Книга № 1
ГРИМУЧИЙ ВАЗЕЛІН
(Бібліотека трударя)
АНОТАЦІЯ
Дорогий друже!
Ти тримаєш у руках надзвичайно цікаву й пізнавальну книгу, котра, в разі правильного засвоєння викладеного в ній матеріалу, допоможе тобі, не лише в теорії, але й на практиці, краще зрозуміти принципи та тенденції розвитку соціально-виробничих відносин у сучасному суспільстві. Розроблена й написана гуманітарно-технічним відділом Донецького обкому партії, книга ця стане кращим другом і порадником тобі на перших порах твого долучення до непорушних процесів діалектики й перманентного розпаду капіталу, прозірливо передбаченого товаришем Троцьким Л. Д.
Рекомендується для домашнього читання, а також колективного вивчення у професійно-технічних гуртках, трудових колективах, місцях позбавлення волі, таборах праці та відпочинку.
Для дітей середнього та старшого шкільного віку.
З повагою — Партія Українських Комуністів.
ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ,
НЕОБХІДНІ ТРУДАРЕВІ НАСАМПЕРЕД
1.1
Товаришу! Зроби напалм!
Напалм — це запалювальна суміш. Складається напалм із бензину, мастила та алюмінієвого порошку. Інгредієнти, необхідні для виробництва напалму, можна й необхідно дістати на виробництві, в домашньому господарстві чи вкрасти.
Поради щодо виготовлення:
Товаришу! Запалювальна суміш використовується для знищення живої сили та технічних засобів противника. Краще — живої сили. Разом із тим напалм легко пропалює навіть броню танка, якщо він у противника є. При цьому виготовити напалм може КОЖЕН школяр — оскільки напалм, як ти вже дізнався, це всього лише суміш бензину (2/3), лаку чи мастила (1/3) та алюмінієвого порошку (що більше алюмінієвого порошку, то більша пропалювальна потужність, пам'ятай про це!). Найчастіше використовується в якості палива для бойових вогнеметів чи в запалювальних бомбах.
Примітка: Якщо в тебе є бойовий вогнемет, рекомендуємо використовувати саме цю суміш. Бойовий вогнемет можна й необхідно дістати у військових частинах, домашньому господарстві чи відбити у вартових.
1.2
Товаришу!
Приготуй магнієву вибухівку!
Магнієва вибухівка — це вибухова речовина середньої потужності. Вона складається з магнієвого порошку або стружки та марганцівки. Марганцівка в тебе є, а магнієвий порошок або стружку можна й необхідно знайти в цехах, на складах чи в торгівельних закладах народногосподарського профілю. Можна вкрасти.
Поради щодо виготовлення:
Товаришу! Щоби виготовити магнієву вибухівку потрібно змішати 3/4 порошку (стружки) магнію з 1/4 марганцівки (співвіднести залежно від обсягу). Не шкодуй марганцівки, товаришу! Суміш вибухає внаслідок дії відкритого полум'я впродовж кількох секунд (від 2 до 10). Під час вибуху виникає яскравий магнієвий спалах, набагато яскравіший за фотоспалах, і утворюється велика кількість білого диму.
Примітка: В жодному разі не можна дивитись на спалах, за поганого збігу обставин ти можеш повністю осліпнути. В принципі, на фотоспалах краще теж не дивитись, хоча це і створює певні проблеми при фотографуванні.
Навіть у невеликих кількостях магнієва вибухівка дуже небезпечна, скажімо, аерозольний балончик, наповнений нею, здатен розірвати на дрібні кольорові шматочки людину, якщо та знаходиться ближче як за два метри від вибухівки.
Якщо ж далі — то просто вб'є.
1.3
Товаришу!
Зроби коктейль Молотова!
Коктейль Молотова — це не справжній коктейль, це запалювальна суміш. Коктейль складається з бензину та мастила.
