Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

  • Автор теми Автор теми Іронія
  • Дата створення Дата створення
Ні,я у процесі. Буду брати готову, бо вишивка по замовленню це дорого. А якщо це ручна вишивка то це ще раз дорого:) Сама вишивати собі не буду - довго буде. Десь знайду. Мені вагає - то я хочу білу вишивку по білому, то хочу щось кольорове, то просто класичну. Скориш за все буде так - буду десь йти, побачу її та не зможу піти далі без неї
Я б, можливо, і сама взялася, якби поряд був хтось, хто б контролював. По відеоурокам чи книжкам не хочу, то надто марудно.
 
Я б, можливо, і сама взялася, якби поряд був хтось, хто б контролював. По відеоурокам чи книжкам не хочу, то надто марудно.
Для мене це занадто довго, то ж є великий шанс що все це недороблене потім буде лежати роками:) Я навіть розглядала набори для виготовлення вишиванки, але ні. Ні! Ні!!! :)
Тож поки дивлюся.
Сама гарна вишиванка, яка мені сподобалася, є у моєї родички с ЗУ. Вишивка дуже багата. Але вона така якась "галичанська" :) До неї був ще такий пасок, з якимось дзвониками, також вишитий. А я хочу щось таке, ну більш "слобожанське":)
 
Співробітниця сьогодні по телефону розмовляє з дітьми про парк Шевченка. Питаю: ти парк кажеш? Вона: я - сад, і батьки мої так само, а діти чомусь парк, мовляв, який же це сад. Інша співробітниця, який близько 60 років, підключається до розмови: я кажу парк, і мій батько, який народився у Харкові, так само казав.
Ну, з останнім випадком зрозуміло - батьки батька були не місцеві. А от з першим - :незнаю: Це я до того, що не всі корінні харків'яни кажуть "сад".
 
Я звикла з дитинства, що там де зоопарк - то Сад Шевченка. І в ньому не було актракціонів. Навіть лодочек, чи колеса, чи ще чогось.
А якщо ми збиралися у парк -то це парк Г., як тоді називали, чи парк Квітки, . І там атракціони.На Стрільці був сквер.
 
Я звикла з дитинства, що там де зоопарк - то Сад Шевченка. І в ньому не було актракціонів. Навіть лодочек, чи колеса, чи ще чогось.
А якщо ми збиралися у парк -то це парк Г., як тоді називали, чи парк Квітки, . І там атракціони.На Стрільці був сквер.
Так, ніяких каруселей у Шевченка не було! В зоопарку був фотограф з педальними машинками, кониками та (жах) опудалом зебри. Треба фото пошукати, не пам'ятаю чи воно у мене, чи у мами
А у парк Г. мене тf каруселі водили з двоюрідним братом та рідним молодшим. А я ці каруселі не любила. Але у батьків була програма - вигуляти дітей на атракціонах, тому ось квитки - йди та крутися :D
 
На Стрільці був сквер.
Бабушка жила у самому центрі. Мені у той сквер забороняли ходити. Бабця казала, що він "обсціканий" :D Та і в загалі в сторону Москалівки гуляти забороняли, бо там йой! :) Йой, не йой, але було-то цікаво:D А зараз я живу біля парка Квітки - і немає місця краще для мене
 
Бабушка жила у самому центрі. Мені у той сквер забороняли ходити. Бабця казала, що він "обсціканий" :D Та і в загалі в сторону Москалівки гуляти забороняли, бо там йой! :) Йой, не йой, але було-то цікаво:D А зараз я живу біля парка Квітки - і немає місця краще для мене
Ми у сквер на річці виходили різними тропами! Моя улюблена - вздовж кінотеатра Жовтень і до річці де навесний мостік. Кладки. Переходили на сторону центра . Але кладки дощані - це було таке чудо! Бігти по цим досочкам, які вигиналися і все здригалось - такий був драйв!
 
