Історія і міфи

  • Автор теми Автор теми UR3LFV
  • Дата створення Дата створення
Цікаве :)


Не розумію, чим собі думають люди, які розповідають, що наші демократичні традиції родом з Речі Посполитої — це якійсь просто захмарний рівень меншовартості. Хто забув, то я нагадаю, серцем України від сер. 17 століття й аж до 20 століття було верхнє Лівобережжя — Полтавщина й Сіверщина. Річ Посполита на цих землях, як і в Києві, з'явилася в 1569 році й пішла в 1648 — це 79 років. Немало, але та ж Гетьманщина існувала довше (1648-1764) навіть якщо рахувати перерви на Малоросійську колегію, а перед тим тут двісті років було Велике князівство Литовське, Руське, Жемайтське та ін. Хочете сказати, що Вишневецькі нам тут на возах з Опілля польську демократію за 80 років понавозили (при тому що вони взагалі з наших, руських князів і покатоличилися досить пізно)? Київ мав Магдебурзьке право з 1494 по 1835, Литовські статути діяли 1529 по 1840, але чомусь ніхто не наполягає на литовському походженні нашої демократії.

Втім, демократичну традицію ми таки маємо спільну з поляками, але не через Річ Посполиту, а бо вона виходить з праслов'янських часів і є спільною для середньовічних слов'ян і германців. Віче вперше згадується під 997 роком в літопису, в 1068 в Києві воно вже скидає князя, а в Новгороді з часом утворюється повноцінна республіка. Власне, демократія для слов'ян природня і в Московщині її немає, бо це не пост-руська, а пост-монгольська держава з відповідними традиціями та менталітетом. Окремо варто згадати внесок німців з їх Магдебурзьким правом, якому вони навчили нас та поляків, та степові орди в яких козацтво запозичило багато всього починаючи з імені.

Але Річ Посполита це не Польша. Річ Поспоита- це конфедеративне утворення, що складалось з Королівства Польського і Великого Князівства Литовського (Руського, Жемайтського), так що ніякої суперечності немає.
 
Читаю тести по історії.
Питання про окупацію Львова і Галичини російською армією в 1914 році.
Грабували, вивозили, а що не могли вивезти, трощили.
Армія російська, мобілізована в 1914, була низької якості, пияцтво, кримінал.
І російська наволоч Бобринський, автор цих слів - здох в Європі. Емігрувало, стерво.
Тоді Галичина була під Австро-Угорщиною. Були створені полки січових стрільців, які отримали над росіянами (рік не пригадую) :) перемогу на Маківці. Це моє нове знання, отримане через книжки протягом минулого і цого року. Тому ще трішки плутаюсь.
Совіти знищували цвинтарі, де були поховані стрільці.
 
Тоді Галичина була під Австро-Угорщиною. Були створені полки січових стрільців, які отримали над росіянами (рік не пригадую) :) перемогу на Маківці. Це моє нове знання, отримане через книжки протягом минулого і цого року. Тому ще трішки плутаюсь.
Совіти знищували цвинтарі, де були поховані стрільці.
То було трошки згодом.
Перша російська окупація Львова тривала 10 місяців, з 1914 по 1915. Потім їх відкинули на схід.
 
То було трошки згодом.
Перша російська окупація Львова тривала 10 місяців, з 1914 по 1915. Потім їх відкинули на схід.
Нічого не змінилось. ***ловізм не вчора виник під різніми машкарами.
 
То було трошки згодом.
Перша російська окупація Львова тривала 10 місяців, з 1914 по 1915. Потім їх відкинули на схід.
Мабуть, знову, скажу непопулярну річ, але російсько-імперські війська які штурмували Львів складалися переважно з українців - східняків і кубанців, то ж українське населення Львова не сприймало їх як ворогів, адже вони говорили українською, були православні і війшовши в місто - першим ділом скупили в книгарнях всі Кобзарі і портрети Шевченка.Про це писав сучасний харківський дослідник Антон Бондарєв.
 
Мабуть, знову, скажу непопулярну річ, але російсько-імперські війська які штурмували Львів складалися переважно з українців - східняків і кубанців, то ж українське населення Львова не сприймало їх як ворогів, адже вони говорили українською, були православні і війшовши в місто - першим ділом скупили в книгарнях всі Кобзарі і портрети Шевченка.Про це писав сучасний харківський дослідник Антон Бондарєв.
А 100 років по тому прислали до нас воювати українців з фіктивних республік. І ті зголосились. :(
 
... і війшовши в місто - першим ділом скупили в книгарнях всі Кобзарі і портрети Шевченка.Про це писав сучасний харківський дослідник Антон Бондарєв.
40 років потому.

... Одарка Пилипівна на ніщо в нашій школі не звертала уваги, окрім, мабуть, портретів Шевченка, що висіли в кожному класі, бо навіть зупинилася й притишено мене спитала:

— Чи маєте на це дозвіл?

Я відповів, що Шевченко живе в нашій школі ще з-перед воєнних польських часів, то лише в директорському кабінеті портрети міняються. Влада приходить і відходить, а Шевченко залишається посеред дітей, і хіба потрібно для цього якогось дозволу?

