Вартість товарів в продажу дорівнює кількості грошей в обігу.
Збільшення кількості грошей означає їх знецінення. Зростає ціна товарів.
Але збільшення кількості товарів означає знецінення товарів.
Чим більше товарів в продажу тим менша вартість товарів.
Виготовлення більшої кількості товарів означає зменшення їхньої ціни.
Праця не праця пофіг.
Заходить капіталіст на ринок і купує всі квартири шо продаються.
У нього грошей багато, він купує всі шо є.
Потім він ті квартири продає в 5 раз дорожче ніж купив, ціни ростуть бо нема вільних квартир, нема конкуренції.
Будівельники собі думають шо то такі ціни будуть завжди і починають будувати квартири.
За той час поки вони збудують капіталіст свої квартири продасть.
Потім капіталіст купує шось інше. Бо у нього грошей ше більше стало, він на квартирах багато заробив.
А ціни на квартири падають нижче собівартості, бо будівельники дофіга набудували.
Коротше кажучи. Нема жодного надійного методу прогнозування вартості товару. Бо, якби була дійсною трудова вартість, то її можна біло би вирахувати іще на етапі проєктування виробництва. А по ній визначити й ціну, за відомим коефіцієнтом трудодні/гривні. Але ця брехня не реальна. Тому доводиться проводити маркетингові дослідження на живих людях.