россия напала на Украину
- Автор теми Харків форум
- Дата створення
Статус: Офлайн
Реєстрація: 11.09.2008
Повідом.: 40870
Реєстрація: 11.09.2008
Повідом.: 40870
Що, вже одного путіна-куйла засушили як тарань ?
Это изображение дьявола-нечистого духа в представлении какого-то африканского племени. Поразительное сходство, не находите ?
Статус: Офлайн
Реєстрація: 11.09.2008
Повідом.: 40870
Реєстрація: 11.09.2008
Повідом.: 40870
Это не жестокость , это обычная логика :
чем больше таких трупов - тем меньше тварей , которые пришли на нашу землю нас *******.
Чем больше дохлых *****ов - тем меньше наших бойцов и наших гражданских пострадает.
-- 217330 хорошіхруських, у каждого из них в руках было ****** чтобы нас *******,
поэтому это число вообще и каждый такой х/р в отдельности - не может не радовать
Dimoks
Адмін
Статус: Офлайн
Реєстрація: 15.08.2003
Повідом.: 71011
Реєстрація: 15.08.2003
Повідом.: 71011
Статус: Офлайн
Реєстрація: 17.08.2005
Повідом.: 48611
Реєстрація: 17.08.2005
Повідом.: 48611
"Зараз модно знати усе на світі. І які звірі та птахи водяться на найвіддаленішому острові, скільки було Гітлерів, усі версії про смерть Гітлера, співчувати долі Нікоса Теодоракіса, Анджели Девіс, знати, що є навіть пташине молоко... Усе знати. А для чого? Відповідь одна: "А как же? Надо быть в курсе событий.
І, голосуючи за резолюцію "Свободу Анджелі Девіс!", "Свободу і незалежність народу Анголи!" чи "Свободу Бангладеш", люди з освітою, керівники підприємств чи установ не помічають того, що твориться поруч: умирає рідна мова, інтелектуально калічаться мільйони людей, у тому числі вони самі та їхні рідні діти.
І ніхто ніколи ніде не порушує цих проблем. Чому? Через брак знань? Не думаю. Невміння логічно мислити? Не віриться. Найскоріше, через оте всезнайство, через масовий потік розважальної інформації, через невміння зосередити свою увагу на живому конкретному ділі, через байдужість до долі рідного народу., - Олекса Тихий, 1972 р.
І, голосуючи за резолюцію "Свободу Анджелі Девіс!", "Свободу і незалежність народу Анголи!" чи "Свободу Бангладеш", люди з освітою, керівники підприємств чи установ не помічають того, що твориться поруч: умирає рідна мова, інтелектуально калічаться мільйони людей, у тому числі вони самі та їхні рідні діти.
І ніхто ніколи ніде не порушує цих проблем. Чому? Через брак знань? Не думаю. Невміння логічно мислити? Не віриться. Найскоріше, через оте всезнайство, через масовий потік розважальної інформації, через невміння зосередити свою увагу на живому конкретному ділі, через байдужість до долі рідного народу., - Олекса Тихий, 1972 р.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 25.07.2008
Повідом.: 25891
Реєстрація: 25.07.2008
Повідом.: 25891
він не продався, а просто класичний ультралівий республіканець-трампіст. Які в нього варіанти зараз, коли байден президент, що підтримує Україну? А ***ню ніс він завжди, аж до відвертих теорій світових заколотів.
Останнє редагування:
Статус: Офлайн
Реєстрація: 06.09.2007
Повідом.: 84696
Реєстрація: 06.09.2007
Повідом.: 84696
Люблю тебя, Крак.
Платонически. Как кота.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 08.01.2009
Повідом.: 54635
Адреса: Харків
Реєстрація: 08.01.2009
Повідом.: 54635
Адреса: Харків
Статус: Офлайн
Реєстрація: 29.12.2004
Повідом.: 31573
Адреса: USA
Реєстрація: 29.12.2004
Повідом.: 31573
Адреса: USA
Статус: Офлайн
Реєстрація: 22.09.2006
Повідом.: 25653
Реєстрація: 22.09.2006
Повідом.: 25653
Не совсем про раисю, а скорее про сроссийственность и непонимание причин/следствий. Разумеется русский в Украине не есть основная причина войны, но - хороший повод.
м.Варна (Болгарія). Розповідь звідти.