Поради щодо виготовлення:
Ця запалювальна бомба за вдалих обставин спричиняє запалювання об'єкта. «Коктейль Молотова» є звичайною скляною пляшкою (0,5 л. чи 0,7 л. — на твій смак), звільненою від попереднього напою і наповненою на дві третини бензином та на одну третину — мастилом. Пляшка в тебе є, бензин і мастило можна і необхідно злити з господарської техніки, громадського транспорту чи відбити у вартових. Гніт для коктейлю виготовляється зі старих клаптиків тканини, просякнутих у бензині і потім вставлених у шийку пляшки. Клаптики вирізаються зі старого спецодягу, транспарантів чи інших предметів наочної агітації. Пляшка заткана корком і в такому вигляді, із запаленим ґнотом, її кидають у бік об'єкта, котрий потрібно запалити. Бомба запалює об'єкт, розбиваючись об його поверхню. Ворог не в стані загасити це полум'я водою.
Примітка: При виготовленні та запалюванні будь обережний, слідкуй, аби корок щільно закривав пляшку й не давав можливості утворюватись парам бензину, котрі можуть спричинити достроковий вибух! Бомба не надається до запалювання нетвердих предметів, оскільки не може об них розбитись, пам'ятай про це при виборі об'єкта.
1.4
Товаришу!
Скористайся гримучим вазеліном!
Гримучий вазелін — це вибухова речовина. Гримучий вазелін складається з вазеліну. І бензину.
Поради щодо виготовлення:
Гримучий вазелін — це суміш 2 частин вазеліну і 1 частини бензину, котра вибухає під дією електричного струму. Вазелін в тебе є, щодо бензину див. п. 1.3, так що вся справа за електричним струмом!
Примітка: Обережно з вазеліном!
1.5
Товаришу!
Ось тобі газова бомба!
Газова бомба — це бомба з газом. Складається вона з горючого газу та повітря.
Поради щодо виготовлення:
Газова бомба використовується для знищення живої сили противника (оглушування, контузія, дезорієнтація). Найпростіша газова бомба складається з пляшки з газом і повітрям, що змішані в певній пропорції (див. нижче). Використовується при демонстраціях, пікетах, голодуваннях, під час проведення мітингів, майовок, виборів та інших свят трударів.
Пропорції: природній газ — 4,7: 15, ацетилен — 2,5: 81, пропан — 2,2: 10, бутан — 1,9: 9.
1.6
Товаришу!
Приготуй пластикову вибухівку!
Пластикова вибухівка — це тобі потужна вибухова речовина. Складається вона з хлористого калію і, що найважливіше — вазеліну.
Поради щодо виготовлення:
Для виготовлення пластикової вибухівки необхідно змішати добре подрібнений хлористокислий калій із вазеліном і ретельно перемішати. Хлористокислий калій можна і необхідно дістати на хімічних підприємствах, в хімічних лабораторіях та безпосередньо в хіміків. Вкрасти його важко. З вазеліном ти, сподіваємось, вже розібрався. Для використання виготовлену речовину необхідно добре просушити. Потрібен детонатор. Подумай про це!
Примітка: У висушеному стані ця вибухова речовина стає чутливою до ударів. Навіть падіння її з рук на підлогу може спричинити детонацію. Не випускай її з рук, товаришу!
1.7
Товаришу!
Якщо ти не можеш всього цього зробити, не біда — зроби собі просто порох!
Порох — це слабка вибухова речовина. Складається він із калієвої селітри (85 %), вугілля (12 %) та сірки (3 %).
Поради щодо виготовлення:
Все змішати.
Примітка: Без приміток.
Розділ 2
ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, НЕОБХІДНІ ТРУДАРЕВІ В ДРУГУ ЧЕРГУ
2.1
Товаришу!
Зроби собі французький амонал!
Французький амонал — це слабка вибухова речовина. Складається він з стеаринової кислоти, аміачної селітри та алюмінієвого порошку.
