Уважаемый г-н Сахаров, відповдаю Вам:
Не кажется ли Вам, что любые теоретизирования по поводу рекламы являются непродуктивными и не годятся для прикладного применения?
Ні, не кажеться. Що більшість із них – так. Але що взагалі ВСІ – ні не кажеться. Інакше як би тоді знання систематизувались і передавались далі? Не кажучи вже про те, що як би вони з’являлися взагалі?
Для того, чтобы реклама работала, в каждом конкретном случае следует искать что-то свое, часто - на уровне интуиции и "чуйки".
Є різні бізнеси, різні роди діяльності, різні ринки і т.д. І що саме головне – різні етапи існування бізнесу – старт-ап, ріст, зрілість, стагнація, упадок, криза і т.д. І звичайно, та реклама що підійде для одних може бути шкілдивою (розорюючою, чи негативно впливатиме на репутацію, чи просто не матиме відгуку в аудиторії … і т.д і т.п.), але це в більшій мірі стосується прийомів і засобів, а не самих базових методів і принципів.
Тобто, я маю на увазі, що якщо для великого виробничого бізнесу, скажімо по виробництву молочних продуктів, буде актуальною іміджева реклама, щоб їхні творожки в магазині покупець міг виділити серед десятка таких же творожків, впізнати його посміхнутися, згадавши прикольну рекламу яку він бачив по теліку, й подумати: «а дай я його куплю, спробую що за шняжка». І тут вже шукаються способи, інструменти, фішки, ідеї, щоб це все втілити й добитися такого результату.
Інша справа, коли маленькому продуктовому магазинчику на районі, на полицях якого лежать вищезгадані творожки, потрібно просто щоб жителі ближніх будинків не йшли до їх ближнього конкурента, який у них на районі всього один, і не їхали за покупками в Ашан, Метро чи інщ. гіпермаркет, а йшли саме до них, навіть якщо в них ціни трохи вищі ніж у любому гіпермаркеті, та у їхнього єдиного конкурента.
У них маленька обмежена територіально ЦА, чітка задача, й немає бюджету на повноцінну імджеву кампанію. Да їм вона й не потрібна. Не стоїть задача щоб покупці посміхались, чи мали якісь інші позитивні емоції від спогадів про рекламу. А стоїть задача щоб вони просто тупо прикрокувли ногами в магазин.
Та ж сама історія з невеличкою ремонтною бригадою, і будь яким іншим малим бізнесом – в першу чергу потрібні реальні замовлення й реальні живі гроші. А всі посмішки, імідж, бенд, то вже потім… І тоді вже під цю задачу шукаються способи, інструменти, фішки, ідеї.
Під ту й під іншу задачу є конкретні, опрацьовані, перевірені в усьому світі методи, які вивели сотні тисяч бізнесів до мільйонних і мільярдних обертів на рік. А якщо весь час шукати рішення на рівні інтуїції й чуйки, то тоді й виходить що зі 100 рекламних кампаній лише 2-3, максимум 5 в Україні виявляються успішними.
Реклама, "выстреливающая" в Харькове не будет эффективной в Киеве и т.п.
Наведіть, будь-ласка приклад реклами успішної в одному місті України, яка не спрацювала в іншому?
Безусловно, есть умные и красивые слова и определения, часто - иностранного происхождения. Маркетинг, ЦА, брендинг, неэйминг, охуенинг...
Не чув, якщо чесно, такого терміну «охуенинг», мабуть якесь новітнє ноу-хау…
Как показывает практика, чаще всего этими словами оправдываются и аргументируются отчеты для начальства, чтоб не прекратило финансирование
І правильно роблять. Їсти ж хочеться всім
Маркетолог - это шаман. Вы как специалист (производите такое впечатление) должны со мной согласится: часто Вы сами не понимаете почему вот эта вот фишка сработала, а другая – нет.
Не знаю як на рахунок шаманства… Але доводилося спілкуватися з просто монстрами
А для результату часто не важливе розуміння чи не розуміння, важливо що було зроблено для його досягнення. А от для стабільного постійного результату все ж таки розуміння хоча б основ потрібне.
От якось так…
----------------------
ЗЫ: Ви ж почули й прочитали. Як і всі хто коментував вище.
