Звісно, я щиро співчуваю кожному, хто змушений полишити свою рідну домівку. Безумовно, це трагедія, і не кожному дано зрозуміти всю її глибину. Однак у цьому й полягає проблема з донбаськими утікачами. Вони залишають ворогові свою домівку і втікають – замість того, аби захищати її з усіх сил. Це – ганебно! Ворог прийшов до твоєї оселі, а ти замість того, аби з ним боротися, втікаєш стрімголов – і ще при цьому вимагаєш, аби твої сусіди за тисячу кілометрів мчали на допомогу і замість тебе ризикували життям, виганяючи твого кривдника. Ну ви мене вибачте…