Статус: Офлайн
Реєстрація: 10.04.2010
Повідом.: 3026
Реєстрація: 10.04.2010
Повідом.: 3026
Народ, ви реально навчіться дивитися не просто на морду обличчя та прізвище кандидата, а на його життєвий і політичний шлях. Хто з вказаних осіб має сталу життєву і політичну позицію?
1. Юля? Та біса лисого. Типова представниця керівного комсомольського клану. Головний принцип - партія дай порулить. згадайте життєвий і політичний шлях - то незрозумілі оборутки, то з Ющем, то проти нього, то разом з Яником, то вже проти всіх. Любить грати на емоціях та популізмі. Правда реально непоганий кризис-менеджер. Але може бути Яником в спідниці. Тільки зі значно більшим вмінням говорити. Оскільки в нас війна, то реально може бути тою людиною, що здатна взяти на себе відповідальність і здійснити рішучі кроки. Проблема тільки в її відчутті гальм. Гальмувати вчасно не вміє.
2. Порошенко. Ну життєвий шлях зрозумілий. Один з олігархів, який на відміну від інших, не просто заволодів якоюсь власністю, а реально побудував овий бізнес. Це і автомобільний і кондитерський. Реальний хозяйственник. В політиці людина тверда. Рішучості менше ніж в Тимошенко. Більш компромісний. Теж не поганий кандидат для вирішення економічних і військових проблем. Людина не різких проте твердих заяв, можливо правда без рішучості. На відміну від Тимошенко не буде кризис-менеджером, а більше провадирем сталих але повільних реформ, без юліних авантюр. Правда це у випадку війни і є мінусом. Занадто здатний на компроміси.
3. Кличко. Ну сильно гадити не буду. Але на президента не катить. Тільки у випадку сталого розвитку держави. Економіки не знає, в політиці ще не має певних позицій (Тягнибок його потрішки навчає, що дуже помітно), говорить ну дуже слабо. Тобто реально для вирішення і сучасних економічних і військових проблем - ну профан повний. Єдиний плюс в сьогоднішній ситуації - росіяни можуть таки побачити, що країну очолює відомий їм спортсмен, а не міфічний "бєндєровєць" і знизити в своїх головах (а не на екранах ТБ) накал ненависті до України. Ну і ще факт побудови бізнесу за рахунок своєї спортивної кар'єри. Більше плюсів ну правда не бачу.
4.Тігіпко. Відверто - лис хитровиєбаний (вибачте за російську). Реально окрім статури і вміння говорити - повний нуль. негативно показав себе і як голова НБУ, і як лідер політичної сили, і як урядовець, і як політик. Політична кар'єра ну прям хитання між не хочу і буду з Януковичем. То з ним, то не з ним, то знову з ним, то знову проти. Я вважаю його реальною сучасною кандидатурою Кремля. Саме його Путі і таємно підтримуватиме. Це видно з поведінки самого Тігіпка. Коли він 21.02.2014 то мав прийти в Раду, о не приходив, але казав що от-от ще трішки і буду, і таки не прийшов. потім різко засудив Яника. А тепер вже знову гне політику ПР щодо Сходу і Донбасу... Ну продажний.
5. Тягнибок. Відверто скажу - це фактично єдиний реальний кандидат. Життєвий шлях не заплямовано незрозумілим і тіньовим бізнесом. З юних років займався політикою Як політик людина сталих поглядів. Не петляє, не займається популізмом. Програма його партії незміна ще з 2004 року. Від нього як політика завжди знаєш, що почуєш і яка буде реакція. Єдиний з політиків з реальною проукраїнською ментальністю. Правда сприймається в частини населення, особливо в російськомовного і росіян за походженням як ******, хфошист, тощо. Що не більше, ніж політична заангажованість і наслідок тривалої політагітації. В економічному плані він звичайно не конкурент ні Юлі, ні Порошенку. Але в політичному розвитку країни він їм дасть фори в рази. Особливо у відстоюванні державних інтересів. У сучасному стані війни його можна порівнювати з Порошенком, тільки без закулісних перемовин і лекгих компромісів. Авантюр не буде, але рішучі кроки будуть. навіть до відтворення ядерної зброї. І тут дідько які гамерики та європи його зупинять без надання чіткого статусу члена НАТО і повернення території Криму.
6. Ляшко. Популіст. Собачка для гавкання і коли-не коли кусання суперника. Але не призидент. Що в економіці, що у воєний час. Хоча здатен на авантюри, як і Тимошенко. Але Тимошенко таки кризис-менеджер і навіть у випадку невдалої авантюри викрутиться. А він потоне і нас затягне. У мирний час як президент ще так нічого б був. таким би собі аналогом Лукашенко, Тільки без диктаторських замашок. Хоча апетит під час їжі приходить.
