А вот Парамонов:
"Я не люблю слова "ганьба", але інакшого сьогодні навряд чи підібрати. Ще мені не подобається критикувати Максима Розенфельда, але вже сил немає терпіти його висловлювання про історію Харкова, яку він перевертає як завгодно і на всі лади. Про яку ж ганьбу йде мова? А про позорисько яким сьогодні "прославляє" в самісенькому центрі Харкова міська влада.
На території цитаделі харківської фортеці, у сквері напроти Успенського собору, місцева влада, робила реконструкцію. Незрозуміло взагалі хто надав дозвіл її робити, та ще за таким сценарієм. Це ж непросто якась собі ділянка землі, це історичне місце. Був зсув грунту на валах? Чому не долучили до вивченя його археологів? Це ж важливий момент для вивчення історії міста. Взагалі, якби вже все робити по уму, то цей сквер давно треба було віддати для вивченя археологам, тут було воєводське подвір'я, потім стояв будинок Квіток, можливо збереглись цікаві деталі по укріпленням фортеці, врешті решт знайти залишки тайницької башти з підземним ходом до колодязя. Однак всі ці процеси потрібно обговорювати з громадою, бо мери приходять і уходять, а місто залишається.
Тепер щодо пана Розенфельда. В черговий раз його історія про інсталяцію на оглядовому майданчику визиває вже не сміх, як було раніше, сьогодні вже його спіч, навіть не сміх через сльози, це просто сум. Повне незнання історії, щодо фортеці Харкова! Ніяких сигнальних вогнищ в фортецях Білгородської лінії не існувало, в теплу пору року навіть піч затопити було неможна - так боялись пожежі. Для подання сигналу на Нікольській башті була вестова гармата, та вістовий дзвін, а для донесень у фортеці на лінії відправлялись служилі люди.
Набридло вже слухати його дурниці, якщо раніше я його взагалі не помічав, то вибачте, це була помилка, яка породила нескінченний поток фантазій найкращого гіда Харкова.
Ну і передбаченння!
Коли там зломає шию якийсь підліток на підпитку, або станеться ще якась трагедія, всі ваші інсталяції "розквітнуть" у всій красі..."
