Під Краматорськом археологи знайшли залишки зрубної культури
Влітку минулого року, під час розкопок двох курганів на території Краматорської міськради, поблизу промислових кар’єрів було виявлено поховання доби бронзи – так званої зрубної культури, яке датується XVI-X сторіччям до нашої ери.
Про це на прес-конференції в Антикризовому медіа-центрі розповів Віталій Циміданов – завідувач науково-методичного сектору охорони пам’яток археології та культури Донецького обласного краєзнавчого музею. Зустріч із журналістами була присвячена презентації альманаху «Донеччина: природа, люди, культура». Це перша наукова праця, яка була видана музеєм після перереєстрації закладу в Краматорську.
«З початком збройного конфлікту Донецький обласний краєзнавчий музей залишився на окупованій території – разом з усім майном, фондовими зібраннями і значною частиною фахівців. На підконтрольній частині області виявилися лише ті філії, на базі яких у 2016 році музей відновив свою роботу. Головний офіс розташувався у Краматорську, – розповіла Світлана Глушко, генеральний директор музею. – Нажаль, поки що в нас немає можливості виставляти експонати, тому ми зосередили свою роботу на охороні пам’яток археології, історії і культури Донецькій області. Нашим співробітникам вдалося відновити перелік археологічних об’єктів культурної спадщини – це 10 тисяч об’єктів».
Результатом цієї роботи стало видання альманаху «Донеччина: природа, люди, культура». Працювали над нею кілька авторів під редакцією кандидата історичних наук Віталія Циміданова. До звіту увійшли археологічні пам’ятники басейну Сіверського Донця в межах Донецької області.
«Інформація про ці пам’ятники була розпорошена по різним звітам і виданням, тому ми вирішили все це зібрати. В альманасі описується, де пам’ятники розташовуються, чим вони цікаві, – розповів Віталій Циміданов. – Тут людина, навіть далека від археології, може побачити багато цікавого, наприклад, знаряддя епохи каменю, фрагменти посуду епохи бронзи, які знаходять при розкопках. Тобто тут представлена вся епоха, починаючи з епохи кам’яного віку і закінчуючи пізнім Середньовіччям».
Збірник розрахований на краєзнавців, істориків і працівників культури. Можуть використовувати її і вчителі історії як наочний екземпляр на уроках.
Наукова робота заснована на матеріалах декількох сотень археологічних експедицій, знахідок і обстежень археологічних пам’яток Донбасу. Одні з них – кургани поблизу Краматорська, де було розчищено поховання в кам’яних зрубах.
«Специфічна поза померлого – на лівому боці, у позі ембріону, головою на північ – говорить про приналежність до потужної етнокультури, яка в ті часи займала величезну територію від Уралу до Інгульця. Вони робили походи навіть до Греції. До речі, існує гіпотеза про те, що кентаври в грецькій міфології є відлунням вторгнень вихідців з середнього Подонців’я. Поховання традиційно засипали величезною купою землі. Так у наших краях з’явилися кургани – така собі зменшена модель відновлення зруйнованого смертю світу», – зазначив Віталія Циміданов.
Під час розкопок також знайшли сліди більш пізніших поселень. Від них залишились уламки орнаментованого посуду, побутового знаряддя з бронзи, елементи зброї. Ці артефакти дозволяють реконструювати історію нашого краю, яка бере початок багато сторічь тому.
Надалі в альманасі публікуватимуться й інші дослідження, пов’язані з історією, культурою та природою Донецької області. Перший випуск альманаху буде розповсюджений по бібліотеках, освітніх та наукових установах України. Також автори нададуть примірник видання кожному, хто подарує експонат для Донецького обласного краєзнавчого музею.
Влітку минулого року, під час розкопок двох курганів на території Краматорської міськради, поблизу промислових кар’єрів було виявлено поховання доби бронзи – так званої зрубної культури, яке датується XVI-X сторіччям до нашої ери.
Про це на прес-конференції в Антикризовому медіа-центрі розповів Віталій Циміданов – завідувач науково-методичного сектору охорони пам’яток археології та культури Донецького обласного краєзнавчого музею. Зустріч із журналістами була присвячена презентації альманаху «Донеччина: природа, люди, культура». Це перша наукова праця, яка була видана музеєм після перереєстрації закладу в Краматорську.
«З початком збройного конфлікту Донецький обласний краєзнавчий музей залишився на окупованій території – разом з усім майном, фондовими зібраннями і значною частиною фахівців. На підконтрольній частині області виявилися лише ті філії, на базі яких у 2016 році музей відновив свою роботу. Головний офіс розташувався у Краматорську, – розповіла Світлана Глушко, генеральний директор музею. – Нажаль, поки що в нас немає можливості виставляти експонати, тому ми зосередили свою роботу на охороні пам’яток археології, історії і культури Донецькій області. Нашим співробітникам вдалося відновити перелік археологічних об’єктів культурної спадщини – це 10 тисяч об’єктів».
Результатом цієї роботи стало видання альманаху «Донеччина: природа, люди, культура». Працювали над нею кілька авторів під редакцією кандидата історичних наук Віталія Циміданова. До звіту увійшли археологічні пам’ятники басейну Сіверського Донця в межах Донецької області.
«Інформація про ці пам’ятники була розпорошена по різним звітам і виданням, тому ми вирішили все це зібрати. В альманасі описується, де пам’ятники розташовуються, чим вони цікаві, – розповів Віталій Циміданов. – Тут людина, навіть далека від археології, може побачити багато цікавого, наприклад, знаряддя епохи каменю, фрагменти посуду епохи бронзи, які знаходять при розкопках. Тобто тут представлена вся епоха, починаючи з епохи кам’яного віку і закінчуючи пізнім Середньовіччям».
Збірник розрахований на краєзнавців, істориків і працівників культури. Можуть використовувати її і вчителі історії як наочний екземпляр на уроках.
Наукова робота заснована на матеріалах декількох сотень археологічних експедицій, знахідок і обстежень археологічних пам’яток Донбасу. Одні з них – кургани поблизу Краматорська, де було розчищено поховання в кам’яних зрубах.
«Специфічна поза померлого – на лівому боці, у позі ембріону, головою на північ – говорить про приналежність до потужної етнокультури, яка в ті часи займала величезну територію від Уралу до Інгульця. Вони робили походи навіть до Греції. До речі, існує гіпотеза про те, що кентаври в грецькій міфології є відлунням вторгнень вихідців з середнього Подонців’я. Поховання традиційно засипали величезною купою землі. Так у наших краях з’явилися кургани – така собі зменшена модель відновлення зруйнованого смертю світу», – зазначив Віталія Циміданов.
Під час розкопок також знайшли сліди більш пізніших поселень. Від них залишились уламки орнаментованого посуду, побутового знаряддя з бронзи, елементи зброї. Ці артефакти дозволяють реконструювати історію нашого краю, яка бере початок багато сторічь тому.
Надалі в альманасі публікуватимуться й інші дослідження, пов’язані з історією, культурою та природою Донецької області. Перший випуск альманаху буде розповсюджений по бібліотеках, освітніх та наукових установах України. Також автори нададуть примірник видання кожному, хто подарує експонат для Донецького обласного краєзнавчого музею.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
