Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

  • Автор теми Автор теми Іронія
  • Дата створення Дата створення
З усіма)
Емоціі. Це важливо
Не буду кричати: ні, це не так, бо, можливо, в мене немає такого досвіду, щоб порівнювати.
Але я точно можу тобі сказати: якби були два хлопці, які мені обидва симпатичні, і з обома цікаво спілкуватися, але один трохи дратував би, то я б обрала не його.
Ну, це я так в ідеалі, бо люди, які зовсім не дратують - то рідкість, та мабуть таких не існує, тож доводиться змиритися, що так влаштований світ.
Щодо твого досвіду... А чому ти думаєш, що ті жінки не звернули б на тебе увагу, якби ти їх не дратував?
 
З усіма)
Емоціі. Це важливо
Емоції можуть бути приємні. І це важливо. Може ти трохи інше мав на увазі? Не саме дратування? А, наприклад, невпевненість, що подобаєшся чоловікові. Ну як то: чим менше любимо ми жінку...
Це зовсім інша справа.
 
Останнє редагування:
Мріють мріють)
Ні, вони можливо і хочуть якогось айтішніка, але уночі на сомоті, теребонькаючи фасолинку, як раз і мріють, аби "прийшов і побєділ")).
В кінці розмови ти маєш сказати: от бачите - я вас трохи роздратував і як ви одразу зацікавилися і почали спілкуватися та щось доводити :D
Але, якщо що, то це не роздратування :)
 
Оскільки розмова зараз пішла в іншому напрямку, я думаю, що ти вже нічого розповідати не захочеш. Але я пропоную, щоб колись, під відповідний настрій, ти нам розповів ту свою історію. Чи то все таки надто особисте?
 
А от чому так? Тому що ці погані, вони абьюзери і травмовані життям. Жінки їх хочуть пожаліти.
Але у цих жінок теж свої травми. Чи принаймні налаштування. Бо не всі люблять тих, кого треба жаліти. Хоча, звісно, материнський інстинкт спрацьовує.
Добре що люди різні, і є відповідники одне одному. Погано, що вони не завжди знаходяться.
 
Ну да. Сьогодні ну дуже детально все треба роз'яснювати. :D
З тобою ніколи не можна знати напевно що ти маєш на увазі :D
А чому - "і нічого, не дратує"? Може навпаки - "і нічого - все одно дратує". Ти ж не знаєш що я відчуваю :)
 
Оскільки розмова зараз пішла в іншому напрямку, я думаю, що ти вже нічого розповідати не захочеш. Але я пропоную, щоб колись, під відповідний настрій, ти нам розповів ту свою історію. Чи то все таки надто особисте?
Про "практику" довжиною в життя? Да, постараюся, якщо підберу слова. Це не одна історія, це процес.
 
Це як імунітет. Люди всі різні, але треба мати сильний імунітет , що б з цим впоратись.
 
Я вчора вночі ржали з того, що поставила класс на меседжі з подряпини ногою. Вибачаюсь, навіть не бачила як то сталось. ...
 
Ти б обрала мене.
Ще років 10 тому, ти б мене не обрала, тому що я був сами такий, що не дратує, носить жінку на руках та взагалі зазирає постійно їй в очі. Але ж від такого мене і пішла дружина. І пішла вона саме до такого альфача. Так, він її кинув і я саме це казав - не треба бути кАзлом. Не треба гратися, бо це боляче

Я почав пробовувати знайомитися з жінками, але нічого не виходило
І я взяв паузу проаналізувати, а що ж воно не так ?
Пішов займатися з сином спортом, вивчав літературу по псіхології, і пікаперску також. Корочше підіймав впевненість. І воно пішло і поїхало)
І тому зараз я впевнений, що ти обрала б мене.)
Ну можливо і раніше тебе б обрали багато хто, ти і тоді був нормальним. А дружина мала може травми з дитинства і так сталось. Просто не по дорозі вам було .
 
От я погоджуюсь , що треба шукати опору в собі. Що б одного дня ти прокинувся і тобі не треба, що б жаліли, любили . Як Айвенго писав. Це свобода і турбота про себе . Жаль що не вчать цьому в школі.
 
Назад
Зверху Знизу