Гнобылы падлюки, однако."Вечірній Харків", "Соціалістична Харківщина", "Ленінська зміна", "Малятко" и "Барвінок"
Кляти маскали уже виноваты и в том, что укры на украинском говорить не желаютТам идеология такая была, шо все самопроизвольно переходили на Русский язык.
Одевайся, уходи. Чего в тему срать-то?З@ебали уже
В тоталитарном СССРэ 1/3 эфира была на мове. Фильмы снимались за счет государства, издавались книги. Была литература для детей. Во всяком случае в Севастополе точно была. Это в условиях "гонений" на мову. Откуда же взялась у свидомых эта святая вера в то, что СССР проводил репрессии в отношении украинской культуры? Не понятно.
Я не знаю.
Рожден в 1972 году. На моей памяти была прекрасная детская периодика, типа Барвинка. Собственно, около трети инф. потока, действительно, шло на украинском.
Пардон за флуд, но эти вопросы на мой взгляд заслуживают большего внимания чем тема которую предложил к обсуждению ТС.
Фигасе у вас ценностиВодка это святое...
Фигасе у вас ценности
Там идеология такая была, шо все самопроизвольно переходили на Русский язык.
Вот у меня сосед есть. Всю жизнь говорил по-украински. Пошел в армию и за два года так к русскому привык, шо уже лет десять неотвыкнет.
Вся семья у него по-украински говорит, все друзья. А его непоправимо переклинило в армии ...
Ты ж как-то тут обличал бухающую Россию... Лицемер.Нормальный человеческий разговор должен начинаться именно с водки.
А фильмы в бабушкином кинотеатре на каком языке были?В деревне у бабушки тоже все говорили на украинском и все было пучком и все было понятно
Та в том и дело, что государство убивает мову значительно интенсивнее, чем все остальные враги украинской культуры вместе взятые.Я Хоббита в детстве первый раз на украинском читал. До сих пор по развалам старых книжек поглядываю иногда - с удовольствием бы купил, перевод бомбовый был. После лета проведенного у бабушки в Шепетовке с месяц еще на украинском потом говорил. Там вообще из периодики на русском в доме можно было найти только два журнала - Здоровье и Советская милиция.
Учил украинский в школе, спокойно говорил на нем, когда попадал в соответствующую среду, даже потом, уже при незалежности, без задней мысли переходил на украинский, методички переводил, участвовал в написании учебника на украинском. А сейчас прыщавый со своими сраными гуманитарными инициативами задолбал до появления непроизвольного отторжения, как первой реакции, при звуках мовы. Да, потом адаптируюсь, перестаю обращать внимание, понимаю что это глупо, но явление такое есть. И в кинотеатр не пойду на украинкий перевод - исключительно из чувства протеста тому, что навязано.
Харківський правопис (Правопис Голоскевича, скрипниківка) — правопис української мови, прийнятий у 1927 році демократичним шляхом голосування правил на Всеукраїнській правописній конференції, яка проходила у Харкові, на той час столиці УРСР. На конференції були присутні представники всіх українських земель, які у той час входили у склад різних держав.
Цей правопис затвердив 6 вересня 1928 р. Народний комісар освіти Микола Скрипник, через що його інколи називають «скрипниківським правописом» або «скрипниківкою».
31 березня 1929 року його прийняла Українська академія наук, а 29 травня того ж року Наукове товариство ім. Шевченка у Львові.
Укладачами цього правопису були відомі українські мовознавці А. Кримський, Л. Булаховський, О. Курило, О. Синявський, Є. Тимченко, М. Грунський, В. Ганцов, М. Наконечний, Г. Голоскевич, Б. Ткаченко та інші. Членами правописної комісії були також літератори М. Йогансен, С. Єфремов, М. Хвильовий, М. Яловий. Більшість із них згодом репресовано й знищено сталінським режимом.
Харківський правопис і в наш час використовує значна частина видань української діаспори.
Історія
У 1926 році проект «Українського правопису» було опубліковано для обговорення. Серед учасників Всеукраїнської правописної конференції, що відбулась у Харкові у 1927 році були 4 високі урядовці Наркомпросу, 5 академіків, 28 університетських професорів лінгвістики й філологіі, 8 учителів, 7 журналістів і 8 письменників. Брали участь також три представники Західної України: Кирило Студинський, Іларіон Свєнціцький, Василь Сімович.
Учасники конференції схвалили новий правописний кодекс, за винятком небагатьох правил. Насамперед це стосувалося дискусійних правил написання л-ль та г-ґ, бо саме навколо них виникли найбільші суперечки. На конференції було обрано президію Правописної комісії у складі 5 чоловік. Комісія ухвалила в 1928 році компромісне рішення щодо дискусійних правил, у якому було взято до уваги основні традиції української мови — галицьку й наддніпрянську.
Правопис надруковано 1929 року, відтоді всі школи й видавництва УРСР зобов'язані були його дотримуватися. Заради єдності української літературної мови, провід НТШ у Львові ухвалив дотримуватися норм нового правопису в Галичині.
Усі подальші зміни в українському правописі за радянських часів приймали без жодного обговорення. У 1933 році правописна комісія на чолі з Хвилею переробила «Український правопис», визнавши норми 1927 (1928) років націоналістичними.
4 жовтня 1937 року в газеті «Правда» з'явилася критична стаття, згідно якої українську мову потрібно більше наблизити до російської.
Після того політбюро ЦК КП(б)У ухвалило постанову, згідно якої:
«Вважати за необхідне дати на сторінках газети „Комуніст“ розгорнуту, докладну критику викривлень і помилок, допущених у „Словнику“, зокрема щодо протягування в українську мову польських та інших іноземних слів у той час, як для позначення нових понять є ближчі і добре знайомі українському народові російські слова. Доручити комісії розглянути всі виправлення, які необхідно буде внести до словника».
Та в том и дело, что государство убивает мову значительно интенсивнее, чем все остальные враги украинской культуры вместе взятые.
Приехали эти черти-предатели (канадские украинцы). Ридна спивуча за каких-то десять лет, под их влиянием превратилась в собачье тявканье.
Шо за слова? "Накшталт", "то е так"? Это украинский?
Да, это украинский.
КШТАЛТ, -у, ч. Зовнішній вигляд чого-небудь. // перен. Про особливості вдачі, характеру людини. ** На один кшталт – на один зразок, лад. На свій кшталт – на свій лад.
Посилання видалено
кшталт -у, Зовнішній вигляд чого-небудь. || Про особливості вдачі, характеру людини
Большой толковый словарь современного украинского языка. © Издательство "Перун", 2005. 250 тыс. слов и словосочетаний.
А кто же вам дохтор, что вместо продвижения восточноукраинского диалекта, нацепили фофудью?Ну это после приезда зварича и прочих отщепенцев на Украину появились эти бестолковые словари.
Не употреблялось это слово ранее. Оно коверкает мову.
А государство потакает этому коверканию, пытается выдать западноукраинские диалекты за исконно украинскую речь.
Не может быть субэтнос, проживший сотни лет под игом Польши, Австри и т.д. носителем исконно украинского языка. Мову сегодня убивают. То, что сегодня по телевизору показывают, не есть мова Шевченка.
ДОКОЛЕ!