Сергій (ім'я змінене на прохання героя), 25 років
Мене затримали на третій день акцій, 11 серпня, біля торгового центру. Працював не просто ОМОН, це був спецзагін "Алмаз" - еліта, яка бореться з терористами.
Коли ми побачили, як до нас йде колона спецтехніки, зрозуміли, що можна тільки ховатися. Я сидів у потаємному місці, якийсь час знайти мене не могли. Так вийшло, що я бачив, як на майданчику перед ТЦ на колінах стоять люди, яких б'ють. Один з них впав, до нього нахилився омонівець, він підняв очі, і ми зустрілися поглядом. Я подумав, що мені ***** [кінець].
Мене також вивели на майданчик. Тих, хто щось говорив, били. Мене поклали на землю, трохи побили. У мене був із собою рюкзак з респіраторами, масками. Один з офіцерів подивився на нього і сказав: "О, це якийсь організатор". Почали шукати власника.
Я вирішив не зізнаватися - розумів, що буде додаткове насильство. Після кількох хвилин побиття мене знову запитали, чи це мій рюкзак. Я сказав, що не мій. Мене вивели за кут торгового центру три людини зі спецзагону. Руки у мене були зав'язані. Дістали бойову гранату - я знаю, чим вони зовні відрізняються від світло-шумових, - і сказали, що зараз дістануть чеку, покладуть мені в труси, я підірву, а вони потім скажуть, що я підірвався на саморобному вибуховому пристрої. Що ніхто нічого не доведе, і їм нічого не буде.
Я продовжував говорити, що рюкзак не мій. Вони поклали мені в штани гранату, відбігли. Потім повернулися і сказали, що я ****** [знахабнів], знову почали бити. Били в пах, били по обличчю. Рюкзак наказали нести в зубах. Поки ми йшли до автозака, вони продовжували мене бити руками по обличчю. Якщо кидав рюкзак - били. У мене тепер пошкоджені зуби.
Мене завели в автозак, там було людей 20. Нас кидали один на одного. Зверху стояв омонівець, який ходив по людях. Ноги ставили на шию, починали душити. Хто скаржився, того били по руках. У нашій машині був астматик, він почав задихатися. Омонівець підійшов до нього, поклав ногу на горло, почав душити і сказав: "Якщо ти здохнеш, нам все одно".
Коли нас вивели на вулицю, на землі була розлита фарба. Мені обмазали нею обличчя, позначили таким чином. Потім пересадили в іншу машину. Там були працівники з кийками. Тебе кладуть на підлогу, і вони б'ють тебе по ногах, примовляючи: "Це щоб не бігав! Добігався!" Там я був один, можливо, туди водили й інших. Дівчат при мені не били.
Далі за посиланням
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
, может извилины на место станут
