Тому, що спостерігають таке дуже рідко. Тому, що заходитися самому будувати палац, за рідкісними випадками нема не тільки здібностей та здоров"я, а й звичайного жттєвого сенсу і морального права. Але умільці, котрі одноосібно піднімають зі дна та ставлять на кіль корабель і такі, котрі самотужки будують палац або чстять конюшні царя Авгія, таке бувають.
А буває іще інакше. Людині щастить. Біля неї падає шматок розжареного золота, чи на мілині застрягає здоровенна осетрина, або шмат амбри, або золота жила попадається, або виграшний лотарейний квиток, або винахід цінний придумується... І вона палац купує за рахунок тої нагоди. А не будує. Правда, коли влада те дозволить. Бо марксистська влада віднімала у людей навіть винаходи.
А на перепродажах люди, навіть одноосібно, заробляють шалені гроші. Як пощастить.