а мені важко зрозуміти, як можна читати через слово і посилатися на прочитане в такий спосіб.
Ти навів ст.1166, яка передбачає відповідальність за майнову шкоду, яка
.
Я хочу спитати: що неправомірного в тому, що я йшов тротуаром, послизнувся і зачепив дзеркало?
ЦК розуміє привід для настання відповідальності не тільки наявність
шкоди, а ще й мою
протиправну поведінку при цьому, причинно-наслідковий зв'язок між цими двома речами, а також мою провину, тобто (в термінології ЦК)
вину.
Протиправної поведінки якось не вдається простежити (принаймні, я не вчиняв недозволених дій у вказаному місці - не грав у футбол, наприклад) - я використовував громадське місце (тротуар) за його прямим призначенням.
Далі.
Вина згідно з ЦК буває внаслідок умислу (не розглядаємо наразі) та необережності. Необережність - це недотримання вимог щодо користування конкретним місцем. Ще раз: я йшов тротуаром, не біг в ластах, не грав у футбол, не ніс ялинку поперек вулиці.
Тут і виникає питання: а чи не мала місце тут груба необережність потерпілого? Нагадаю, паркування ТЗ на тротуарі не забороняється
на його краю за умови залишення
мін.2 метрів для проходу пішоходів - в даному випадку ні перша ні друга умова дотримані не були. Чи. може, тут мав місце умисел потерпілого?