Крім цього, в СРСР існували також великі внутрішні проблеми.
Наприклад, через неринковий характер радянської економіки та відсутність конкуренції радянська промислова продукція була низької якості і могла бути продана лише на внутрішньому ринку. На міжнародному ринку вона не могла конкурувати з продукцією провідних економічно розвинутих країн і продавалася (а точніше, нав’язувалася) лише країнам Варшавського договору та іншим політично залежним від СРСР країнам. На світовому ринку СРСР зарекомендував себе в першу чергу як експортер корисних копалин, і їх доля складала більше половини вартості радянського експорту. Радянське сільське господарство, незважаючи на те, що в СРСР знаходилось 2/3 світових запасів чорноземів, було не в змозі забезпечити країну продуктами харчування і в середині 80-х років СРСР перетворився в найбільшого світового імпортера харчових злаків та м’яса (відповідно 44, 2 млн. та 1млн. тонн на рік). З метою вирішення проблем із забезпеченням населення продуктами харчування в 1982 році на травневому пленумі ЦК КПРС було прийнято спеціальну Продовольчу програму, але вона так і не була виконана.
В СРСР здійснювався державний контроль за цінами, і тому вартість товарів у порівнянні з середньомісячною зарплатою була досить таки невеликою. Але саме внаслідок державного контролю за цінами, а також через відсутність приватної торгівлі в СРСР була практично відсутня сфера послуг, а продукти харчування та предмети щоденного вжитку перетворились на страшний дефіцит, і їх можна було придбати, лише вистоявши у довжелезних чергах, або ж у спекулянтів за подвійну чи потрійну ціну.
Відносно недорогими були в СРСР і дорогі речі, наприклад, автомобіль, в залежності від моделі, коштував від 24 до 60 середньомісячних зарплат, до того ж його можна було придбати в кредит, а житло (квартири) взагалі роздавали безкоштовно. Але радянська людина не могла просто накопичити грошей і придбати те, що їй було потрібно, тому що на автомобілі, квартири та інші дорогі речі також існували черги, в яких люди мусили стояти на обліку роками, десятиліттями, а інколи на це не вистачало навіть всього життя. Якщо ж людина намагалася купити дорогі речі, звернувшись до підпільних ділків, то вона могла стати жертвою аферистів, і звернутися ошуканій людині були нікуди, тому що намагаючись щось купити всупереч установленому порядку він сам перетворювався на злочинця.
Низький рівень життя та численні військові конфлікти, в яких брав участь СРСР, наклали відбиток на свідомість більшості радянських людей: з одного боку, з них виходили чудові солдати, які були фанатично віддані ідеям перемоги комунізму в цілому світі, водночас, мрією кожної радянської людини було втекти на Захід, де був незрівнянно вищим рівень життя і не існувало безглуздих і незрозумілих заборон, якими обмежувалося життя людини в СРСР.
