Статус: Офлайн
Реєстрація: 29.07.2006
Повідом.: 65714
Реєстрація: 29.07.2006
Повідом.: 65714
Или с лопаты
россия напала на Украину
- Автор теми Харків форум
- Дата створення
-
- Теги
- кацапы
Или с лопаты
Статус: Офлайн
Реєстрація: 22.12.2005
Повідом.: 2329
Реєстрація: 22.12.2005
Повідом.: 2329
А зачем? ***ло же приказал *****ам собираться в рай.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 06.05.2014
Повідом.: 5435
Реєстрація: 06.05.2014
Повідом.: 5435
Правильно делаете, что бы один раз ёбнуть по москве и нет *****ов, а то гоняйся за каждым.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 03.11.2014
Повідом.: 28655
Реєстрація: 03.11.2014
Повідом.: 28655
Вот интересно, оно действительно считает, что мы не в состоянии посмотреть как строят? Только по ренновации куча роликов. То бакланы крышу порвали, то рынок сложился, то мост упал, то крыши в школах обвалились, то в больнице стеной обвалившейся пациентку убило. Лифты упавшие посчитать? Пожары в ТЦ, где нарушено все что можно? В мрыке на детских площадках убиваются упавшими снарядами дети. Вся страна из навоза.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 01.04.2008
Повідом.: 5773
Реєстрація: 01.04.2008
Повідом.: 5773
Лучшего друга Валерии Новодворской прорвало
Значится так. Меня достали в личке разные "доброжелатели", те самые 85% охранителей и поддержателей, защищающие путина и потому скажу ещё раз в нескольких предложениях.
1. россия (страна-террорист) страна агрессор и таковой являлась всю свою историю со времён Ивана Грозного.
2. СССР распалось потому что никто не верил и не желал сидеть под властью Москвы.
Их держали силой.
Как сила исчезла, выяснилось, что всё это б...... "братство народов", никогда не существовало.
3. Сложить обратно СССР ни под каким соусом не удастся.
Потому, можно забыть и даже не начинать.
Любая бывшая республика или советский сателлит потому так и бежит в НАТО, потому что не знают каким забором от вас, любезных, отгородится.
Так их достала вся та вонь, что идёт из Кремля последние как минимум 100 лет.
4. Никто русского ядерного оружия и разных истерик её поцреотов о том, что они покажут кому то кузькину мать, не боится.
Хочу напомнить, что на любое хотя бы поползновение к ядерной кнопке - России не станет в течении 30 минут.
Без разговоров, выяснений и разведения светских раундов.
Всё ясно? Кроме как уничтожить весь мир вы же ничего не можете и не предлагаете.
И потому продолжайте сами себе петь дифирамбы.
Весь мир прекрасно понимает, что на самом деле вы из себя представляете - отстало-дикая папуасия третьего мира с претензиями на величие.
Томный вечер с вашим участием в мире давно закончился.
5. Украина ведёт совершенно законную и справедливую войну за свою территориальную целостность, достоинство и право на самоопределение.
Не знаю, будет ли Украина образцовой западной страной с сильной экономикой, но она будет независимой страной.
И Крым никто обратно завоёвывать не будет. Знаете почему - потому что так или иначе, но Крым либо отдадут обратно либо каким то образом уладят этот спор за счёт компенсации.
россия (страна-террорист) его не удержит. Пока пусть играется, тратит на эту дыру 200 миллиардов $ и важно раздувает щёки - конец неизбежен. Вопрос времени.
6. путин и его клика - достаточно умелые интриганы, КГБшники, бывшие коммунисты, экспроприаторы чужого имущества и всё ещё настоящие палачи и убийцы.
Скажу чем они на самом деле никогда не были и не будут - строителями нормальной страны и экономики.
Все достижения путина - это удачная для его допотопной экономики мировая конъюнктура с потреблением газа и нефти.
Сейчас она наглядно меняется на глазах. Потому чудеса закончились или заканчиваются.
Когда рванёт и как рванёт не знаю. Но рванёт обязательно. Сомнения? Быстро листаем историю и вспоминаем почивший в бозе СССР.
7. Нет, никто не интересуется Россией.
Она занимает последние места в интересах нормальных людей.
Почему - потому что эта страна ничем себя миру не предлагает.
Она какое то большое пустое место где то на крайнем севере с медведями и водкой.
