Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Война: события, люди, впечатления

Какая прекрасная котоугодная история.
 
Є німці, які їздять в Україну, навіть в Вовчанськ з гуманітаркою доїзжали. Оце люди, я розумію. Яким не треба пояснювати. А вашим шокованим шо там пояснювати? Книжку і квиток до України в зуби, велкам, все покажем і розкажем.
В Германии и до войны было огромное украинское комьюнити. Те немцы, которые с украинцами пережинились или просто плотно общались, с самого начала войны очень много помогали. Принимали беженцев, отправляли гумонитарку, сами в Украину ездили и прочее в таком духе. Но не только украинцы приезжают в Германию. Есть много русских, которые продвигают свои наративы. Есть люди, которые говорят что-то типа - зачем помогать украинцам если они такие нелюди и своих пытают. С такими приходилось проводить разъяснительные беседы, в том числе с историческими примерами. После разговоров обычно выяснялось, что такую информацию с выводом о нежелательности помощи Украине подсунул кто-то из русских коллег.
 
Для @Нужно подумать
Вчора подивилась я передачу з циклу "Велич особистості" з Іриною Фаріон про наших видатних козаків.

Шо вам сказать. Це оргазм. Як людина, яка трохи дотична до історії і має козацькі корені - я знімаю перед нею шляпу. Так красиво і сильно рекламувати українців, та опускати поляків і москалів - вміє не кожен.
Я під таким враженням від книги Ліни Костенко. Це так трагічно, мудро... чверть сторічча минуло, а нічого не змінилось. Ще гірше стало. Такий уважний погляд на дійсність. Авторка вустами героя просто віщує про те, що буде.
Звісно, згадує особистості, яких вже ніколи не буде. :(
Так гірко, але справедливо пише про національний занепад станом на 2000 рік.

Цю книжку ніколи не допустять навіть до позакласного читання для старшокласників.
А у бібліотеках потрібно питати подарунки читачів. Книжка Ліни саме з цієї полиці.
Інакше побачиш тільки критику радянщини або сучасний непотріб графоманів. За невеликим винятком.
 
  • Це лайк!
Реакції: 023
Помнится, бегал с желто-синей ленточкой на голове. Весёлый был. Улыбался много. Сейчас какой-то грустный. Тяжела, видимо, судьба предательская.
Почесний громодянин міста Луцьк. Рідня й досі там живе.
 
Спитайте в бібліотеці цю, при нагоді. Щось мені здається, вам би сподобалось. Вона смішна і дуже сумна одночасно. Я прочитала кілька десятків сторінок і відклала, бо спочатку наче смішно, а потім депресивно шо піпєц робиться на душі від неї.
У Матіос взагалі книги дуже пронизливі, викликають багато емоцій. Перша, яку я прочитала, була «Солодка Даруся». Прочитала на одному подиху і довго не могла оговтатися
 
  • Це лайк!
Реакції: 023
Читаю зараз про Канаду початок 20 ст. Мій гінеколог постійно мені Канаду хвалить і пропонує третього родити, щоб в Канаду поїхати :D але я краще просто про неї почитаю :D
Це найкраще рішення - почитати.
Бо мені хоч і не вірять в темі про убігантів, та родичі в Канаді у мене таки є. Найкраще в Канаді - канадський паспорт. А так життя як життя, ще й з медициною погано. Щоправда з голоду вмерти не дадуть і краєвиди гарні.
 
Надя знову в строю збирає на ремонт машинки

 
І я трохи долучилась, дякую всім :пиво:
 
Назад
Зверху Знизу