Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

З перейменуваннями!

а чому б не змінити назву самого города Харків?:)
 
***, я зараз розридаюсь.
Як ви - нафталінові дрочери на совок - заїбали.
Іноді думаєш що "нема надії" як каже Торі. І ліпше піти в армію та вмерти гідно, ніж жити серед таких як ви.
Та раз чоловік в армії, мені треба одній дбати в тому числі про пенсіонерів, які чомусь ні разу не нафталінові. Люди по 60-70 років, якім оце ваше дрочерство незрозуміле. Люди, які на відміну від тебе, чорт сивий, ВЖЕ втратили дім і місто, але не ниють як ти. Тому що ці люди - українці. На відміну від.
**** ты...:рл:
мне плевать на тот совок и на те названия, меня удивляет *****изм в нашей стране во время войны....когда собирают деньги для всу , а кто то их тратит на херню всякую...
 
А тебе **** персонально запрошую в наш дім у Вовчанську особисто мені це повторити. При нагоді. Як пускатимуть. Можеш починати ссяти в штанці, *****а диванна.
мне жаль всех пострадавших. мои знакомые тоже потеряли дома в приграничье.. Знакомый дом построил в Липцах перед войной...
поэтому я и говорю что сейчас военным помогать нада а не улицы переименовывать, тем более такие названия как героев труда.. к этим названия все привыкли и они вообще не о чём....
и оскорблять никого не нада...
 
Останнє редагування:
Це добре. Навіщо перетворювати місто на постійний майданчик для срачів та бійок?
Ви - відпрацьований матеріал. Два роки тому моєму здивуванню не було меж, як з кожної дитячого майданчика звучало: "Ой у лузі червона калина".
От для них, проспект Бандери і Шухевича буде Ок.
Закінчитесь ви, закінчаться срачі і бійки :пс:
 
А цього вірша Людськість написав.В. Самійленко. Мабуть теж дуже давно, а як сьогодні.
Перший рядок підкреслив хтось з моїх далеких у часі родичів.
Вірш великий , тому друкую початок.

Я вірю в кращий час, але душа болить.
Хотілось би тепер, у цю славетну дòбу,
Душею піднестись, зрадіти хоч на мить,
Як не людей знайти, то хоч людську подобу.
Героїв час минув, - що ж, будемо й без них...
Але невже нема ні іскорки чесноти?
Невже крім пишних фраз та пòривів дрібних
Нічого вже нема в найвищої істоти?
 
Ви - відпрацьований матеріал. Два роки тому моєму здивуванню не було меж, як з кожної дитячого майданчика звучало: "Ой у лузі червона калина".
От для них, проспект Бандери і Шухевича буде Ок.
Закінчитесь ви, закінчаться срачі і бійки :пс:
це логічно

Головне, щоб країна не закінчилась до того, як...




РОЗРИТА МОГИЛА


Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
«Молилася, турбувалась,
День і ніч не спала,
Малих діток доглядала,
Звичаю навчала.
Виростали мої квіти,
Мої добрі діти,
Панувала і я колись
На широкім світі,
Панувала... Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колишучи, співала
Про свою недолю,
Що, співаючи, ридала,
Виглядала волю.
Ой Богдане, Богданочку,
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Степи мої запродані
***ові, німоті,
Сини мої на чужині,
На чужій роботі.
Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
І могили мої милі
******* розриває...
Нехай риє, розкопує,
Не своє шукає,
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати».
Начетверо розкопана,
Розрита могила.
Чого вони там шукали?
Що там схоронили
Старі батьки? Ех, якби-то,
Якби-то найшли те, що там схоронили,
Не плакали б діти, мати не журилась.

Джерела тексту:
чистовий автограф у рукописній збірці «Три літа» (ІЛ, ф. 1, № 74,арк. 10 — 11);
список І. М. Лазаревського кінця 50-х років XIX ст. з виправленнями Шевченка (ІЛ, ф. 1, № 88, арк. 14 — 15).
 
Останнє редагування:
Якщо ще якась ватно-зелена сивояйцева особистість мені щось пафосно з свого дивану тявкне, наворожу
перейменування вулиці на Бандери
встановлення барельєфу Шухевича на стіні біля підїзду
пам'ятник Петлюри - навпроти під'їзду Амінь.
краще наворожи на ***ла
 
Назад
Зверху Знизу