Поради щодо виготовлення:
Французький амонал — це суміш аміачної селітри (86 %), стеаринової кислоти (6 %) і порошку алюмінію (8 %). За своїми вибуховими властивостями, речовина гірша за вітчизняний амонал. Вибухає лише у стиснутому вигляді. Але якщо у тебе є можливість використати детонатор, це все змінює.
Примітка: Потребує детонатора!
2.2
Товаришу! Тритруол!
Тритруол — це потужна вибухова речовина, що зазвичай складається із тетрилу (75 %) та толу (25 %).
Поради щодо використання:
Ця вибухова речовина наділена потужною вибуховою силою і є надзвичайно небезпечною. Використовується для руйнування будівель, в артилерійських снарядах, для підривів на залізниці та при інших будівельних роботах.
Примітка: Детонатор!
2.3
Товаришу!
Не впадай у відчай! Є ще аматол!
Аматол — це також потужна вибухова речовина. Аматол складається з аміачної селітри (80 %) та толу (20 %).
Поради щодо виготовлення:
Ця вибухова речовина наділена потужною вибуховою силою і є надзвичайно небезпечною. Використовується для руйнування будівель, в артилерійських снарядах та бомбах і просто так.
Примітка: Утворює небезпечні сполуки з міддю та латунню!!!
2.4
Товаришу! Зроби-но астроліт!
Астроліт — це потужна (!) вибухова речовина. Складається вона з аміачної селітри (66 %) та гідрозілу (33 %).
Поради щодо використання:
Вітаємо тебе: це — найпотужніша з усіх відомих вибухівок! Астроліт наділений надзвичайно потужною вибуховою силою (в 20 разів потужніший за тротил). Швидкість детонації — 9 км/с. При всій своїй потужності не використовується, наприклад, військовими, оскільки деструктуеться протягом чотирьох днів із моменту виготовлення. А виготовити його при цьому може КОЖЕН школяр, котрий знає інгредієнти. Інгредієнти: аміачна селітра (використовується в народному господарстві), гідрозіл (використовується в ракетобудуванні, фармацевтиці та народному господарстві). Для того, щоб зробити астроліт, необхідно змішати аміачну селітру та гідрозіл у співвідношенні 2 до 1.
Примітка: Інгредієнти надзвичайно токсичні, тримати їх у руках небезпечно для життя. Але випустити їх із рук небезпечно ще більш.
2.5
Товаришу!
Зроби гримучу ртуть!
Гримуча ртуть — це потужна вибухова речовина. Виготовляється вона з азотної кислоти, ртуті та спирту.
Поради щодо виготовлення:
Виготовлення цієї вибухівки є небезпечним для життя, причому не лише твого, тому краще її взагалі не виготовляти. Все ж для виготовлення потрібно змішати азотну кислоту, ртуть і спирт. Отримана суміш заливається в пляшку і тепер, якщо ти раптом цю пляшку розіб'єш, пролунає фантастичний вибух. Спробуй як-небудь — зроби це!
Примітка: Дуже небезпечно! Навіть якщо ти не розіб'єш пляшку, все одно отруїшся випарами ртуті (на смерть).
2.6
Товаришу!
Ось іще одна штука — нітрогуанідин!
Штука ця складається із сірчаної кислоти та нітрату гуанідину.
Поради щодо виготовлення:
Сірчана кислота повинна мати концентрацію не менш як 95 %. В емальовану кружку наливається сірчана кислота, кружка ставиться на сніг або на кригу. В кружці поступово розчиняється нітрат гуанідину, при цьому температура розчину не повинна підійматись вище за 10 градусів Цельсія. Після розчинення нітрату гуанідину суміш втратить свою прозорість і стане схожою на молоко. Товаришу — це не молоко! Тепер суміш виливається в холодну воду з кригою, після цього потрібно почекати, доки всі кристали гуанідину розчиняться. Потім суміш фільтрується і ретельно промивається.
Примітка: Дуже небезпечно! До того ж, ця вибухівка надзвичайно чутлива до тепла. Не грій її!
