" Якщо в другий тур попадає Кошулинський і Порошенко?"
Друзі, до мене зранку у життєпис прилетіло запитання: якщо в другий тур попадає Кошулинський і Порошенко, то за кого я буду? Ось відповідь мого чоловіка, яку підтримую, звісно, і я.
Ось воно ключове питання - "якщо", а не "коли". Ви навіть самі не вірите, що Кошулинський пройде до другого туру. І я не вірю. Бо так склалась ситуація в електоральному полі завдяки вмілим маніпуляціям через ЗМІ. Судячи з усього, шанси попасти у другий тур мають Вона, Воно і Порох. Граючись у гру "проголосуй у 1-му турі за Кошулинського - покажи як нас багато (аж 3-5-7-10%)" отримаєш шанс просрати Україну, пустивши у другий тур Вону і Клоуна.
Я хочу жити в Україні. А її існування, у моєму баченні, під загрозою в руках у будь-якого із двох названих кандидатів. Юлю ми вже бачили в роботі. Коболєв ледве вихаркав у судах її "надбання". А про Клоуна взагалі мовчу.
Тому я, як відповідальний батько своїх дітей, віддам свій голос за Пороха. І всіх своїх близьких та рідних загітував це зробити. Так, в 2014-му році я голосовув за Тягнибока. Бо Порох тоді здавався занадто розумним злом для України - гіршим за Овоча. Тепер я бачу його роботу. І мене вона влаштовує рівно на стільки, щоб довірити ПП ще 5 років зміцнювати мою державу. І мене дивують голі закиди: "розікрав… вальцман… мову не захищає…". То пишуть ті, хто живе не в моїй країні. Бо на свої власні очі (без телевізора) я бачу зміни, яких чекав з початку 2000-их. Я їх бачу. І бачать мої реальні, живі, близькі люди, до яких можна доторкнутись руками, а не ФБ-учні фантоми.
Серед моїх однодумців бізнесмени – власники компаній із оборотом від 100 млн грн до 1 млрд грн. Серед моїх однодумців моя мама - вчитель математики – вона вміє мислити сухими цифрами, а не емоціями. Серед моїх однодумців – вся моя рідня. Всі живі справжні люди. І я не питаю поради у фантомів із ФБ за кого голосувати.
Моя впевненість грунтується на власному світосприйнятті:
- як бізнесмен, я бачу що децентралізація дала свої позитивні плоди: в селах проводять водопроводи, купують енергозберігаючу автоматику до цих водогонів (я її виготовляю і продаю) - такого ніколи не було;
- як бізнесмен, що їздить щодня по відрядженнях всією Україну я бачу масштаб робіт по укладенню/ремонту доріг - такого ніколи не було раніше;
- і як бізнесмен я розумію звідки взялись ці гроші - із результатів діяльності всіх платників податків і Гонтарєвої, яка підчистила банківську систему від конвертаційних центрів, розплоджених Юлями-Азаровими;
- як меломан, я кайфую від розквіту української пісні на радіо - такого раніше не було;
- як громадянин воюючої країни я бачу підтримку союзників із Заходу: зброя, гроші, досвід - все це передається зараз нашій Армії (ні Вона, ні Зе цього не отримають – їх ціль і спроможність – це хіхікати з Хуйлом на переговорах по здачі наших інтересів);
- я не віруючий, але млію від Томосу і від того, що тепер речі названо своїми іменами: УПЦ МП - це РПЦ.
- я розумію цінність заборони в'їзду молодим і небезпечним росіянам в мою країну;
- я оцінив належно декомунізацію;
- і Хуйло оцінив – аж пищить, щоб Пороха тут не було. І тільки цього достатньо, щоб голосувати за ПП.
Чого я хочу:
- хочу бачити, як буде прийнято закон про мову (хай і не досконалий з точки зору лютих націоналістів), але такий, що випікає пукани всім її ворогам. Клоун і Вона завжди виступали за російську як другу державну.
- я хочу щоб запрацював закон про Освіту, де єдиною мовою викладання буде моя рідна – українська.
Гей, свободівці, ви на догоду своїм амбіціям хочете просрати Україну? Хто був кращий в період Визвольних змагань 1917-1919 років: Петлюра, чи Скоропадський? Вони обоє хотіли Україну. І серед них не було кращого. Але навколо них були гірші – ще сотня різних отаманів, які грали у свою гру. Без об’єднання із Києвом. І ви граєтесь у свій дріб'язок тоді, коли умовний Муравйов вже під умовними Крутами. Грайтесь. У разі приходу проросійського кандидата всі націоналісти будуть під загрозою як "пасобники хунтьі Парашенка". І ви гордо підете на підвал, незалежно від того, чи голосували за нього. І це буде без «якщо», а обов’язково із приставкою «коли». І знаєте, кого я буду проклинати за те, що Батьківщина стала на коліна перед ворогом? - саме вас, мої дорогенькі націоналісти, а не Клоуна, чи Юльку.
Вячеслав Звєков
Но при те временах военные заводы и музеи - эвакуировали. А у нас разворовывают.