7. Симоненко. ну тут навіть без коментарів. Любитель комсомолок. Пєдофіл старий. Здатний лише затягнути країну в совок з Путлером і здати всі наші позиції. І царювати як Яник. І ще й при цьому кричати про встановлення історичної справедливості і досягненні соціальної справедливості. Гарантований Майдан у перший же рік правління.
8. Добкин. Ну навіть не знаю. Ще укурків та неадекватів без башти такого рівня ми не мали на вищих посадах. Реально в перші ж місяці здасть все Путлеру і зальє кров'ю одразу ж створений Майдан. Ні як економіст, ні як політик нічим себе не виказав. Угашений ****обол з провокативними лозунгами і екстримістьськими і людиноненависницькими заявами. Ще й хамло. Тут Жириновський виграє на його фоні тільки вмінням балаболити.
9. Ярош. Складно оцінювати людину тільки за декілька місяців його публічної діяльності. Людина дій - так. Радикальних дій - можливо. А повністю вірних - частково. Зрозуміло, що для вирішення економічних проблем він не підходить. Для сталої країни - може бути. Але здебільшого для люстраційного характеру. Як політик складно сказати. Своє бачення і позицію він має. Але наскільки його позиція грунтується на реальних можливостях держави. Бо декларувати будь-яку економічну та військову позаблоковіть України в сучасному світі, а особливо після відвертої агресії щодо нас - ну принаймі не зовсім коректно. Я не буду далі робити оцінок. Я рахую, що спочатку йому варто проявити себе у Раді. От зараз під час війни Ярош таки лідер. Може взяти на себе відповідальність. Він людина рішучих дій. Але я не бачу накільки він здатен на авантюри, і де в нього гальма.
10. Садовий. Ну відверто найкращий президент у сталій державі. Економічні проблеми може вирішити, і без відвертих авантюр. Правда і без такого рівня економічної світової підтримки як у Порошенка. Правда і без таких закулісних домовленостей. Як би не війна - реально кращий кандидат. Зараз, у військовий час, на мою оцінку - більше схильний до спроб затягування у русло мирного вирішення конфлікту. Без рішучих кроків. Без авантюр. Хоча це знову ж таки лише моя оцінка.
1. Юля? Та біса лисого. Типова представниця керівного комсомольського клану. Головний принцип - партія дай порулить. згадайте життєвий і політичний шлях - то незрозумілі оборутки, то з Ющем, то проти нього, то разом з Яником, то вже проти всіх. Любить грати на емоціях та популізмі. Правда реально непоганий кризис-менеджер. Але може бути Яником в спідниці. Тільки зі значно більшим вмінням говорити. Оскільки в нас війна, то реально може бути тою людиною, що здатна взяти на себе відповідальність і здійснити рішучі кроки. Проблема тільки в її відчутті гальм. Гальмувати вчасно не вміє.
2. Порошенко. Ну життєвий шлях зрозумілий. Один з олігархів, який на відміну від інших, не просто заволодів якоюсь власністю, а реально побудував овий бізнес. Це і автомобільний і кондитерський. Реальний хозяйственник. В політиці людина тверда. Рішучості менше ніж в Тимошенко. Більш компромісний. Теж не поганий кандидат для вирішення економічних і військових проблем. Людина не різких проте твердих заяв, можливо правда без рішучості. На відміну від Тимошенко не буде кризис-менеджером, а більше провадирем сталих але повільних реформ, без юліних авантюр. Правда це у випадку війни і є мінусом. Занадто здатний на компроміси.
3. Кличко. Ну сильно гадити не буду. Але на президента не катить. Тільки у випадку сталого розвитку держави. Економіки не знає, в політиці ще не має певних позицій (Тягнибок його потрішки навчає, що дуже помітно), говорить ну дуже слабо. Тобто реально для вирішення і сучасних економічних і військових проблем - ну профан повний. Єдиний плюс в сьогоднішній ситуації - росіяни можуть таки побачити, що країну очолює відомий їм спортсмен, а не міфічний "бєндєровєць" і знизити в своїх головах (а не на екранах ТБ) накал ненависті до України. Ну і ще факт побудови бізнесу за рахунок своєї спортивної кар'єри. Більше плюсів ну правда не бачу.
