, саму Юлію Володимирівну теж можуть підстерігати фінансові неприємності. За інформацією британского ЗМІ, юридична компанія Lawrence Graham перевірила 278 банківських рахунків у 26 країнах у пошуках активів Юлії Тимошенко. І начебто навіть знайшла, що шукала: у звіті, оприлюдненому компанію, йдеться про 85 банківськіх рахунків на суми у мільйони фунтів, які мають стосунок до самої Тимошенко або членів її родини. Дослідження, проведене Lawrence Graham, було замовлене українським Мінсдохом рік тому – ще за часів царювання у міністерстві Клименка під батьківською опікою Сім’ї, незавидну долю власних рахунків якої ми тільки-но розглядали.
Що цікаво, коментар адвоката Сергія Власенко щодо «тимошенківських мільйонів», вийшов не оригінальнішим за виправдання, якими користувалися найзліші вороги Юлії Володимирівни. Як заявив Власенко, інформація, оприлюднена Lawrence Graham, є неправдивою і спрямованою на дискредитацію Тимошенко. «Це відверта брехня і неправда, – повідомив він The Independent. – У неї (ЮВТ – ПіК) нема ані власності, ані активів, ані рахунків у США, Великій Британії та Швейцарії».
Зрозуміло, що признаватися у наявності рахунків за кордоном зараз не модно (особливо коли мова йде про «мільйони фунтів»). Тому чекати від Власенка чогось іншого було б просто наївно. Але, з іншого боку, інформація компанії, якій спеціально заплатили, щоб знайти у Тимошенко хоч якісь рахунки, теж не виглядає зразком достовірності та неупередженості. Утім, є у Юлії Володимирівни мільйони у закордонних банках чи нема, ми найближчим часом навряд чи взнаємо. Куди цікавіше розглянути, кому ця сенсаційна інформація припаде «у масть».
Насамперед, має зрадіти Петро Порошенко – один з найсерйозніших суперників ЮВТ у боротьбі за будь-яку посаду. Неважливо, зазіхатиме вона на президентський чи на прем’єрський трон: Шоколадний Заєць у будь-якому разі стоятиме на її шляху і буде радий будь-якому компромату на свою давню ворогиню. Власне, якби не було відомо, що дослідження Lawrence Graham замовляв Мінсдох, можна було б подумати, що Петро Олексійович особисто доклав до нього рук, але чого не було, того не було. Тому можна сказати, що у даному випадку Порошенку елементарно підфартило, і тепер він може з чистою совістю пожинати плоди чужої праці.
Так само не стане сумувати і Віталій Кличко: у разі, якщо Юля таки претендуватиме на президентство, сенсація від Lawrence Graham теж стане для нього додатковим козирем. Очевидно, деяку радість має відчувати і багатостраждальний Яценюк – хоч у його випадку це почуття буде абсолютно безкорисливим, оскільки у політичному плані Сєня Юлі взагалі не суперник. Не та вагова категорія: особливо після прем’єрства, яке сам Яценюк у припадку раптової відвертості щиро обізвав самовбивчим. Однак неприємності у особи, яка одним фактом свого звільнення скинула Сєню з небесних висот лідерства БЮТ на «місце біля *****і», не може не гріти душу прем’єра-камікадзе.
Але найбільший профіт з цього скандалу отримає, звісно, не Сєня. І навіть не Кличко з Порошенком, бо основний отримувач дивидендів взагалі перебуває за межами України. Звичайно, ми маємо на увазі далеко не Януковича – цьому політичному зомбі вже жодні припарки не допоможуть. А ось його кремлівському хазяїну скандал з рахунками ЮВТ прийдеться у самий раз. Крим Кримом, але майбутнього президента/прем’єра непокірної сусідньої держави бажано тримати на повідку. Що повернути «покійного» Віктора Федоровича назад до Межигір’я не вигорить за жодних обставин – це Путін вже добре усвідомив. Настільки добре, що навіть не посоромився визнати це публічно. Тому очевидно, що зараз Володимиру Володимировичу треба придивлятися до більш вірогідних кандидатур, а саме такою і є Юлія Тимошенко. Тож компромат на неї – навіть із чужих, «британських» рук – для Путіна зайвим не буде. Він взагалі людина хазяйновита: то «земли русские» збирає, то «легітимних президентів» від інтерполівського розшуку переховує, то підкладені амфори зі дна морського на раз-два дістає і на законне місце у музеї повертає… Загалом, у господарстві все згодиться. А «чорнуха» на давню приятельку, з якою вони разом ще над Ющенком реготали – так тим більше