  • Це лайк!
Реакції: E.N

Так, ніяких каруселей у Шевченка не було! В зоопарку був фотограф з педальними машинками, кониками та (жах) опудалом зебри. Треба фото пошукати, не пам'ятаю чи воно у мене, чи у мами
А у парк Г. мене тf каруселі водили з двоюрідним братом та рідним молодшим. А я ці каруселі не любила. Але у батьків була програма - вигуляти дітей на атракціонах, тому ось квитки - йди та крутися :D
В мене фото схоже, я і донька. Треба пошукати, чомусь пам'ятається жирафік. Чи то позаду він блукав у загорожі і потрапив на фото. 😁
 
В мене фото схоже, я і донька. Треба пошукати, чомусь пам'ятається жирафік. Чи то позаду він блукав у загорожі і потрапив на фото. 😁
Зараз пошукала фото де я на той зебрі. Немає, у мами мабуть, треба бути знайти:)
 
Ми у сквер на річці виходили різними тропами! Моя улюблена - вздовж кінотеатра Жовтень і до річці де навесний мостік. Кладки. Переходили на сторону центра . Але кладки дощані - це було таке чудо! Бігти по цим досочкам, які вигиналися і все здригалось - такий був драйв!
Так, різнимі:) Я або від Зірки, або від сквера де Вічний вогонь, по сходиках на П. Шлях і вже потім туди:)
 
В мене фото схоже, я і донька. Треба пошукати, чомусь пам'ятається жирафік. Чи то позаду він блукав у загорожі і потрапив на фото. 😁
Ось ви сказали і щось таке з жирафіком також пригадується, але здається він був як велика лялька у фотографа. Коротше, треба шукати фото:)
 
Я
Ось ви сказали і щось таке з жирафіком також пригадується, але здається він був як велика лялька у фотографа. Коротше, треба шукати фото:)
Я знайшла, але вони не професійні, ми сами фоткали на Зеніт, чорно-білі.
Якщо нічого не видно , то напишить, я приберу. 😊

Перше фото - діточки і я у повозці, нас катають по зоопарку. Донька не схотіла без мене, і я туди сіла, у возок, з нею.

Друга - так, жирафік.

Травень 1991.
 
Є і зебра, але саме вона жива і у загородці. Ну то зебра як зебра.
😁
 
  • Це смішно!
Реакції: E.N
Я

Я знайшла, але вони не професійні, ми сами фоткали на Зеніт, чорно-білі.
Якщо нічого не видно , то напишить, я приберу. 😊

Перше фото - діточки і я у повозці, нас катають по зоопарку. Донька не схотіла без мене, і я туди сіла, у возок, з нею.

Друга - так, жирафік.

Травень 1991.
Все відно! Пошукаю свої, як буду у мами!
 
Ми у сквер на річці виходили різними тропами! Моя улюблена - вздовж кінотеатра Жовтень і до річці де навесний мостік. Кладки. Переходили на сторону центра . Але кладки дощані - це було таке чудо! Бігти по цим досочкам, які вигиналися і все здригалось - такий був драйв!
Мене на тому мосту укачувало. А може й зараз 🤔 я не пам'ятаю - новий хитається чи ні.
 
Мене на тому мосту укачувало. А може й зараз 🤔 я не пам'ятаю - новий хитається чи ні.
Нас зі школи водили у центр на якісь екскурсіі, чи театр льялок, чи щось таке, пішки. Клас третій. Хлопци так разгойдали тот місток, що ми, дівчата, веріщали від переляку. Там дійсно було лячно. Пройоми по боках , усе хиталось та рипіло, и під ним течия. Бистра. Саме так...
 
Та я по ньому ходила. Просто не пам'ятаю. То було ще до війни. В мене і фотка є на ньому :)
Але я знаю один хиткий мостик. Приятелька моя іде норм, а я майже повзком. Але, якщо доповзти, на ньому добре сидіти звісивши ноги, дивитися на воду та рибок під ногами ...
 
Назад
Зверху Знизу