Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Война: события, люди, впечатления

skQWcghqn8m3Qb-8&_nc_zt=23&_nc_ht=scontent.fiev7-4.webp
 
•••
ходиш містом
така розгалужена ніби лінії метро
мов би ти в кожнісінькому кілометрі його
розливаєшся
мерехтиш на сонці немов ситро
розʼюшена через постійні тривоги
розімліла від ніжності
до щербатих парканів
до кожної піщинки з дороги
зібрана з сотні тисяч нових відчуттів
прилаштовуєшся до нової оптики
жінко
я відчуваю твою любов і гнів
ти безцінний оберіг цього міста
ми постали на стрітенні двох річок
Боже дай нам на цьому стрітенні вод
зустріти тих з ким не страшно ділити
лицьову і спод
з ким не страшно любити
те як ці води закручують хоровод
18.09.2025
© Наталка Маринчак
 
•••
ходиш містом
така розгалужена ніби лінії метро
мов би ти в кожнісінькому кілометрі його
розливаєшся
мерехтиш на сонці немов ситро
розʼюшена через постійні тривоги
розімліла від ніжності
до щербатих парканів
до кожної піщинки з дороги
зібрана з сотні тисяч нових відчуттів
прилаштовуєшся до нової оптики
жінко
я відчуваю твою любов і гнів
ти безцінний оберіг цього міста
ми постали на стрітенні двох річок
Боже дай нам на цьому стрітенні вод
зустріти тих з ким не страшно ділити
лицьову і спод
з ким не страшно любити
те як ці води закручують хоровод
18.09.2025
© Наталка Маринчак
Зараз модно писати вірші в цьому стилі - йду, їду, бачу, думаю, переживаю, плачу, сміюся...
 
Сегодня пострадал таки весьма. Утром сниму повязку, гляну, шо там... Было ощущение, что глаз потерял 🫤
в дитинстві казали, шо - два глаза роскошь, а с одним жить не стоит)))
 
•••
ходиш містом
така розгалужена ніби лінії метро
мов би ти в кожнісінькому кілометрі його
розливаєшся
мерехтиш на сонці немов ситро
розʼюшена через постійні тривоги
розімліла від ніжності
до щербатих парканів
до кожної піщинки з дороги
зібрана з сотні тисяч нових відчуттів
прилаштовуєшся до нової оптики
жінко
я відчуваю твою любов і гнів
ти безцінний оберіг цього міста
ми постали на стрітенні двох річок
Боже дай нам на цьому стрітенні вод
зустріти тих з ким не страшно ділити
лицьову і спод
з ким не страшно любити
те як ці води закручують хоровод
18.09.2025
© Наталка Маринчак
У гарного батька і діти гарні. :)
 
Зараз модно писати вірші в цьому стилі - йду, їду, бачу, думаю, переживаю, плачу, сміюся...
Це не мода, це правдиве почуття.
Перша частина вірша повністю відповідає моєму відношенню до того, що бачу.
Але мені краще дивитись, коли люди не заважають, тобто наодинці.
 
Це не мода, це правдиве почуття.
Перша частина вірша повністю відповідає моєму відношенню до того, що бачу.
Але мені краще дивитись, коли люди не заважають, тобто наодинці.
Я кажу про стиль.. То ж треба римувати, а так просто пиши, що думаєш.. Як листа..
Хтось скаже: "А ти сама спробуй".. Аж цікаво самій.. Спробую...
 
Назад
Зверху Знизу