Запорукою єдності Українскої держави нам зараз, як повітря необхідна єдина Українська державна мова! Інакше нас заплутають в темряві історичної фальсіфікації нашого народу. (Читаймо уважно!)
Стаття (Александр Каревин, специально для УП) починається практично з самого початку цілком вірної фрази: "Сложившееся положение, утверждают "эксперты" по языковой проблеме, ненормально." Бо подібна ненормальність закладена в основу наріжного камня концепції сучасної Констітуції України. Про це писав в "Висотна Суть". Так і тут подібний абсурд. Читаймо: "Оно является следствием "многовековой насильственной русификации украинцев", когда у нас господствовал принесенный из России русский язык". Де розум, смисл, логіка? Як це можно принести із "России" "Русский язык", коли вона ще і не існувала, а існувала Русь, потім Християнська Києвська Русь, а назву "россия" започаткував тільки цар Петро 1. Абсурд такого мислення очевидний і явний. Кому, для чого понадибулось змінувати назву Русь на "россия" і, яка при цьому ціль предбачалась? Бо вже і до цього часу, в часи Петра 1 і особисто після, почалася інтесивна фальсіфікація історії Християнської Київської Русі! Опустимо поки 2 обзаца і продовжемо хронологічно. "Стоит напомнить, что вплоть до революции 1917 года украинцы-малорусы, как и великорусы, считались русскими. Две русские народности - малорусская и великорусская - составляли, по выражению Николая Костомарова, "нашу общую нацию". Помітим тепер, що "общую нацию" не може представляти як один єдиний народ, як називавші себе дехто Русічами, дехто Руськими, а дехто Русинами. Але це був, Є і буде єдиний і один народ!
Автор статі пише: "Вклад малорусов в развитие русского языка огромен. И вполне естественно, что воспринимался он здесь как свой. Разумеется, и в Малороссии, и в Великороссии люди необразованные использовали при общении не литературную форму речи, а местные простонародные говоры и наречия." То спитаєм автора: А чому він називає в одному разі "малорусоми", а в іншому їх же називає "Малоросами" і тут же додає і "Великороссии"? На яких підставах він їх розділив, та щей виділив їх літерними буквами? Повторюю, хіба автор не написав: "Стоит напомнить, что вплоть до революции 1917 года украинцы-малорусы, как и великорусы, считались русскими."? Хто ікремінував: "Например, во время первой переписи населения Киева и его пригородов в 1874 году 38% горожан назвали родным русский литературный язык, 30,2% - малорусское наречие, 7,6% - великорусское наречие, 1,1% - белорусское. Для остальных киевлян родными были польский, еврейский, немецкий и другие языки.
А уже в начале ХХ века почти все малорусское, великорусское и белорусское население города использовало в повседневном обращении русский литературный язык. Потом была революция. Была тотальная украинизация, последовательно, хоть разными темпами и методами, проводившаяся советской властью. Было старательное насаждение в массовом сознании тезиса о трех братских народах - братских, но разных! - у которых, следовательно, и литературные языки должны быть разные." Отож, спочатку поділили один і єдиний народ Русі на 2 частини по вислову Костомарова, а потім вже на 3 " братских народах - братских, но разных! - у которых, следовательно, и литературные языки должны быть разные." То хіба не зрозуміло звідкіля насувається погроза зниищення самої Русі! Свята Русь пред Богом на колінах, але стоїм в Христовій вірі і не поклонимось сатані!
.
