Харьков не любит украинский язык

Vujko сказав(ла):
ех, пані, ну тре ж і милість мати! а це вже зветься "добити багнетом"! :)

Эт скажи спасибо шо не кирпидоном по "лицевому портрэту" ;)
 
2Vujko (Если оффтоп - пардон)
але моя ситуація складніша
українська не була мовою моїх батьків, вони взагалі мали різні рідні мови , а моєю рідною стала вже на україні.
Можно более развернуто? Из цитаты понятно, что ваши родители (и вы в детстве, соответственно) говорили на др. языке. Приехав в Украину, причем в русскоговорящую среду, вы по каким-то причинам выбрали для себя укр. Единственное, что мне приходит на ум - вам "легла на душу". Но это я могу принять только относительно классического укр. языка, который (безотносительно причин и оценок в координатах хорошо-плохо) не развивался 70 лет. Т.е. языку (ИХМО) не хватает терминов и понятий ХХ века.
Т.е. для полноценного общения вы вынуждены использовать новояз, изобретаемый в Киеве, имеющий мало общего с украинским. По сути - уже другой язык.
Объясните, я не задрачиваю, действительно хочу понять - почему этот выбор?
 
v_av сказав(ла):
2Vujko (Если оффтоп - пардон)

ну такі речі годі й братися пояснювати. я нічого не обирав.
мова звісно розвивалася дещо обтятим, скажімо так, чином, але вона має такій запас міцності, що не треба про неї непокоїтись. наросте. а яких саме термінів вам бракує? які слова вважаєте новомовою? чому саме?
 
Хорошо бы уточнить
- а когда (год) произошел переход на укр.
- связано ли это как-либо с профессией
Пока я исхожу из своей ситуации: языковые стереотипы заложены до 91г., в политике и гос. органах не работаю, не вижу ни одной объективной предпосылки для перехода на укр. Если ситуация аналогична - очень интересно понять человека, перешедшего.
Что до терминов - ну хотя бы анекдотичная "пупор1зка"...
 
точно не пам'ятаю, все поступово якось... але роки з 4 тому я розмовляв українською лише з українськими мовцями, а останній рік перестав перемикатися на російську в спілкуванні з українцями взагалі. тут нема чого розуміти — я люблю українську мову, цікавлюся нею і розмовляю нею. ну які є у вас передумови пити каву, наприклад? вам до вподоби та й по тому! :)

а чому анекдотична "пупорізка"? слово як слово. розмовне. чи ви вважаєте це терміном? то може анекдотичною є ваша гадка? в медичних підручниках/довідниках даються всі терміни та їх розмовні відповідники. бо лікар повинен розуміти хворого. зрештою, не варто з позиції своєї мови визначати анекдотичність чи неанекдотичність чужої.

зи. ось вам довідка словникова щодо "пупорізки"

ПОВИТУХА розм. (жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах), СПОВИТУХА розм., ПУПОРІЗКА розм., БАБА розм., БАБКА розм. Повитуха покликала куму в кімнату й подала їй на руки дитину (І. Нечуй-Левицький); Сім'я трохи на коржі баба-сповитуха дала онукам (Ганна Барвінок); Хлопчисько вперше оченята розплющив біля свіжо вивершеної копиці сіна. Пупорізка привселюдно розповідала: - Таке маленьке і таке гарненьке (О. Ковінька); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому загадала (С. Васильченко); Пані зісталася дома вагітна та заходилася родити. Ну, то привезли до неї пупиркубабку там уже біля неї ходити (збірник "Легенди та перекази").
 
Назад
Зверху Знизу