8. Величия в России, в её культуре, экономике, достижениях, народе - нет никакого.
Были отдельные эпизоды и прорывы жуткой ценой, были отдельные писатели и музыканты, учёные и открытия.
Но это эпизоды в очень долгой и серой истории.
Можно всю жизнь хвастаться Ю.Гагариным и Л.Толстым, архитектурой Собора Василия Блаженного и киевской котлетой из ресторана Националь. Но это прошлое. Далёкое.
А миру для величия нужна подпитка каждый день, сейчас.
И никто не виноват, что величие страны в наше время измеряется навороченностью айфонов и автомобилей, а не криками о духовности на озере Селигер.
9. Для справки - Сталин был куда хуже Гитлера.
Он наверное самый кровавый диктатор в истории человечества.
И он построил и добился своих достижений тем, что уничтожил целую страну. Её лучших людей.
И поэтому можете продолжать гордиться этим " эффективным менеджером" у которого руки по локоть в крови.
Большего проявления идиотизма быть просто не может. Только потом не удивляйтесь, что вас считают за рабов.
10. Нет, ничего интересного в России ни для меня, ни для тысяч других нет и не будет. Почему? Потому что в мозгах ничего не поменялось.
Построили пару небоскрёбов, надели на грязное тело более модные шмотки, сели на более продвинутые машины, даже компы дома поставили.
А вот в мозгах как были совками так и остались. И мне на это смотреть совершенно не интересно.
11. Да, это русские военные и их подручные бандиты сбили малайзийский самолёт с голландцами на борту и да это Кремль с его подручными убили Немцова и других оппозиционеров, корреспондентов, банкиров, просто людей, мечтающих о свободной России.
Вы и ваши любимые власти отравляете, стреляете, вешаете людей. Сбиваете по пьяни пассажирские самолёты и потом две-три недели даже не даёте собрать гниющие тела погибших.
И да это вы грабите этих убитых пассажиров, чтобы может найти не разбитый айфон или колечко с пальца в помощь алкоголикам и бандитам из Донецка.
12. Ваша ложь известна и понятна всему миру, потому ничего доказывать вам просто не нужно. Потому что доказывают людям способным понять эти доказательства и раскаяться, когда им доказали. Вас так не изуродовало интеллектом, чтобы вы поняли. И потому не нужно тратить время.
Автор: Константин Боровой
Значится так. Меня достали в личке разные "доброжелатели", те самые 85% охранителей и поддержателей, защищающие путина и потому скажу ещё раз в нескольких предложениях.
1. россия (страна-террорист) страна агрессор и таковой являлась всю свою историю со времён Ивана Грозного.
2. СССР распалось потому что никто не верил и не желал сидеть под властью Москвы.
Их держали силой.
Как сила исчезла, выяснилось, что всё это б...... "братство народов", никогда не существовало.
3. Сложить обратно СССР ни под каким соусом не удастся.
Потому, можно забыть и даже не начинать.
Любая бывшая республика или советский сателлит потому так и бежит в НАТО, потому что не знают каким забором от вас, любезных, отгородится.
Так их достала вся та вонь, что идёт из Кремля последние как минимум 100 лет.
4. Никто русского ядерного оружия и разных истерик её поцреотов о том, что они покажут кому то кузькину мать, не боится.
Хочу напомнить, что на любое хотя бы поползновение к ядерной кнопке - России не станет в течении 30 минут.
Без разговоров, выяснений и разведения светских раундов.
Всё ясно? Кроме как уничтожить весь мир вы же ничего не можете и не предлагаете.
И потому продолжайте сами себе петь дифирамбы.
Весь мир прекрасно понимает, что на самом деле вы из себя представляете - отстало-дикая папуасия третьего мира с претензиями на величие.
Томный вечер с вашим участием в мире давно закончился.
5. Украина ведёт совершенно законную и справедливую войну за свою территориальную целостность, достоинство и право на самоопределение.
Не знаю, будет ли Украина образцовой западной страной с сильной экономикой, но она будет независимой страной.
И Крым никто обратно завоёвывать не будет. Знаете почему - потому что так или иначе, но Крым либо отдадут обратно либо каким то образом уладят этот спор за счёт компенсации.
россия (страна-террорист) его не удержит. Пока пусть играется, тратит на эту дыру 200 миллиардов $ и важно раздувает щёки - конец неизбежен. Вопрос времени.
