А Ви хоча б вникли у назву цієї книжки? Іще раз повторюю: "Чужинці про Україну". Книжка складається повністю із цитат запозичених з іноземних джерел, посилання на які є у бібліографії в цій же книжечці. Тобто, іще це називається "Список першоджерел". Для людини, у якої розвинутий принцип наукового підходу до вивчення та систематизування печатних відомостей, такий принцип є природним і не викликає таких запитань. Через це, раджу прочитати. Інша справа, чи готові Ви сприйняти відомості, які не відображають Ваших уявлень. Але уявлення можуть бути сформовані іншими джерелами, які писались лише з однією метою, дезорієнтувати на користь певним політичним запитам певних політичних кіл.
Щоб досягти потрібного ефекту першоджерела, в яких містяться правдиві історичні свідчення зпалюються, або іншим шляхом знищуються. А їхній брак замінюють фіктивними джерелами. Що і робилося послідовно іще з часів Петра І. Це досить відомі факти. Але ж ніхто не міг знищити документи та свідчення, які не зберігалися в Московії. А були за її межами. Їх, звичайно, не друкували і не пропускали ніякі відомості до РІ. Але вони були і є. І частина тільки цих відомостей, яка стосується України і Московської держави, опублікована в цій книжці. Так, що якщо у Вас є дух дослідництва Ви її прочитаєте... А, якщо ні...

Так то, особиста Ваша справа.
Інша справа, що, якби Ви її прочитали і ми могли би з Вами поговорити по суті, то тоді можна зрозуміти. Але, Ви її не прочитавши, починаєте задавати питання, які можна розглядати виключно як недоречні та безглузді. Пробачте, але це - є фактом.