О, фінка... Допомагали, угу. Нещодавно в "Дзеркалі" був цікавий розлогий матеріал, фактаж, персоналії - категорично рекомендую:
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Дуже стисло:
Перед війною фіни вже були цілком собі Захід - шо за культурою, шо за економікою. Але коли Союз поліз із війною, союзники швидко показали межу своєї любові: поговорили, постурбувалися, пообіцяли - і запізнилися. Зимова війна навчила фінів простій істині: міжнародне право не стріляє, а «"глибока стурбованість" не зупиняє танки.
Після поразки Фінляндія підписала важкий мир, а потім, без великого ентузіазму, пішла на контакт із Німеччиною - бо інакше країна могла просто зникнути. Демократію при цьому не згорнули, людей у табори не загнали, але ілюзій більше не мали.
А далі - найцікавіше. Назовні фіни чемно кивали Кремлю й говорили за нейтралітет. А всередині - будували укріплення, тримали в готовності армію, готували резерв і мовчки готувалися до нової війни. Без пафосу, без красивих промов.
От і весь секрет. Фінляндія вціліла не завдяки поступкам, а завдяки силі й холодній голові. Тож коли Україні пропонують "фінляндизацію", варто чесно сказати: ви або не знаєте, як усе було насправді, або пропонуєте нам наступити на чужі граблі.