4.Тігіпко. Відверто - лис хитровиєбаний (вибачте за російську). Реально окрім статури і вміння говорити - повний нуль. негативно показав себе і як голова НБУ, і як лідер політичної сили, і як урядовець, і як політик. Політична кар'єра ну прям хитання між не хочу і буду з Януковичем. То з ним, то не з ним, то знову з ним, то знову проти. Я вважаю його реальною сучасною кандидатурою Кремля. Саме його Путі і таємно підтримуватиме. Це видно з поведінки самого Тігіпка. Коли він 21.02.2014 то мав прийти в Раду, о не приходив, але казав що от-от ще трішки і буду, і таки не прийшов. потім різко засудив Яника. А тепер вже знову гне політику ПР щодо Сходу і Донбасу... Ну продажний.
5. Тягнибок. Відверто скажу - це фактично єдиний реальний кандидат. Життєвий шлях не заплямовано незрозумілим і тіньовим бізнесом. З юних років займався політикою Як політик людина сталих поглядів. Не петляє, не займається популізмом. Програма його партії незміна ще з 2004 року. Від нього як політика завжди знаєш, що почуєш і яка буде реакція. Єдиний з політиків з реальною проукраїнською ментальністю. Правда сприймається в частини населення, особливо в російськомовного і росіян за походженням як ******, хфошист, тощо. Що не більше, ніж політична заангажованість і наслідок тривалої політагітації. В економічному плані він звичайно не конкурент ні Юлі, ні Порошенку. Але в політичному розвитку країни він їм дасть фори в рази. Особливо у відстоюванні державних інтересів. У сучасному стані війни його можна порівнювати з Порошенком, тільки без закулісних перемовин і лекгих компромісів. Авантюр не буде, але рішучі кроки будуть. навіть до відтворення ядерної зброї. І тут дідько які гамерики та європи його зупинять без надання чіткого статусу члена НАТО і повернення території Криму.
6. Ляшко. Популіст. Собачка для гавкання і коли-не коли кусання суперника. Але не призидент. Що в економіці, що у воєний час. Хоча здатен на авантюри, як і Тимошенко. Але Тимошенко таки кризис-менеджер і навіть у випадку невдалої авантюри викрутиться. А він потоне і нас затягне. У мирний час як президент ще так нічого б був. таким би собі аналогом Лукашенко, Тільки без диктаторських замашок. Хоча апетит під час їжі приходить.
7. Симоненко. ну тут навіть без коментарів. Любитель комсомолок. Пєдофіл старий. Здатний лише затягнути країну в совок з Путлером і здати всі наші позиції. І царювати як Яник. І ще й при цьому кричати про встановлення історичної справедливості і досягненні соціальної справедливості. Гарантований Майдан у перший же рік правління.
8. Добкин. Ну навіть не знаю. Ще укурків та неадекватів без башти такого рівня ми не мали на вищих посадах. Реально в перші ж місяці здасть все Путлеру і зальє кров'ю одразу ж створений Майдан. Ні як економіст, ні як політик нічим себе не виказав. Угашений ****обол з провокативними лозунгами і екстримістьськими і людиноненависницькими заявами. Ще й хамло. Тут Жириновський виграє на його фоні тільки вмінням балаболити.
9. Ярош. Складно оцінювати людину тільки за декілька місяців його публічної діяльності. Людина дій - так. Радикальних дій - можливо. А повністю вірних - частково. Зрозуміло, що для вирішення економічних проблем він не підходить. Для сталої країни - може бути. Але здебільшого для люстраційного характеру. Як політик складно сказати. Своє бачення і позицію він має. Але наскільки його позиція грунтується на реальних можливостях держави. Бо декларувати будь-яку економічну та військову позаблоковіть України в сучасному світі, а особливо після відвертої агресії щодо нас - ну принаймі не зовсім коректно. Я не буду далі робити оцінок. Я рахую, що спочатку йому варто проявити себе у Раді. От зараз під час війни Ярош таки лідер. Може взяти на себе відповідальність. Він людина рішучих дій. Але я не бачу накільки він здатен на авантюри, і де в нього гальма.
10. Садовий. Ну відверто найкращий президент у сталій державі. Економічні проблеми може вирішити, і без відвертих авантюр. Правда і без такого рівня економічної світової підтримки як у Порошенка. Правда і без таких закулісних домовленостей. Як би не війна - реально кращий кандидат. Зараз, у військовий час, на мою оцінку - більше схильний до спроб затягування у русло мирного вирішення конфлікту. Без рішучих кроків. Без авантюр. Хоча це знову ж таки лише моя оцінка.
