Подкоректируй и вперед !
До:
Жовтневого районного суду
м. Запоріжжя
69095, м.Запоріжжя, вул. Дзержинського, 6, г
Позивач:
ХХХХХХХ ННННННН ННННННН
69095, м. Запоріжжя,
просп. ХХХХХХХХХ 33, кв. 33
Тел.: +38-050-333-33-33
Адреса електронної пошти:
ssss@ssss.com
Відповідач 1:
УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області
69035, м.Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57-А
Тел.: (061) 233-22-06, 233-02-29
Відповідач 2:
ХХХХХХХХХХХ,
капітан міліції, інспектор ДПС
міжрайонного відділу №2 при УДАІ ГУМВС України в Запорізькій обл.
69095, Запоріжжя,
Жовтневий район,
вул. Перемоги 96
Тел.: (061) 32-02-29
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ (СКАРГА)
Щодо оскарження правового акту індивідуальної дії
суб’єкта владних повноважень у правах
про притягнення до адміністративної відповідальності
26 липня 2010р. відповідачем – командиром взводу супроводження Плечун Віктором Андрійовичем винесено постанову АР № 218020, на підставі протоколу про адміністративне порушення, що складений інспектором ДПС взводу супроводження прапорщиком Костецьким Олександром Вікторовичем, АР1 № 003008, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) щодо мене, а саме, що я рухався безпідставно в лівій смузі, при наявності вільної правої смуги, по дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку.
Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав:
1. Рухаючись з перехрестя вул. Перемоги у напрямку вул.. Героїв Сталінграду по вулиці Яценко, оглядовість та видимість у напрямку руху дозволили мені заздалегідь побачити перешкоду для руху по правій смузі руху автотранспорту, у вигляді вибоїн. Стан правої смуги руху був незадовільний, дорожнє покриття вкрите вибоїнами, заглибленими каналізаційними люками, крім цього на поверхні дороги масово знаходиться мілкий гравій, що вилітає з під коліс при русі автомобіля.
2. Враховуючи, що я рухався по вул. Яценко у напрямку вул. Героїв Сталінграду з метою повороту ліворуч на повороті за автомобільною заправкою «Сім» до будівлі по проспекту Леніна 117. Я оцінивши дорожні умови, а саме наявність незадовільного дорожнього покриття, рухався по лівій смузі з наміром виконати поворот з вул. Яценко на проспект Леніна 117.
3. Згідно з Правилами дорожнього руху України, а саме згідно з пунктом 11.5 «на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч…», я діяв законно, їдучи в лівій смузі, готуючись до повороту ліворуч, так як оглядовість та видимість напрямку руху заздалегідь дали мені можливість побачити перешкоду для руху по правій смузі дороги.
4. Згідно з Правилами дорожнього руху України, а саме згідно пункту 10.4.: «Перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку», я законно завчасно тримався відповідного крайнього положення на проїзній частині, готуючись до повороту ліворуч.
З огляду на викладене вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними і непрофесійними.
За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, зазначеного у постанові.
Також прошу звернути увагу:
1. На моє прохання подивитися службове посвідчення інспектора ДПС взводу супроводження прапорщика Костецького Олександра Вікторовича, відповідно до ст. 5 ЗУ «Про міліцію», інспектор не зміг його показати, адже посвідчення при ньому не було. Відійшовши до службового автомобілю, інспектор повернувся за 5-7 хв. з посвідченням.
2. Службовий автомобіль ДПС Volkswagen Passat, д/н 1051 стояв на краю проїзної частини правої смуги дороги, на відстані приблизно 5 м. до повороту праворуч, до проспекту Леніна 117, чим заважав руху інших транспортних засобів. І це є порушення пункту 15.9 п.и) Правил дорожнього руху України, згідно з яким «Остановка запрещается: и) ближе 10 м. от выездов с примыкающих территорий и непосредственно в месте выезда.