Одна ініціятивні пані самотужки відкрила школу для наших дітей-біженців. Півроку оббивала всі інстанції, вибила приміщення, організувала вчителів, узгодила навчальні програми.
Школа запустилася 1 березня як приклад взірцевої самоорганізації біженців. Але тут несподівано вилізла одна й найбільша проблема: виявилося, діти з юговостока ВЗАГАЛІ не знають української. Усі 100%.
Елементарні побутові слова (олівець, аркуш, крейда); елементарні розмовні звороти (чи можу я вийти, сьогодні 12 червня й понеділок) – всі діти з юговостока абсолютно не здатні навіть на найнижчому рівні послуговуватися мовою.
Їхні мамаші, які більшість часу проводять на центральному пляжі міста, буйволицями виють і нарікають на україномовність школи. На прохання викладачів удома допомагати дитині освоювати основні слова українською відповідають скандалами.
Як наслідок: дитина може вивчити один куплет напам’ять англійською – й упереджено відмовляється вчити куплет українською. Не пишуть, не розмовляють і навіть не розуміють.
Біженці (особливо з Одеси) ходять у пошуках російськомовних шкіл. І знаходять – російські школи для меншин (що логічно). Пояснення: моя дочь вашей мови не знает и не надо ей.
До Варни перебрався одеський театр. Репертуар – одномовний росмовний. Останній захід – поетичні читання Висоцького.
Болгарське прислів’я: Добра мова далеко йде, погана ще далі.
А я б додала й український варіант: " Не так страшні м@ск@вські воші, як свої гниди"..
Бо з цих гнид виростуть вже нові "воші", які роститимуть зі своїх дітей нових узкоговорящєх "гнид", адже " оні так прівіклі", " ім так удобнєє",,,
І наплювати їм на майбутнє своїх дітей, на країну яка їх виростила...Вони знову й знову, своєю позицією, наражатимуть на небезпеку Україну, створюючи посил "руськ@му міру", для "защіти нашіх людєй"..Адже пуйло ясно сказав, що "руск@й мір вєздє, гдє говорят па рускі"...От такі вони, гниди..І ця війна їх нічого не навчила...
Ostap Drozdov
м.Варна (Болгарія). Розповідь звідти.
Одна ініціятивні пані самотужки відкрила школу для наших дітей-біженців. Півроку оббивала всі інстанції, вибила приміщення, організувала вчителів, узгодила навчальні програми.
Школа запустилася 1 березня як приклад взірцевої самоорганізації біженців. Але тут несподівано вилізла одна й найбільша проблема: виявилося, діти з юговостока ВЗАГАЛІ не знають української. Усі 100%.
Елементарні побутові слова (олівець, аркуш, крейда); елементарні розмовні звороти (чи можу я вийти, сьогодні 12 червня й понеділок) – всі діти з юговостока абсолютно не здатні навіть на найнижчому рівні послуговуватися мовою.
Їхні мамаші, які більшість часу проводять на центральному пляжі міста, буйволицями виють і нарікають на україномовність школи. На прохання викладачів удома допомагати дитині освоювати основні слова українською відповідають скандалами.
Як наслідок: дитина може вивчити один куплет напам’ять англійською – й упереджено відмовляється вчити куплет українською. Не пишуть, не розмовляють і навіть не розуміють.
Біженці (особливо з Одеси) ходять у пошуках російськомовних шкіл. І знаходять – російські школи для меншин (що логічно). Пояснення: моя дочь вашей мови не знает и не надо ей.
До Варни перебрався одеський театр. Репертуар – одномовний росмовний. Останній захід – поетичні читання Висоцького.
Болгарське прислів’я: Добра мова далеко йде, погана ще далі.
А я б додала й український варіант: " Не так страшні м@ск@вські воші, як свої гниди"..
Бо з цих гнид виростуть вже нові "воші", які роститимуть зі своїх дітей нових узкоговорящєх "гнид", адже " оні так прівіклі", " ім так удобнєє",,,
І наплювати їм на майбутнє своїх дітей, на країну яка їх виростила...Вони знову й знову, своєю позицією, наражатимуть на небезпеку Україну, створюючи посил "руськ@му міру", для "защіти нашіх людєй"..Адже пуйло ясно сказав, що "руск@й мір вєздє, гдє говорят па рускі"...От такі вони, гниди..І ця війна їх нічого не навчила...
Ostap Drozdov