2.7
Товаришу! Зроби собі терміт!
Терміт, товаришу, — це запалювальна суміш. Робиться терміт із оксиду заліза, порошку алюмінію та сірки!
Поради щодо виготовлення:
Металічна суміш, котра при згоранні дає дуже високу температуру — близько 3000 градусів Цельсія! Цю властивість можна використовувати для виготовлення потужних запалювальних бомб, розумієш, до чого ми ведемо? Для виготовлення терміту потрібно просто змішати 75 % оксиду заліза (іржі) і 25 % алюмінію. Сам терміт запалюється при досить високій температурі, тому до нього додають сірку, котра при запалюванні дає температуру, достатню для запалювання терміту.
Примітка: Ось для чого нам сірка!
2.8
Товаришу!
А супертерміт?!!
Супертерміт, товаришу, — це також запалювальна суміш. А складається вона з бензину, мастила, порошку алюмінію та оксиду заліза (іржі).
Поради щодо виготовлення:
Ця запалювальна суміш горить із дуже високою температурою, здатною розплавити майже будь-який метал (температура горіння майже така, як і в терміту). Дуже небезпечна річ, щоб ти знав. Тим не менше, що особливо приємно — виготовити її також може КОЖЕН учень. Інгредієнти: бензин — 44 %, мастило — 20 %, оксид заліза — 16 %, порошок алюмінію — 20 %.
Примітка: Не кожен учень здогадується про свої можливості, пам'ятай про це, товаришу!
Розділ 3
НА ЗАМІТКУ ТРУДАРЕВІ:
ЯК ВИГОТОВИТИ ДОМАШНЮ БОМБУ,
НЕ ПРИВЕРТАЮЧИ ДО СЕБЕ УВАГИ
АНТИНАРОДНОГО РЕЖИМУ
Товаришу!
Для виготовлення бомби запасись інгредієнтами. Інгредієнти, необхідні для виготовлення бомби, можна й необхідно купити в торгівельних закладах народногосподарського профілю чи відбити в антинародного режиму, не привертаючи до себе уваги з його боку. Тобі знадобляться:
1. Папір (можна дістати на пунктах прийому макулатури, деревообробних комбінатах чи виготовити власноруч (див. наступну брошуру серії «Бібліотека трударя»))
2. Цвяхи (довгі такі, металеві штуки)
3. Товста дротина (товста, товаришу!)
4. Клей (Товаришу! Використай свій клей з користю!)
5. Міцні нитки (!)
6. Селітра (виробництво, торгівельні заклади народногосподарського профілю, антинародний режим)
7. Стопін (???)
8. Магній (антинародний режим, тільки антинародний режим!)
9. Гільза 12 калібру (ну, це в тебе, сподіваємось, є)
10. Гумка (просто гумка).
Поради щодо виготовлення:
Друже! Візьми 10 аркушів паперу (формат А4) і розріж кожен із них повздовж, розділивши на дві половини. Поклади одну смужку на гладку, рівну й міцну поверхню (стіл, стілець, підлога). Нанеси тонкий шар клею («крохмальний» або «силіконовий») на всю поверхню смужки. Поклади згори іншу і проведи праскою (не гарячою!) так, щоб не лишалось повітряних проміжків і щоби видавити зайвий клей. Повторюй операцію доки не закінчаться смужки. Останню смужку змасти клеєм згори особливо ретельно. Відріж від гільзи лезом паперову частину. Поклади відрізану частину на початку зліплених смужок (краї, що виступають, мають бути однакові) і накрути їх на неї. Відступи від кінця на 0,5–1 см і перетисни товстою дротиною (закрути кінці дротини і зтягни кусачками до межі) в чотирьох місцях із різних боків. Поверх дротини намотай 10–15 мотків міцної мотузки.
