Думала, вчера и уснуть не смогу после этой главы.
И зачем бумажки, зачем документы???
Когда в ужасе читала, только в конце осознала - да это же один из эпизодов, когда НКВД казнило арестованных в тюрьмах.
Сбило то, что я раньше почему-то думала об уголовниках, ранее осужденных. хоть их тоже нельзя было казнить, а это были арестованные галычане, которых тогда гребли сотнями и страшно убивали накануне немецкого вступления и отступления НКВД и воинских частей.
Страшно было читать, буквально по полстранички, на большее не хватало, чтобы вытерпеть этот ужас. Хотелось проклясть свое прошлое и *******.
А теперь мы все Опилля из романа и Галычына - в глазах этого безумного чудовища, предсказанного писателем (его героем) 30 лет назад.
"... Дияволи ж, що сущі серед нас, ходять з привітними і добрими лицями, з обіцянкою на губах, але усміх та обіцянка — це лише машкара, під машкарою аж клекоче лють... якась незрозуміла, як на мій хлопський розум, звіринність, яку не можна ні виміряти, ні уласкавити, ні пояснити... пояснити хіба можна припущенням,
що котрогось дня Господь не запримітив, як із привідчинених дверей пекла викралися нечисті, жорстокі й підступні, й заходилися сіяти зло, плюгавити землю і плодити до себе подібних, а хто їм не покориться бодай у думці, того знищують. Земля наша начинена кістками, де не копни — надибаєш на людський череп, в кожній її грудочці зачаїлося страждання..."
"... Бог вивів мене за руку з тюремної брами і перехрестив на життя. Місто іще спало, ніхто й не сподівався, що "визволителі" дали драпака...
... Світ, як колесо, крутиться повсякчасно,
і хто гарантує, що завтра ті, які нині втекли, знову не появляться на колесі й, настромивши на мене штики, спитають:.
— Як то сталося, Слободяне, що тебе куля минула. Ану — збирайся. Настала твоя черга..."
Роман Федорів. Єрусалим на горах
ІВАН СЛОБОДЯН
10
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
А с этой страницы начинается введение в самое страшное
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.