Пок не отключили интернет...
...Как отключат интернет - маякнёте.
Уважаемый
sann, пока не отключили интернет (спасибо за моральную поддержку!) я направил в Верховную Раду свои предложения ко второму чтению Налогового Кодекса.
Мои предложения касаются:
- введения определения "конечного потребителя";
- установление нулевой ****** НДС по операциям с конечными потребителями.
Как-то:
1) ДОДАТИ нове визначення для цілей застосування додаваємого також нового положення до ст.195 та в положеннях інших статтей розділу V цього Кодексу.
Стаття 14. Визначення понять
14.1. У цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:
14.1.271. кінцевий споживач товарів (послуг) для цілей розділу V цього кодексу – фізична особа, яка зазнає будь-яких витрат у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах на придбання товарів (послуг) для задовільнення власних потреб чи потреб своєї родини, не пов’язаних із провадженням нею господарської діяльності та/чи із виконанням нею цивільно-правових договорів (угод).
2) ДОДАТИ підпункт «д» з урахуванням нового терміну за ст.14 (пп.14.1.271):
Стаття 195. Операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою
195.1
За нульовою ставкою оподатковуються операції з:
………………………………
195.1.2
постачання товарів:
……………………………..
д) постачання товарів (послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України, через власні мережі продуктових магазинів та аптек кінцевим споживачам товарів (послуг) відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Постачання товарів (послуг) через продуктові магазини та аптеки без нарахування податку на додану вартість (за нульовою ставкою) може здійснюватися виключно фізичним особам, які придбають відповідні продуктові та лікарскі товари (послуги) виключно для задовільнення власних потреб чи потреб своєї родини, що не може бути пов’язаним із провадженням такими фізичними особами господарської діяльності та/чи із виконанням нею цивільно-правових договорів (угод).
КОМЕНТАРІ
P.S. Можлива й інша норма, якщо буде вирішене питання щодо доцільності повного звільнення від опоподаткування операцій по придбанню товарів (послуг) кінцевим споживачем для власних потреб в магазинах роздрібної торгівлі та аптеках (про що повинно буде бути зазначено в пункті 197.1 статті 197 цього Кодексу).
На мій власний погляд (хоча я не економіст та не фінансист за фахом) існуючі податок на додану вартість та акцизний збір вже сьогодні можуть (та навіть повинні) трансформуватися в податок на зовнішньоекономічні операції (умовно – ПЗЕО). Внутрішні ринки (господарські операції на цих ринках) повинні бути взагалі вивільнені від ПДВ. Впровадження такого механізму оподаткування суттєво може спростити адміністрування податків, суттєво прискорити виробництво та обіг товарів (послуг) на внутрішньому ринку, сприяєтиме росту конкурентоспроможності вітчизняних виробників та завдяки зменшенню рівня внутрішніх цін забезпечити рост споживного попиту (в т.ч. на товари та послуги вітчизняного виробництва). Впровадження такого механізму оподаткування суттєво може уповільнити інфляційні процеси та вивести з «тіні» велику грошеву обігову масу…
…Соціологічні опитування, які час від часу провадяться профільними компаніями серед населення України дають такі результати:
Головними життєвими цінностями українці вважають:
- здоров’є (близько 80%),
- матеріальну забезпеченність (близько 70%).
Близько половини опитуваємих за найбільш важливу цінність вважають щасливе сімейне життя, а близько третини – інтересну роботу й гарну обстановку в державі.
Приблизно п’ята частина респондентів називає найбільш важливими цінностями приємний досуг й незалежність в поступках і діях, а кажний шостий ставить за головне набуття знань та інтелектуальний розвиток.
Враховуючи такі «результати дійсності», логічно було б державі поставити акценти на встановленні та здійсненні контролю за адекватним податковим навантаженням громадян-платників податків:
- задля досягнення задовільного, гарантованого державою, рівня медичних послуг (в т.ч. рівня вартості ліків та медичних препаратів для своїх громадян);
- задля надання гарантованої державою можливості отримання громадянами матеріальних цінностей та благ (щонайменш – для забезпечення безбідного проживання й пропитання).
Прикро визнавати, але український ПДВ перетворився на звичайний податок з обігу для кінцевих споживачів! При цьому за богато років дискусій й досі на законодавчому рівні не визначено, хто ж це такий «кінцевий споживач»?!
Внесення в цей Кодекс пропонуємих ЗМІН повинно буде призвести до відновлення прав кінцевих споживачів, які не є суб’єктами господарської діяльності та не являються учасниками відповідних операцій, на отримання товарів (послуг) для власного споживання за реальною (не завишеною штучно та безпідставно) кінцевою ціною. По суті ж такі операції (роздрібний продаж кінцевому споживачу) не повинні бути об’єктом оподаткування або повинні бути взагалі звільненими від оподаткування цим податком!