Вбий 7–8 невеликих цвяхів (слідкуй за тим, аби під час вбивання не порвалась мотузка). Змішай 5 ваг. ч. магнієвого порошку з 6 ваг. ч. калієвої селітри і акуратно перемішуй до однорідного стану. Засип цією сумішшю всю відрізану частину гільзи, постійно її утрамбовуючи. Знову відступи від кінця на 0,5–1 см і передави товстою дротиною, перед тим вставивши туди цвях голівкою вгору. Ще раз намотай 10–15 мотків міцної мотузки і вбий до десяти цвяхів. За деякий час (доба—півтори) акуратно намотай розтягнуту гумову нитку по боках бомби. За пару днів зніми гумку і витягни цвях. На місце цвяха встав бікфордів шнур. Встав його якомога глибше, встав його! І залиш пристрій в такому стані сохнути близько тижня на батареї центрального опалення чи на два тижні при кімнатній температурі. Після цього пристрій готовий до використання.
Примітка: Використай його, любий друже, за призначенням, хулі там!
Ще, друже, настійно рекомендуємо тобі нітрогліцерин. Якщо ти справді зможеш його виготовити, значить, ми старались недаремно.
Отож-бо — перед тим, як описати цю дивовижну технологію, хочемо попередити тебе про необхідні заходи безпеки, хоч і розуміємо, що тобі воно все одно. Все ж рекомендуємо не цуратись бодай мінімальних заходів безпеки. Оскільки нітрогліцерин, товаришу, це дуже чутлива речовина, ти собі навіть не уявляєш — наскільки вона чутлива. Ми, чесно кажучи, теж. Радимо тобі працювати з тими кількісними показниками, котрі тут наводяться, принаймні якщо тебе й розірве, то можна буде хоча б зібрати твої пролетарські шматки до купи. Отож — до справи, товаришу:
1. Налий до 75-мл мензурки 13 мл азотної кислоти, що димить (98 %).
2. Помісти мензурку до відра з кригою і дай їй охолонути до температури, нижчої за кімнатну.
3. Коли азотна кислота охолоне, додай потрійний об'єм сірчаної кислоти (99 %) — 39 мл. Кислоти змішуй дуже обережно, не припускайся їхнього розливання.
4. Після цього потрібно знизити температуру розчину до 10–15 градусів Цельсія, додаючи кригу.
5. Додай гліцерин. Робити це потрібно дуже обережно за допомогою піпетки, доки вся поверхня рідини не вкриється шаром гліцерину.
6. Нітрування — дуже небезпечна стадія. Під час реакції виділяється тепло, тому підтримуй температуру на рівні 30 градусів Цельсія. Якщо вона почне підійматись — відразу ж охолоджуй суміш!
7. Перші 10 хвилин нітрування, суміш необхідно обережно розмішувати, намагаючись не торкатися стінок. При нормальній реакції нітрогліцерин утворює шар на поверхні.
8. Після успішного нітрування рідину з мензурки необхідно дуже обережно перелити до іншої ємкості з водою. Нітрогліцерин повинен осісти на дно.
9. Злий, скільки зможеш, кислоту, не змішуючи її з нітрогліцерином, і за допомогою піпетки перенеси його в розчин бікарбонату натрію (питної соди). Рештки кислоти будуть нейтралізовані.
10. За допомогою піпетки відділи нітрогліцерин. Для того, аби перевірити виготовлений продукт, помісти маленьку крапельку на металеву поверхню і підпали. Якщо виживеш, то побачиш, що нітрогліцерин спалахує чистим блакитним полум'ям.
11. Отриману порцію рекомендуємо переробити на динаміт, оскільки нітрогліцерин, падла, має погану здатність вибухати без жодної на те причини.
І пам'ятай — вони дуже б хотіли, аби ти всього цього не робив! Можливо, сам ти робити цього теж не хочеш. Але знай, що насправді всі бомби поділяються на дві категорії — ті, які кидаєш ти, і ті, які кидають в тебе. Тож займи зручну для себе позицію на вирішальній стадії боротьби пролетаріату за власне, блядь, визволення!
а откуда тогда казна будет наполняться
:
