В 1547 году великий князь Московский Иван IV Грозный был коронован Царём Всея Руси, и принял полный титул: «Мы, великiй государь Иванъ, Божiею милостiю царь и великiй князь всеа Русiи, Владимирскiй, Московскiй, Новгородцкiй, Псковскiй, Резанскiй, Тверскiй, Югорскiй, Пермскiй, Вятцкiй, Болгарскiй и иныхъ», впоследствии добавилось «Казанскiй, Астараханскiй», «и всеа Сибирскiе земли повелитель».[8] [9]
Найчастіше за усе, всі ці титули дають нам інформацію не про те хто чим реально володів, а лише стосовно апетитів тих, хто ці титули приймав.
Ось наприклад,
- син Наполеона мав титул Римського короля, хоча у Римі не володарював.
- германські імператори мали титул Імператора священої римської імперіі, хоча Рим до цієї імперіі не належав.
- були навіть королі Ієрусалимські за часів коли Ієрусалим був під владою Саладіна.
- Китайский імператор взагалі був володарем усього світу, якщо довіряти його титулу.
У ті часи, коли "Всєя Русі" вперше з'явилося у самоназві московських князів/царів, їх "Всєя Русь" закінчувалась відразу за Волоколамском. Після розпаду Русі московські правителі почали приміряти "залишене без нагляду" славне минуле сусідів, але то не їхня спадщина.
Годі й казати, що словосполучення “Московское государство” вживалося на офіційному рівні майже до 18ст. Наприклад, “Московское государство” фігурує в договорі з Данією від 12 січня 1701 року. У міжнародному договорі між царем Петром І і Річчю Посполитою та Великим князівством Литовським від 28 червня 1703 року звично вживається “Монарх Московскій”, “война Московская” тощо. У своєму листі Богдан Хмельницький звертається до "царя московського".
Так шо залишіть ці казочки про царя "Всєя Русі" і збирання земель руських собі...
Русскому Царству предшествовало Великое княжество Московское, а его преемницей стала Российская империя.[10][11][12]
Угу... а ще Князівство Московське прямий спадкоємець Золотої Орди. Адміністративна одиниця - північно-західний улус.
Оно включало присоединенные при Иване IІІ славянские земли Руси, граничащие с Великим княжеством Московским с запада.
Слід зауважити, що ледь не усі слов'янські землі Русі на той час були на захід від Москви.
Идея собрания всех русских земель в едином государстве, в том числе относившихся к Литве и, впоследствии, к Речи Посполитой, прослеживалась на протяжении всего существования Русского Царства и унаследовалась Российской империей.
По-перше, такої ідеї не існувало. Ледь не до 16-17ст. усі погляди Москви були спрямовані на Орду і на той світ, що залишився після неї... Москва хапала шо погано лежить без огляду на якись там ідеї.
По-друге, мені не зовсім зрозуміло, навіщо це було робити? Я маю на увазі зібрання руських земель? Справжні руськи землі на той час усі були вже зібрані у одній державі (майже всі, за виключенням Смоленську, який постійно переходив з рук у руки) - у Великому Князівстві Литовському, Руському та Жамотійському. Збирати можна якщо в тебе вже є якась значна частина чогось. А так це більш схоже на загарбання.
Добавлено через 15 минут
вообще то русский не так уж и меняется
не сравнить с немецким или даже албанским
Незмінність мови та відсутність діалектів (особливо у такій великій країні як росія) вказує на штучність цієї мови. Ця мова не є рідна для мешканців, а є нав'язана централізовано, зверху. Усі народні мови мають діалекти.
Добавлено через 30 минут
Украинец бы сказал: "Вiзми з полицi словник..."
Не ломай язык говори на родном, чудо, у тя в каждом предложении такие ляпы, знаток.
Агов, мовознавець... ти повчи ще татка ї*атись...
1. Візьми і дістань то два різних слова.
2. Поличка - зменшувальна форма слова полиця.
У зв'язку з цим моє посилання змінено - Вчи не тільки руская, але і украінская язьіка.