6. путин и его клика - достаточно умелые интриганы, КГБшники, бывшие коммунисты, экспроприаторы чужого имущества и всё ещё настоящие палачи и убийцы.
Скажу чем они на самом деле никогда не были и не будут - строителями нормальной страны и экономики.
Все достижения путина - это удачная для его допотопной экономики мировая конъюнктура с потреблением газа и нефти.
Сейчас она наглядно меняется на глазах. Потому чудеса закончились или заканчиваются.
Когда рванёт и как рванёт не знаю. Но рванёт обязательно. Сомнения? Быстро листаем историю и вспоминаем почивший в бозе СССР.
7. Нет, никто не интересуется Россией.
Она занимает последние места в интересах нормальных людей.
Почему - потому что эта страна ничем себя миру не предлагает.
Она какое то большое пустое место где то на крайнем севере с медведями и водкой.
8. Величия в России, в её культуре, экономике, достижениях, народе - нет никакого.
Были отдельные эпизоды и прорывы жуткой ценой, были отдельные писатели и музыканты, учёные и открытия.
Но это эпизоды в очень долгой и серой истории.
Можно всю жизнь хвастаться Ю.Гагариным и Л.Толстым, архитектурой Собора Василия Блаженного и киевской котлетой из ресторана Националь. Но это прошлое. Далёкое.
А миру для величия нужна подпитка каждый день, сейчас.
И никто не виноват, что величие страны в наше время измеряется навороченностью айфонов и автомобилей, а не криками о духовности на озере Селигер.
9. Для справки - Сталин был куда хуже Гитлера.
Он наверное самый кровавый диктатор в истории человечества.
И он построил и добился своих достижений тем, что уничтожил целую страну. Её лучших людей.
И поэтому можете продолжать гордиться этим " эффективным менеджером" у которого руки по локоть в крови.
Большего проявления идиотизма быть просто не может. Только потом не удивляйтесь, что вас считают за рабов.
10. Нет, ничего интересного в России ни для меня, ни для тысяч других нет и не будет. Почему? Потому что в мозгах ничего не поменялось.
Построили пару небоскрёбов, надели на грязное тело более модные шмотки, сели на более продвинутые машины, даже компы дома поставили.
А вот в мозгах как были совками так и остались. И мне на это смотреть совершенно не интересно.
11. Да, это русские военные и их подручные бандиты сбили малайзийский самолёт с голландцами на борту и да это Кремль с его подручными убили Немцова и других оппозиционеров, корреспондентов, банкиров, просто людей, мечтающих о свободной России.
Вы и ваши любимые власти отравляете, стреляете, вешаете людей. Сбиваете по пьяни пассажирские самолёты и потом две-три недели даже не даёте собрать гниющие тела погибших.
И да это вы грабите этих убитых пассажиров, чтобы может найти не разбитый айфон или колечко с пальца в помощь алкоголикам и бандитам из Донецка.
12. Ваша ложь известна и понятна всему миру, потому ничего доказывать вам просто не нужно. Потому что доказывают людям способным понять эти доказательства и раскаяться, когда им доказали. Вас так не изуродовало интеллектом, чтобы вы поняли. И потому не нужно тратить время.
Автор: Константин Боровой
Статус: Офлайн
Реєстрація: 23.01.2014
Повідом.: 755
Реєстрація: 23.01.2014
Повідом.: 755
Загадки козацьких характерників: Легенда про меч Арея
Про суть і містичне призначення священного меча Арея для України оповідає стародавня козацька легенда, знайдена в архіві знаменитого козака і кобзаря, учасника українських визвольних змагань Василя Ємця:
“Є така повідка, що, в часі збурення Запорозької Січі, характерник отаман Дженджелій не захотів піддатись ******** і рівно ж не хотів іти під Турка за Дунай. Він зібрав 300 запорожців і пішов з ними світ за очі. Коли запорожці прийшли до гори, прощаючись навіки з Рідним Краєм, їм вийшов якийсь дід назустріч і запитав:
– Чого прийшли сюди ви, діти?
– Січ нашу ******* спалили, зруйнували, волю задушили і Козацьку Мати-Україну в кайдани закували. Тож, нема де нам подітись. З москалями нам не жити й до бусурменів іти в прийми серце не лежить. Нехай камінням краще станем!
