Про целые туши, это сильно. Вы хоть знаете, сколько туша весит и высоту забора Харьковского мясокомбината?



Десь наприкінці 60-х, були студентами, йшли до одного приятеля, який жив за м"ясокомбінатом. Йшли. щоб зкоротити шлях повз паркан м"ясокомбінату. Раптом перед нами у метрах 5-ти щось гучно грюкнуло у чувалі. Підійшли, подивились, а в чувалі пополам розрублена (вздовж) свиня. Важкенька була, але у трьох потихеньку донесли до будинку, де жив приятель. Посміялися. Але він сказав, що нам повезло, бо якби поруч стояли ті, хто чекав на неї, могли би і... отримати на горіхи. Приємно було студентам похарчуватися свінинкою тижні з три.
А про несунов все правда. Рабочим доплачивали втихаря за переработки и прочее продукцией. А теперь считаем, смена 150 человек, выпуск продукции 50 тонн. Каждый взял по киллограму, сотню киллограмов пускай украл директор. Сильно повлияют 500 кг на качество продукции? Да вообще не повлияют. Это все легенды из журнала огонек времен перестройки для туповатых либералов и деревенских украинских националистов.

Так про які доплати Ви

Несли усе, що тільки можна було. Раз від разу ловили, але це були такі, що не ділилися з охороною. Або, якісь раптові рейди ОБХСС. Раптові, бо якщо щось хто дізнавався, то увесь завод попереджали.
Доречі, ми студентами дуже часто підробляли на конд. ф-ці "Жовтень". Вночі туди заганяли залізничні вагони по трамвайній колії й ми їх розвантажували. Там можна було їсти будь-які конфети. Дівчата, що працювали там пригощали нас усім, що там тільки було. Починаючи від згущеного молока й до композицій (спиртне коньяк та іще якісь лікери та вина). Одного разу розвантажували вагон із шоколадом. Ми узяли й один ящик перекинули через паркан. Потім притягнули вранці у гуртожиток. Усі збіглися поласувати шоколадом. Вікрили картонний ящик, а там суцільна глиба. Дуже твердий, відколювали туристичним топориком. Але ж це був натуральний шоколад, а він гіркуватий і не такий, який ми звикли їсти у плитках. Потім його усім гуртожитком доїдали ще з пару місцяців.
Брехня. У меня отец после работы чинил телевизоры. Для этого не надо было даже бумажек оформлять.
А сейчас попробуй без бумажки, тебя сожрут. Запрещалось людей эксплуатировать. А если никого не эксплуатируешь, сам на себя работаешь, советская власть не запрещала. Мой дядька крыши крыл. Никому бы и в голову не пришло его проверять или тащить в налоговую, работай пож, если своим трудом.
1. І тоді треба було мати патент на приватну діяльність. Якби хтось із клієнтів Вашого батька "стуканув", що він працює без патента, то отримав би в залежності від доказаних об"ємів робіт. Інша справа, що ніхто його не заклав. Бо, усі ми жили приблизно в однакових умовах.
Кстати, какие *** эшелоны? Что за бред? Плиты перекрытия тупо не возили по жд, чистый ****еж.
В каждом городе был свой жбк. Какой смысл возить жд? Куда?



Возили з.б. конструкції залізницею і не тільки плити перекриття, але й цілі мостові конструкції... Якщо не в курсі справи, то спитайте у тих, хто про це знає.
В Київ везли наші плити перекриття, бо тільки наше виробництво виготовляло їх за німецькою технологією довжиною 140 метрів, а потім різало дисковою пилою на будь-які розміри, в тому числі і не стандартні. Через це кияне для дахів гаражів й брали саме наші плити.
А сміх без причини, нагадаю Вам, є ознакою... (самі знаєте)..
