а что, отбирают украинский язык, запрещают думать и говорить?
Та ні. Це право в українців вже давно забрали де-факто. Тепер хочуть оформити це де-юре.
Де моє право на україномовну пресу? На українську книгу, телебачення, вивіски, рекламу, спілкування. Українці найбільша частина населення Харкова. Це факт. Дані перепису 2001 року і невдовзі вони підтвердяться даними перепису 2012/13 років. Де їх право на рідну мову? Чому мова діловодства, тех. документації, офіційних видань виключно на росіянській? З якого права? Адже і Конституція і закон про мови говорять, що її можна використовувати лише поруч з українською, а не замість. Чому на маршрутках маршрут розписано виключно росіянською? Чому рекламні щити заповнені російськомовною рекламою?
Ваші дописи свідчать просто про вашу зневагу до всього українського.
Чому тоді ви ще тут живете? Чому не емігрували на історичну батьківщину? Тільки не треба казочок про "каряной". Бачили ми вже мільйон раз таких "каряних": папка/мамка (дєдка/бабка) прієхалі - я нараділся. Чому тоді ви не асимілювали? Чому ми, українці, на своїй землі мусимо асимілювати під вас? Під колишніх загарбників, колонізаторів, трудових мігрантів, виселенців та переселенців? Українці дуже толерантно повелися з росіянами в 1991 році. В нас не було такої мовної та культурної політики, як в Прибалтиці та інших пострадянських країнах. Нам співали спочатку пісні про: дайтє нам врємя виучіть ваш язик, потім: дайтє нам спокойно дожить нє уча ваш язик - пусть уже наши дєті учат, потім: а ми тоже імєєм право. Ми все терпіли, сподівалися, що смердючий росіянський шовінізм таки повивітрюється з голів, що таки якщо не самі колишні "панаєхавшиє" вивчать нашу мову, то хоча б їхні діти порозумнішають. А воно получилося, що дали злодію та хаму пальця, а він уже всю руку тягне. Все мало. Вже соплі йдуть не про просто регіональну мову (а які межі регіону?), а про державну. Ну врешті-решт, ви що, вважаєте, що ми, українці, всетерплячі? Вам досвіду 2004 року мало? Чи досвіду Чехії 1938-1945 років? Хочете повторення?