– Так відповів за козаків отаман Дженджелій.
Кремезна постать діда розігнулась, його вже згаслі очі заіскрилися вогнем, зітхнув старий та й каже:
– Скидайте, діти, ваші шаблі та всі до одного.
І здіймали мовчки запорожці дамаські шаблі, що тисячі голів ворожих постинали й на купу перед дідом їх зложили. Поглянув дід навколо, очі вгору зніс – і полумінь велика спалахнула. Стопилися шаблі в огні, неначе б то не криця була, лишень віск.
От розгорнув дід попіл і вздріли всі великий меч, з обидвох боків гострий та блискучий, але тяжкий, тяжкий.
– Попробуйте-но, діти, хто з вас цей меч здолає підіймити! – озвався стиха дід. І пробували всі, та силкувалися, але для кожного він був тяжкий.
– А нумо, пішліть гінців за річку, за Дунай, чи не знайдеться козарлюга, що зможе зрушити цього меча.
Гінці, як вітер, полетіли, і ось на конях швидкокрилих Братерство Січове прийшло з-за Тихого Дунаю.
– Попробуйте-но, діти, хто з Вас цей меч здолає підіймити! – озвався
стиха дід.
І пробували всі та силкувалися, але для кожного був він тяжкий.
– То шліть гінців на Кубань, бо й туди пішла козацька запорозька сила.
Соколами полинули гінці, і на братній голос озвалося й присунуло Козацьке Товариство з-над Кубані.
– Ну, що ж? Пробуйте і ви цього меча зрухнути! – озвався знову стиха дід.
І пробували всі та силкувалася, але для кожного був він тяжкий.
– Ой, бачу, дітки, що нема такого межи вами, хто б подолав цей меч один підіймити! – промовив сумно дід.
– Повідь, дідусю, нам, а хто ж його підійме і хто з ним зможе воювати? – спитав отаман Дженджелій.
– То буде, сину, козак з козаків, якого ще не бачив світ!
– А як же буде зватись він? – спитав ізнову отаман Дженджелій.
– То буде, сину, з поміж лицарів могутній лицар, ще незнаний. Цей меч в його руках пером легеньким стане. Ним волю він здобуде, і лише тоді всміхнеться радісно стара Козацька Мати-Україна.
– А як же буде зватись він? – отаман знову запитав.
– ЄДНІСТЬ буде йому ймення. Коли у боротьбі з’єднається брат з братом, коли серця в одно зіллються, коли запроданці й зрадники переведуться! – прорік востаннє сивий дід і крізь землю провалився.
А навкруги все зашуміло, загуло: ЄДНІСТЬ!
– ЄДНІСТЬ! Як грім в степу Дніпровім покотилося, відбилося луною об Кавказ і за Карпатами озвалось: “КОЗАЦЬКА ЄДНІСТЬ!!!”
Із книги Тараса Каляндрука «Загадки козацьких характерників» 2007 р.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 13.03.2008
Повідом.: 6895
Реєстрація: 13.03.2008
Повідом.: 6895
Пидары которые сейчас едут батрачить в *****стан, такие же уебаны как и *****ы. Лишать бы уродов гражданства за поездки к оккупанту.
При чем всех едущих по любому поводу, того же Карасева, мутная *****,не берут его в заложники почему то, топит за шпулю лижет крепко.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 22.02.2007
Повідом.: 12714
Реєстрація: 22.02.2007
Повідом.: 12714
Статус: Офлайн
Реєстрація: 20.02.2008
Повідом.: 19988
Реєстрація: 20.02.2008
Повідом.: 19988
* * *
Заплакала і знов достала олів'е,
А там ще холодцю на пів-місяця.
І мама молода, й закохана мала
У джинси вже ніколи не вмістяться...
Сміх-сміхом,але навіть у мене вже пузо росте.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 08.01.2009
Повідом.: 53295
Адреса: Харків
Реєстрація: 08.01.2009
Повідом.: 53295
Адреса: Харків
Статус: Офлайн
Реєстрація: 26.05.2009
Повідом.: 7461
Реєстрація: 26.05.2009
Повідом.: 7461
Бывшего омоновца, сбежавшего из психбольницы, арестовали за убийство пропавшей клиентки BlaBlaCar
Подробнее:
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
На днях сотрудники «Сибирской генерирующей компании» записали клип на кавер группы t.A.T.u. «Я сошла с ума».