3. Відеофіксація порушень проводилася побутовою цифровою камерою, відео з якої і було пред’явлено мені, як доказ мого неіснуючого правопорушення. Цифрова камера була встановлена в салоні автомобіля ДПС, який розташовувався з порушенням Правид дорожнього руху України. Окремо звертаю увагу, що працівником ДПС не було пояснено мені, чи має він належну кваліфікацію для користування складною цифровою технікою. Мені також не було пояснено, чи сертифікований даний технічний засіб для використання в Україні та в органах МВС України зокрема. Тобто не були вказані законодавчі підстави застосування техніки по-перше, та саме цього приладу, по-друге. Відтак, в мене немає відомостей щодо законності ввезення даного на територію України, та більше того, мені не відомо, яким чином використовується даний прилад працівниками ДПС та яким чином матеріали, що не підлягають розголошенню – матеріли щодо мене (наявні у технічному приладі, найменування якого, доречі з невідомих причин мені, не було повідомлено під час складання протоколу та винесення постанови) та, ймовірно, інших громадян використовуються, зберігаються та знищуються в органах ДПС.
4. Відповідач не надав обґрунтування суми штрафу ні у Постанові, ні мені особисто в усній формі. Прошу звернути увагу, що максимальна сума штрафу за правопорушення , передбачені ч.2 ст. 122 КУпАП, складає 510 грн., а мінімальна сума – 425 грн. При цьому відповідач без обґрунтувань виписав мені штраф у розмірі саме 450грн.
Відповідно до вимог ст.. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 258, 283, 287-289, 292 Кодексу України про адміністративні правопорушення , ст. 2, 17, 18, 19, 99, 100, 104, 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
ПРОШУ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. 2.Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене, представника відповідача та посадову особу, якою винесено постанову про адміністративне правопорушення;
3. Визнати незаконними дії відповідача, а саме командиру взводу супроводження Плечун Віктора Андрійовича по складанню постанови та притягнення мене до адміністративної відповідальності – неправомірними.
4. Зазначену постанову АР № 218020 від 26.07.10 року у справі про адміністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, асправу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
Дата підписання
Додатки:
Вот ИШО.
ПОЗОВНА ЗАЯВА
(у справі за адміністративним позовом).
Звільнено від сплати судового збору відповідно до ст.288 КпАП України.
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
Постановою інспектора ДСП ВДАІ м.Тернопіль Завалівського М.Р. (надалі по тексту інспектор) серія ВО № 102757 по справі про адміністративне правопорушення від 23 березня 2010 року мене було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 гривень.
Як вбачається з постанови по справі про адміністративне правопорушення ,я, 23.03.2010 року в 17.00 год . керуючи автомобілем в м.Тернопіль по вул.Микулинецькій рухався
По крайній лівій смузі при вільній правій , чим порушив п. п. 11.2. та 11.5 ПДР України.
Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав.
1. Невідповідність нормам законодавства України:
Відповідно до п.11.5. ПДР - «На дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).»
В даному пункті сказано лише про розташування транспортних засобів, і жодного посилання щодо заборони руху по крайній лівій смузі. Таким чином порушити пункт 11.5 ПДР неможливо, оскільки в ньому відсутня пряма заборона на вчинення будь яких дій.
2. Також, згідно з пунктом 10.4 «Правил дорожнього руху»: “Перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку…“.
При цьому не вказано за якої саме відстані до повороту потрібно займати відповідне крайнє положення, тобто водій виконує маневр керуючись власним розсудом, в залежності від дорожніх умов, інтенсивності руху, та ін., при цьому не створюючи перешкод іншим транспортним засобам.
Тобто якби я рухався в правому ряді, інспектор ДПС міг би скласти постанову за буцімто не завчасно зайняте відповідне крайнє положення. Це ще раз підтвержджує те що пункт правил 11.5 не містить прямих заборон, так як пункти правил не можуть суперечити один одному.
3. Крім того пункт 1.8 Распоряжения №466 МВД України від 21.05.2009 гласить:
1.8. Не допускати випадки документування порушень ПДР, якщо порушення скоєне внаслідок неналежного утримання дорожнього покриття (виїзд на зустрічну смугу для обїзду перешкод, ям тощо).