Пропонуємий мною підхід із визначенням кола «життєво важливих» для пересічних громадян операцій з придбання продуктів першого попиту (їжі та ліків) із додатковим нарахуванням на останню (роздрібну) націнку продавця ПДВ за нульової ставкою можливо не є системно та економічно обгрунтованим підходом. Але зазначу, що впровадження такого підходу із пріоритетним поглядом на важливість захисту соціальних та економічних інтересів громадян держави України та членів їх сімей (тобто кожного!) може слугувати сильним стимулом для росту споживання предметів першого попиту, та є найважливішим фактором встановлення довготривалої довіри громадян до влади та до держави Україна в цілому!
Реальна ситуація, яка повинна скластися в кожному роздрібному продуктовому магазині (та в кожній аптеці) після впровадження пропонуємих мною цих ЗМІН – це наявність на цінниках кожного окремого товару двох цін: «торгівельна» та «споживна» (ці назви вибрані мною умовно). «Торгівельна ціна» призначається для продажу товару із додаванням ПДВ на останню операцію за ставкою 20% (17%) особам, які придбають ці товари для ведення своєї господарської діяльності. «Споживна ціна» буде призначена для продажу товару із додаванням ПДВ на останню операцію за ставкою 0% особам, які придбають ці товари для власних потреб, для безпосереднього «кінцевого» споживання.
ПРИКЛАД:
Торгівельне підприємство придбало товар «КОВБАСА» у свого постачальника за ціною 60,00 грн з 1 кг, в т.ч. ПДВ (20%) – 10,00 грн.
10,00 грн ПДВ вже сплачене в бюджет.
Підприємство несе додаткові витрати в 5,00 грн (поки що без ПДВ) на організацію доставки цього товару в свою точку роздрібної торгівлі (в магазин) та робить 10%-добавку до ціни придбання без ПДВ (норма прибутку) в 5,00 грн.
В магазині з’являється товар для продажу «КОВБАСА», на ціннику за продаж 1 кг якого зазначається:
Торгівельна ціна – 72,00 грн, в т.ч. ПДВ – 12,00 грн.
Споживна ціна – 70,00 грн, в т.ч. ПДВ – 10,00 грн.
В разі продажу ковбаси по «торгівельній ціні» підприємство перераховує в бюджет додатково 2,00 грн ПДВ за здійснення такої господарської операції.
В разі ж продажу ковбаси по «споживній ціні» підприємство не перераховує ПДВ в бюджет додатково, але звітує за 0,00 грн ПДВ, оскільки така операція оподатковується за ставкою 0%.
Внесення в цей Кодекс пропонуємих ЗМІН повинно буде призвести до того, що уряд України зможе легко контролювати рівень цін та рівень останніх вартісних націнок в роздрібних торгівельних мережах, що надає підстави значно скоріше реагувати на тимчасові та/чи ситемні цінові хвилювання на ринках товарів першого попиту та своєчасно вживати необхідних регуляторних заходів щодо рівня цін та роздрібних надбавок на окремі групи товарів. Такі умови будуть безперечно надавати підстави своєчасно (без зайвих втрат часу та коштів на ринкові дослідження), цивілізовано та ефективно виокристовувати адміністративні важелі впливу.
ПЕРЕВАГИ, які надають мої пропозиції:
- зменшення витрат громадян-споживачів на придбання товарів першого вжитку з одночасним ростом попиту на такі товари;
- безумовна підтримка, ріст поваги та довіри з боку громадян до держави;
- після впровадження цієї норми на законодавчому рівні уряд країни отримує додаткові можливості для своєчасного (та без зайвих витрат та втрат коштів) вжиття тимчасових (за необхідністю) заходів адміністративного впливу на «чутливий» ринок товарів першого попиту (чого не завжди можна було зробити раніше з-за браку часу на дослідження ситуації на ринку та на внесення необхідних змін на законодавчому рівні);
- започаткування на законодавчому рівні переспективних змін в податкове законодавство стосовно економічної змістовності та подальшого застосування податку на додану вартість (ПДВ) із збереженням існуючих (сьогоденних) системних норм та принципів оподаткування, із додержанням послідовності в нормотворенні при прийнятті податкових законів.
P.S. В свете таких новаций - обязуюсь далее оплачивать услуги интернет вместе с НДС, поскольку я (как конечный потребитель) имею с фирмой-поставщиком услуги гражданско-правовой договор.