Песня коммунальщиков под названием «Мне нужна труба» появилась в официальной группе СГК в соцсети «ВКонтакте» 26 декабря. Песню исполнили сотрудники Красноярского филиала энергокомпании. (клип вставить не могу, он вконтакте)
Статус: Офлайн
Реєстрація: 08.01.2010
Повідом.: 17412
Реєстрація: 08.01.2010
Повідом.: 17412
Юваль Ной Гарарі ‒ професор Єврейського університету в Єрусалимі ‒ досить непогано пояснив, навіщо Україні потрібна помісна православна церква.
Зробив він це не навмисно. 2011 року вийшла у світ його книжка «Sapiens: Коротка історія людства». В ній він з’ясовував ‒ чому людство змогло досягти нинішніх еволюційних висот.
Гарарі писав про те, що на персональному рівні людина здатна зав’язати особисті стосунки не більше ніж зі 150 індивідами. Рота солдатів або давнє плем’я здатні триматися одне одного завдяки персональним знайомствам. Але як тільки ви долаєте цей кількісний поріг ‒ колишні взаємозв’язки перестають працювати.
Автор писав про те, що міста, держави й імперії стали можливі лише тоді, коли людство пережило когнітивну революцію. Ту саму, після якої люди почали створювати собі вигадані реальності.
Вигадані реальності існують лише в уяві людей. Це якісь домовленості людей про самих себе і правила гри. Умовний «міф» як система колективних уявлень ‒ саме він став тим фундаментом, який дозволив видові Homo Sapiens піднятися над усіма іншими. Тому що лише він дозволяє людям взаємодіяти у великих групах.
«Два католики, які в житті один одного не бачили, можуть разом вирушити у хрестовий похід або збирати кошти на будівництво госпіталю, тому що обидва вірять, що Бог втілився в людину й дозволив себе розіп’яти, щоб спокутувати наші гріхи. Два незнайомі серби розуміють один одного, бо обидва вірять в існування сербського народу, сербської вітчизни і сербського прапора. Два незнайомі один з одним співробітники Google ефективно працюють разом, тому що обидва вірять в існування Google, акцій і доларів», – пише дослідник.
Ми звикли думати, що реальність буває або об’єктивною, або суб’єктивною. Гарарі писав про те, що є й третій рівень реальності ‒ інтерсуб’єктивний. Той самий, який збудований на вірі і, як наслідок, ‒ взаємодії великої кількості людей. Як приклад він наводив гроші, які не мають об’єктивної цінності, а мають лише інтерсуб’єктивну. Завдяки тому, що люди домовилися і вірять у їхню цінність, ви можете обмінювати паперові прямокутники і металеві кружальця на їжу й товари.
Автор писав про те, що весь сучасний світ ‒ це простір міфів. Які в різних своїх варіаціях здатні об’єднувати людей. Релігійні міфи об’єднують людей, які цю віру поділяють. Віра у гроші дозволяє існувати банківській і кредитній системам. Віра у права людини дозволяє гуманізувати правила життя в сучасних суспільствах. Всі ці міфи об’єднує те, що вони живуть у колективній уяві людей.
До категорії інтерсуб’єктивних реальностей Гарарі залічував і нації: «Поки мільйони німців вірять в існування німецької нації, приходять у хвилювання при вигляді національної символіки, переказують німецькі національні міфи й готові жертвувати грошима, часом і життям в ім’я німецької нації, Німеччина залишається однією з наймогутніших країн світу».
Хтось скаже, що всі ці цитати доводять зворотне ‒ умовність і штучність колективних міфів. Але в тому й річ, що це не так.
Інтерсуб’єктивні реальності ‒ це частина нашого світу. Те, що зробило можливим взаємодію людей у великих масштабах. Те, що створило цивілізацію в тому вигляді, в якому ми її знаємо. Те, що зробило одні суспільства успішними прикладами для наслідування, а інші ‒ залишило на периферії історії. Різниця між Північною і Південною Кореєю не в біології і не в географії. Різниця в тих міфах, які сповідують у цих країнах. Ми створили уявні спільноти ‒ і стали частиною їх.
У тому і справа, що вигадані реальності не тільки співіснують ‒ вони часом ще й ворогують. По суті, будь-яка революція ‒ це не що інше, як зміна міфу. Коли на зміну одній системі самовідчуття приходить інша.
