Статус: Офлайн
Реєстрація: 15.10.2017
Повідом.: 3251
Реєстрація: 15.10.2017
Повідом.: 3251
Как же так?! Себя надо любить! "Никто так о тебе не позаботится, как ты сам" (с) Кот Кузя.
Я когда купила квартиру, особо не вдумывалась кому она принадлежала - одинокой бабушке, врачу на пенсии. И все. Потом услышала от нескольких соседей историю ее счастья.
Вышла на пенсию и встретила любовь своей юности - бывшего одноклассника. Поженились и жили счастливо 21 год. Люди, рассказывая и вспоминая эту супружескую чету - до сих пор улыбаются от умиления, так они счастливы были.
А у моей знакомой бабушка развелась(!!!) в 70 лет и сказала - хочу жить для себя, наслаждаться жизнью и свободой, все, детей и внуков на ноги поставили, больше терпеть домашнюю тиранию не хочу и не буду. И пошла в загул!Познакомилась со вторым мужем в поликлинике, живет вполне счастливо у нового мужа. Хотя, сейчас понабегут умники, которые скажут что бабка за прописку стопудово расписалась.
У мене знайома якась з прибамбахом, і сквозняком в бОшні.
До 50-ти років жила сама.
Потім, (а це був десь 2000 рік) підірвалась і поїхала в Іспанію.
Таке воно якесь бестолкове, там голодало і в приюті в монастирі якомусь жило.
Потім якусь роботу знайшла, щось там прибирала. На курси сходила по кулінарії.
Приїжджала - нам фотки молодого любовника показувала (гарного), який, ніби-то загинув.
Потім, ще через якийсь час вийшла заміж за багатого діда.
В них там закон - що після скількохсь років (здається після 80-ти) людина не може жити одна.
Діду було або женись, або звіздуй в приют.
Коротше, ота 60-річна баба прислала фотки з весілля. Вона в білій сукні, з фатою.
Років 10 , мабуть вже живуть разом.
Ніби непогано.
Мораль:
1.Підняла **** і щось змінила в житті
2.Отримала-таки чоловіка і весільну сукню.
3.Хоч в неї все те почалось пізно, але те життя нічим не гірше якоїсь іншої долі.
Так що, дівчата, під лежачий камінь вода не тече.
Нашим жінкам йціни немає.
Якщо тут не цінують - за кордоном очєньдажепачємуже.
Не складайте крила