Згідно з ДСТУ 3587–97 :
“3.1.2 Гранична глибина окремих осідань, вибоїн не повинна перевищувати 4 см для доріг І – III категорій і груп А, Б вулиць і доріг населених пунктів;…
3.1.3 Гранична висота напливів не повинна перевищувати 2 см для доріг І – III категорій і груп А, Б і В вулиць і доріг населених пунктів;…”
4. Порушення процесуальних норм КУпАП
Я не погоджуюсь із застосуванням до мене адміністративного стягнення, але також не можу не вказати на порушення процесуального характеру, які теж мали місце при розгляді адміністративної справи.
Статтею 268 КУпАП України, передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: “..заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката..“
При розгляді справи інспектором ДПС мої пояснення не розглядалися і не бралися до уваги, також порушено моє право на використання юридичної допомоги. Мною було заявлено клопотання про надання правової допомоги, про що було відмічено в поясненнях до протоколу. Але інспектор ДПС відмовився його навіть додати до матеріалів справи і відразу виніс постанову, чим грубо порушив мої права. Такі дії інспектора є грубим порушенням вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічності, повноти і об'єктивності розгляду справи. Цим також порушено вимоги ч. 2 ст. 279 КУпАП щодо дослідження доказів при розгляді справи. Тобто я не мав змоги повноцінно захищати свої права. Як наслідок, необхідність відстоювати свої права в судовому порядку.
Відповідно до статті 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно статті 246 КУпАП України, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Також не зрозумілий мені розмір накладеного штрафу, адже інспектору ВДАІ не були відомі ні сума мого доходу, ні наявність дітей.
Враховуючи вище викладене, співробітником ДПС не правомірно звинувачено мене в порушенні п.11.5 ПДР - оскільки він (п.11.5) прямо не забороняє рухатися в крайній лівій смузі, а лише визначає порядок розташування транспортних засобів на дорозі. По-друге, звинувачуючи мене в порушенні ПДР, інспектор грубо порушує мої права на захист.
Таким чином, вчиняючи дії щодо внесення неправдивих відомостей в постанову по справі про адміністративне правопорушення в частині статті, яка передбачає відповідальність і нехтування процесом розгляду справи – спричинило необхідність звернення до суду за захистом своїх прав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 289 КУпАП України, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита (ст. 288 цього Кодексу).
Пунктом 3 частини 1 статті 288 КУпАП України, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб’єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
П. 1 ч. 3 ст. 105 цього Кодексу передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
З огляду на викладене вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними.
До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.
Ст..288 КпАП прямо передбачає:
Стаття 288. Порядок оскарження постанови по справі про
адміністративне правопорушення
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може
бути оскаржено:
3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення
адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій
посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Враховуючи той факт, що у двох перших пунктах зазначеної норми постанови співробітника ДАІ не вказані, дана категорія справ прямо відноситься до тих, яка входить до компетенції безпосередньо судів.
За таких умов справа підлягає розгляду судами.
Вважаю, що до цієї справи повністю відносяться вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме:
Від 11.06.2004 N 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення”, яка передбачає:
3. Згідно зі ст. 245 КУпАП ( 80732-10 ) суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
23.12.2005N 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, яка передбачає:
24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного
підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних
представників і захисників.
Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КпАП
( 80732-10 ) щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло
клопотання про його відкладення.
При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП ( 80732-10 ), у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП ( 80732-10 ). У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення
інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Очевидно, що співробітником ДАІ складено документи саме із цим „спрощеним” підходом, із значними процесуальними порушеннями, таким чином, що протокол протирічить постанові про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст..4, 6 КАС України, стст.287, 288 КпАП України,
ПРОШУ:
1.Взяти даний позов до свого провадження та звільнити мене від сплати судового збору відповідно ст. 288 КУпАП.
2.Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене, представника відповідача та посадову особу, якою винесено постанову про адміністративне правопорушення;
3.Визнати дії інспектора взводу ДПС **************************** неправомірними
4.Зазначену постанову у справі про адмніністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