І вся історія нинішньої війни між Україною і Росією ‒ це, серед іншого, конкуренція двох міфів про Україну. Українського і російського.
Москві б хотілося, щоб Україна жила кремлівським уявленням про саму себе. Щоб саме російський міф і російська інтерпретація були головними в сусідній країні. А Україна протиставляє цьому свій власний колективний міф про саму себе. Який, у свою чергу, складається з різних деталей.
Це сприйняття історії. Бажана картинка майбутнього. Ставлення до поняття «норми». І свої власні інститути ‒ громадські, державні і релігійні. Все те, що окреслює країну по периметру і захищає від спроб колишньої метрополії довести нам, що нас не існує.
Ви можете вважати себе сучасним, світською і вільною від соціальних стереотипів «людиною світу». Відмахуватися від інтерсуб’єктивних реальностей і колективних ідентичностей. Говорити, що у 21-му столітті держава не повинна приділяти стільки уваги церкві. Але це все не скасовує того, що протистояння все одно триває. І лакмусом є питання про наслідки, які чекають усіх нас у разі різних підсумків цієї сутички.
Різні країни відрізняються якістю життя не через біологію. Зрештою, ми всі на 98% мавпи і на 70% ‒ вода. Значення має саме те, яке колективне уявлення про реальність панує в тому чи іншому суспільстві. Що ми вважаємо нормативним, а що ‒ ні. В які колективні міфи віримо і яким правилам життя підкоряємося. І щоб формувати свої власні правила гри у країні, нам потрібно для початку захиститися від спроби нав’язати нам чужі.
Так, церковний порядок денний комусь здається привітом із минулого. Але в тому й річ, що ми сьогодні екстерном проходимо той шлях, який давним-давно пройшли наші сусіди. І якщо ми запізнилися з деякими процесами на століття-друге ‒ це зовсім не позбавляє нас від необхідності складати ці іспити.
У році, що минає, в український символічний частокіл додалася ще одна ділянка стіни. Цей частокіл сам собою не прирікає нас на успіх і тріумф. Але він дає нам шанс на те, що наше майбутнє будемо визначати саме ми.
А не ті, хто вважає, що їхній колективний міф має витіснити наш власний.
Павло Казарін – оглядач Крим.Реалії
Зробив він це не навмисно. 2011 року вийшла у світ його книжка «Sapiens: Коротка історія людства». В ній він з’ясовував ‒ чому людство змогло досягти нинішніх еволюційних висот.
Гарарі писав про те, що на персональному рівні людина здатна зав’язати особисті стосунки не більше ніж зі 150 індивідами. Рота солдатів або давнє плем’я здатні триматися одне одного завдяки персональним знайомствам. Але як тільки ви долаєте цей кількісний поріг ‒ колишні взаємозв’язки перестають працювати.
Автор писав про те, що міста, держави й імперії стали можливі лише тоді, коли людство пережило когнітивну революцію. Ту саму, після якої люди почали створювати собі вигадані реальності.
Вигадані реальності існують лише в уяві людей. Це якісь домовленості людей про самих себе і правила гри. Умовний «міф» як система колективних уявлень ‒ саме він став тим фундаментом, який дозволив видові Homo Sapiens піднятися над усіма іншими. Тому що лише він дозволяє людям взаємодіяти у великих групах.
«Два католики, які в житті один одного не бачили, можуть разом вирушити у хрестовий похід або збирати кошти на будівництво госпіталю, тому що обидва вірять, що Бог втілився в людину й дозволив себе розіп’яти, щоб спокутувати наші гріхи. Два незнайомі серби розуміють один одного, бо обидва вірять в існування сербського народу, сербської вітчизни і сербського прапора. Два незнайомі один з одним співробітники Google ефективно працюють разом, тому що обидва вірять в існування Google, акцій і доларів», – пише дослідник.
Ми звикли думати, що реальність буває або об’єктивною, або суб’єктивною. Гарарі писав про те, що є й третій рівень реальності ‒ інтерсуб’єктивний. Той самий, який збудований на вірі і, як наслідок, ‒ взаємодії великої кількості людей. Як приклад він наводив гроші, які не мають об’єктивної цінності, а мають лише інтерсуб’єктивну. Завдяки тому, що люди домовилися і вірять у їхню цінність, ви можете обмінювати паперові прямокутники і металеві кружальця на їжу й товари.