Очевидно, в її школі на Черкащині було інакше, проте, вона нічого не сказала, лише ще раз глипнула на Шевченка...

...На задній парті підвівся білявий хлопчина, який проковтнув схвильовану грудку в горлі, й попросив:
— А можу я, прошу вчительки, замість оповіді, бо й так усі знають, що Шевченко — пророк України, продекламувати щось?


І він декламував "Чигирине, Чигирине"; не скажу, що його декламація була артистична, "з виразом", як говориться, з претензією на оплески. Хлопчина, вочевидь, недоріс, щоб осягнути глибину Шевченкової розпуки, він був лише п'ятикласником, а все ж зумів передати настрій запустіння гетьманської столиці.

За першим декламатором підвівся другий, цей уже без виклику, за ним — кучеряве дівчисько погрожувало пальчиком, мовляв, "кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями"; за дівчиною — ще двоє чи троє учнів. Я був упевнений, що цілий клас готовий декламувати Шевченкові вірші; учні, немовби змовившись, жадали конче довести приїжджій учительці з Великої України, що Шевченко у нашій школі живе не для показу на стінах класів, а в серці... так, у серці кожного з нас.

— Але ж... але ж цих Шевченкових творів нема в програмі п'ятого класу, — сухо зауважила Одарка Пилипівна. — Чи то дозволено... отак самовільно, — вона мимохіть оглянулася, немовби за її плечима причаївся небезпечний звір. — У нас це так би не минулося. Були б неприємності. Я добре знаю: були б неприємності, та ще й які, — повторила й знову зиркнула в куток; у кутку сидів звір, якого вона боялася. Страх на хвилину вибілив її лице. — Спитали б: хто дозволив?

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Ничего не поменялось в ***лостане.
Не помню, в какую ветку я вставила интервью с Олегом Юхтом, который на подвале на оккупированной территории, где его с семьей застала война, отделался незначительными физическими повреждениями - резали руки и пальцы, но не отрезали совсем.
А когда выпустили с подвала, то услышал откуда-то страшный нечеловеческий крик. ТАК не мог кричать человек, но он кричал...

Поэтому когда кто-то предрекает, что война скоро закончится, птому что деньги и воины закончатся, пусть почитает хотя бы рассказ Олега Юхта.
 
Обличчя знайоме.
Десь бачила може.
А ви не знаєте, де він навчався?
Учився на Істфаку, але не закінчив. Здаєтся, щось він розповідав, що в шкільні роки планував стати католицьким священником, з дитинства, якось був пов‘язаний з костьолом.
 
Августовское прошлого года интервью с ним.
Он больше не по общей истории, а по генеалогии.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Августовское прошлого года интервью с ним.
Он больше не по общей истории, а по генеалогии.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Генеалогия у него средство заработка. А в целом с некоторого момента он увлекся Первой Мировой и теперь это его основная тема. А раньше было все подряд.
 
Учився на Істфаку, але не закінчив. Здаєтся, щось він розповідав, що в шкільні роки планував стати католицьким священником, з дитинства, якось був пов‘язаний з костьолом.
Дякую, вже підписалась на нього в фб, цікава сторінка і проекти.
Десь в універі бачила, або на хобітці.
Цікаво,на якій кафедрі вчився.
Їх було п'ять в ті роки, і в тому числі кафедра історії :рл: росії.
 
Генеалогия у него средство заработка. А в целом с некоторого момента он увлекся Первой Мировой и теперь это его основная тема. А раньше было все подряд.
После эвакуации в Закарпатье. Там его предки воевали во время ПМВ. В интервью прочитала.
 
Мені з голови не йде польсько радянський обмін територіями 1951 року, про який дізналась дуже недавно.
Писала в іншій темі пост, покажу.
Переглянути вкладення 13230032

Ось посилання на велику статтю.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Мені з голови не йде польсько радянський обмін територіями 1951 року, про який дізналась дуже недавно.
Писала в іншій темі пост, покажу.

Ось посилання на велику статтю.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Отуточки ще

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Еще из переселенческого-1951

У Донецьку область, у села
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
,
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
,
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
району були переселені бойки з сіл
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
та
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Хирівського району Дробицької області. У
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Донецької області було виселено мешканців села
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Нижньо-Устрицького району, зокрема у
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
було переселено 514 осіб, у село
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
— 282, у село
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
— 299, у
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
, зокрема село
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
— декілька сотень[
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
]. Загальна кількість переселених на Донеччину мешканців колишньої Дрогобицької області сягала понад 10 тис. осіб
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
. У пам'ять про це у 2016 році Тельманівський район було перейменовано на Бойківський, але у 2020-му його було ліквідовано як частина адмін реформи. Перейменування селища Тельманове на Бойківське залишається чиним.
 
Мені з голови не йде польсько радянський обмін територіями 1951 року, про який дізналась дуже недавно.
Писала в іншій темі пост, покажу.
Переглянути вкладення 13230032

Ось посилання на велику статтю.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Дуже цікаво. Краєм вуха чув, бо є знайома з Червонограда, але навіть не знав в які роки то було.
 
Назад
Зверху Знизу