Автор писав про те, що весь сучасний світ ‒ це простір міфів. Які в різних своїх варіаціях здатні об’єднувати людей. Релігійні міфи об’єднують людей, які цю віру поділяють. Віра у гроші дозволяє існувати банківській і кредитній системам. Віра у права людини дозволяє гуманізувати правила життя в сучасних суспільствах. Всі ці міфи об’єднує те, що вони живуть у колективній уяві людей.
До категорії інтерсуб’єктивних реальностей Гарарі залічував і нації: «Поки мільйони німців вірять в існування німецької нації, приходять у хвилювання при вигляді національної символіки, переказують німецькі національні міфи й готові жертвувати грошима, часом і життям в ім’я німецької нації, Німеччина залишається однією з наймогутніших країн світу».
Хтось скаже, що всі ці цитати доводять зворотне ‒ умовність і штучність колективних міфів. Але в тому й річ, що це не так.
Інтерсуб’єктивні реальності ‒ це частина нашого світу. Те, що зробило можливим взаємодію людей у великих масштабах. Те, що створило цивілізацію в тому вигляді, в якому ми її знаємо. Те, що зробило одні суспільства успішними прикладами для наслідування, а інші ‒ залишило на периферії історії. Різниця між Північною і Південною Кореєю не в біології і не в географії. Різниця в тих міфах, які сповідують у цих країнах. Ми створили уявні спільноти ‒ і стали частиною їх.
У тому і справа, що вигадані реальності не тільки співіснують ‒ вони часом ще й ворогують. По суті, будь-яка революція ‒ це не що інше, як зміна міфу. Коли на зміну одній системі самовідчуття приходить інша.
І вся історія нинішньої війни між Україною і Росією ‒ це, серед іншого, конкуренція двох міфів про Україну. Українського і російського.
Москві б хотілося, щоб Україна жила кремлівським уявленням про саму себе. Щоб саме російський міф і російська інтерпретація були головними в сусідній країні. А Україна протиставляє цьому свій власний колективний міф про саму себе. Який, у свою чергу, складається з різних деталей.
Це сприйняття історії. Бажана картинка майбутнього. Ставлення до поняття «норми». І свої власні інститути ‒ громадські, державні і релігійні. Все те, що окреслює країну по периметру і захищає від спроб колишньої метрополії довести нам, що нас не існує.
Ви можете вважати себе сучасним, світською і вільною від соціальних стереотипів «людиною світу». Відмахуватися від інтерсуб’єктивних реальностей і колективних ідентичностей. Говорити, що у 21-му столітті держава не повинна приділяти стільки уваги церкві. Але це все не скасовує того, що протистояння все одно триває. І лакмусом є питання про наслідки, які чекають усіх нас у разі різних підсумків цієї сутички.
Різні країни відрізняються якістю життя не через біологію. Зрештою, ми всі на 98% мавпи і на 70% ‒ вода. Значення має саме те, яке колективне уявлення про реальність панує в тому чи іншому суспільстві. Що ми вважаємо нормативним, а що ‒ ні. В які колективні міфи віримо і яким правилам життя підкоряємося. І щоб формувати свої власні правила гри у країні, нам потрібно для початку захиститися від спроби нав’язати нам чужі.
Так, церковний порядок денний комусь здається привітом із минулого. Але в тому й річ, що ми сьогодні екстерном проходимо той шлях, який давним-давно пройшли наші сусіди. І якщо ми запізнилися з деякими процесами на століття-друге ‒ це зовсім не позбавляє нас від необхідності складати ці іспити.
У році, що минає, в український символічний частокіл додалася ще одна ділянка стіни. Цей частокіл сам собою не прирікає нас на успіх і тріумф. Але він дає нам шанс на те, що наше майбутнє будемо визначати саме ми.
А не ті, хто вважає, що їхній колективний міф має витіснити наш власний.
Павло Казарін – оглядач Крим.Реалії
Статус: Офлайн
Реєстрація: 01.10.2014
Повідом.: 15247
Реєстрація: 01.10.2014
Повідом.: 15247
Від холодців, голубців та олів'єшок з шубами?
пс.ми не готували нічого з вищевказаного крім холодцю
курячий легкий зварили на 4 тарілки.